Зовнiшя полiтика США за президентiв Б. Клiнтона та Дж. Буша-молодшого
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
их угод США з окремими державами на двостороннiй чи багатостороннiй основi.
Щоправда, традицiоналiстами i розкольниками не вичерпуСФться плюралiзм думок стосовно ролi РДС у зовнiшньополiтичнiй стратегiСЧ США. РЖснуСФ ще третiй напрямок, так званий дуалiстичний, стратегiю якого визначають як селекцiйну спiвпрацю (представники неореалiстичноСЧ школи). Прихильники селекцiйноСЧ спiвпрацi вiдкидають двi першi стратегiСЧ. Селекцiйна стратегiя передбачаСФ, що США у стосунках з РДвропою повиннi поСФднувати прагматичну спiвпрацю зi стратегiСФю стримування, яка спрямована на приборкання негативних тенденцiй у розвитку РДС i його зовнiшнi полiтицi. Прихильники цього напрямку переконанi, що СФвропейська iнтеграцiя буде продовжуватись в тiй чи iншiй формi, а РДвропа прагнутиме все бiльшоСЧ незалежностi вiд Штатiв, тому мета США полягаСФ у тому, щоб забезпечити збереження в РДвропi плюралiстичного порядку, вiдкритого для впливу Америки i збiльшення вiрогiдностi того, що незалежний РДС не матиме нi стимулiв, нi засобiв, щоб приСФднатись чи очолити глобальну коалiцiю, спрямовану на стримування американськоСЧ сили.
Ознаки побудови такоСЧ коалiцiСЧ США вбачають у спiльних виступах РосiСЧ, Китаю та РЖндiСЧ на пiдтримку багатополярного свiту. Не допустити змички РДС i цiСФСЧ трiйцi - стратегiчне завдання для США, хоча такий союз виглядаСФ досить гiпотетично.
Варто нагадати, що трансатлантичнi вiдносини не були безхмарними навiть в роки холодноСЧ вiйни. Захiдна РДвропа i Сполученi Штати пережили немало криз: з приводу СуецькоСЧ кризи 1956 року, виходу ФранцiСЧ з вiйськових структур НАТО, стратегiчноСЧ оборонноСЧ iнiцiативи Р.Рейгана, розмiщення в РДвропi Першингiв -2, деколонiзацiСЧ i, нарештi, вiйни проти режиму Саддама Хусейна.
За макропоказниками у США i РДС чимало подiбного. Станом на 2004 рiк: 300 млн. американцiв з ВВП 12280 млрд. дол. i 400 млн. захiдноСФвропейцiв з ВВП 13700 млрд. дол. США займають перше мiiе серед торговельних партнерiв РДС. З точки зору торговельноСЧ РДС СФ бiльшою величиною: загальний експорт Союзу рiвний 2450 млрд. дол., а США - 694 млрд. дол.; iмпорт вiдповiдно 2447 млрд. дол. i 1202 млрд.дол. Поступаються США РДвропейському Союзу i в обсягах двосторонньоСЧ торгiвлi: iмпорт США з РДС становить 232 млрд.дол., а iмпорт РДС з США - 158 млрд. дол.., а експорт США до РДС - 144 млрд. дол., експорт РДС до США 234 млрд. дол. Разом з тим на США i РДС припадаСФ 50% свiтових iнвестицiй. Окремо на РДвропу припадаСФ 75% всiх iноземних iнвестицiй США.
У торговельнiй сферi також нагромадилось чимало непорозумiнь. Наприклад, питання про оподаткування американських компанiй, якi мають iноземнi фiлiали. Ще на початку 1980-х рокiв американськi компанiСЧ (близько 3600, включаючи БоСЧнг, Майкрософт, Дженерал Моторе) отримали у вiдповiдностi з податковим кодексом право засновувати iноземнi фiлiали i отримувати пiльги в Америцi при оподаткуваннi. Це даСФ можливiсть таким компанiям економити в рiк до 4 млрд. дол. РДС поскаржився у СОТ, адже це СФ порушенням правил торгiвлi, оскiльки повинно бути рiвне оподаткування як товарiв, якi йдуть на експорт, так i тих, що продаються на внутрiшньому ринку. 1999 року СОТ прийняла рiшення, що така практика СФ скритою формою субсидування експорту. США програли апеляцiю i СОТ дозволила СС пiдвищити ввiзнi мита на 1600 видiв товарiв, якщо США не будуть виконувати рiшення СОТ.
РЖнший приклад. СРЖЛА протестують проти прийнятих в РДС субсидiй для виробникiв сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ. В Америцi вважають, що надлишкове виробництво с\г продукцiСЧ в РДС призводить до скорочення експорту цiСФСЧ продукцiСЧ з США до РДвропи.
В РДС дiють бiльш жорсткi закони щодо захисту споживачiв. З 1998 року РДС фактично заборонив ввiз генетично модифiкованоСЧ продукцiСЧ сiльського господарства, а США посилаються на те, що не доведено, що такi продукти шкодять здоровю людини.
Ще 1989 роцi РДС прийняв рiшення про квотування iмпорту американських фiльмiв. 2002 року адмiнiстрацiя Буша запровадила ввiзнi тарифи на iмпорт сталi з РДвропи. СОТ винесла рiшення про порушення Вашингтоном правил торгiвлi. США не вiдреагували, тодi СОТ дозволив РДС запровадити ввiзнi мита на американський iмпорт на суму у 95 млн. дол.
Проблемою, яка знаходиться на гребнi економiки та безпеки, залишаСФться конфлiкт мiж США i РДС щодо зняття ембарго на експорт зброСЧ до Китаю, яке було запроваджена у 1989 роцi пiсля розстрiлу студентiв на площi Тяньаньмень. РДвропейцi з захопленням очiкують можливостi продавати зброю КНР i отримувати прибуток, за пiдрахунками спецiалiстiв, до 10 млрд. дол. Китай розглядаСФ ембарго як рудимент холодноСЧ вiйни i вимагаСФ його вiдмiни. У РДвропi наполягають на цьому Францiя та Нiмеччина. США виступаСФ категорично проти i погрожуСФ у разi зняття ембарго обмежити передачу вiйськових технологiй в РДвропу.
Якраз у сферi виробництва високих технологiй, передовсiм у сферi вiйськових технологiй, РДС суттСФво поступаСФться Сполученим Штатам. Так, на науковi дослiдження у цiй царинi США витрачають 10 млрд. дол., а Захiдна РДвропа - 2,3 млрд. дол.; на розвиток найновiших систем озброСФння США витрачають 38 млрд. дол., а Захiдна РДвропа - 10 млрд. дол. Загалом на США припадаСФ 36% свiтових витрат на виробництво нових технологiй. Щодо прямих вiйськових витрат, то, як вiдомо, вiйськовий бюджет Штатiв рiвний вiйськовим бюджетам 15-и великих СФвропейських краСЧн.
Водночас в обох регiонах розвиваються iнтеграцiйнi процеси, якi значно рiзняться. На американському континентi адмiнiстрацiя Буша поставила собi за мету ох