Зовнiшя полiтика США за президентiв Б. Клiнтона та Дж. Буша-молодшого
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?еревищували, за всiма оцiнками, 400 тис. осiб. Разом з тими, хто пропав безвiсти, 415 тис. Воднораз населення краСЧни зросло за роки вiйни з 131 млн. до 140 млн. осiб, а обсяг валового нацiонального продукту з 90,5 млрд. дол. до 211,9 млрд. дол., тобто бiльше нiж у два рази. Ще у 1943 роцi вiйськове виробництво США зрiвнялося за своСЧми масштабами з аналогiчним виробництвом Нiмеччини, ВеликобританiСЧ та Радянського Союзу, разом узятих. У першi повоСФннi роки Штати зосередили у своСЧх роках 70-75 вiдсоткiв свiтового золотого запасу. Не дивно, що за рiшенням Бреттон-ВудськоСЧ мiжнародноСЧ конференцiСЧ 1944 року долар було оголошено свiтовою резервною валютою. У 1947 роцi на США припадало 54,6 вiдсотка свiтовоСЧ промисловоСЧ продукцiСЧ (без СРСР); вони контролювали 59 вiдсоткiв свiтових запасiв нафти, 50 - машинного партку, 41 - виробництва товарiв та послуг. Тодi ж, а вiрнiше у 1949 роцi, дохiд на душу населення у США становив 1453дол. ( у ВеликобританiСЧ - 773 дол., ФранцiСЧ - 482, у ФРН - 320).
Збройнi сили США нараховували на 1945 рiк 12 млн. осiб (у 1936 роцi всього 176 тис.), вони обладнали у рiзних куточках планети 2300 вiйськових баз. СЧм належав найпотужнiший флот. Разом зi своСЧми союзниками займали у травнi 1945 року Францiю, РЖталiю, краСЧни Бенiлюксу, Захiдну Нiмеччину. РЖ, нарештi, монопольно володiли зброСФю надпотужноСЧ сили - атомною бомбою, яку випробували у ЯпонiСЧ 6 i 9 серпня 1945 року.
Цi результати участi США у Другiй свiтовiй вiйнi стали пiдставою для кардинальних змiн у СЧхнiх повоСФнних зовнiшньополiтичних прiоритетах.
Якщо вдатись до короткого формулювання, то вiдбувся докорiнний поворот вiд досi декларованого iзоляцiонiзму до iнтервенцiонiзму, тобто переходу до полiтики активноСЧ участi у глобальному повоСФнному облаштуваннi. Глобалiзацiя зовнiшньополiтичних прiоритетiв США означали вiдмову вiд заповiту першого президента Дж. Вашингтона не брати участi у полiтицi поза американським континентом, вiд настанов "доктрини Монро", за якоСЧ свiт дiлився на "американську" та "СФвропейську" сфери, невтручання США у справи СФвропейських держав та вiдповiдну вiдмову останнiх вiд прагнення "поширити свою систему" на Пiвнiчну та Пiвденну Америку.
Пiсля ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни Сполученi Штати дивились на "стару РДвропу" дещо зневажливо, яка нiчого, крiм вселенського клопоту, СЧм не приносить. Тодi як свою краСЧну американськi керiвники вважали центром спiвдружностi майбутнiх прогресивних держав, яка замiнить "старий свiт", що переживав часи занепаду. Курс на встановлення у свiтi американськоСЧ гегемонiСЧ дiстав назву "Pax Americana" ( з лат. - "свiт по-американськи"). Отже, iенарiй був чiтким та одвертим: перебудова свiту за американським проектом й зразком.
СРСР, як i США, володiли величезною територiСФю, населенням, багатющими природними ресурсами та економiчними можливостями. Незважаючи не великi руйнування та людськi втрати, Радянський Союз у ходi вiйни також отримав серйозне пiдТСрунтя претендувати на статус свiтового лiдера. Передовсiм перемоги ЧервоноСЧ армiСЧ - вiд Сталiнграда, Курська i Орла до Берлiна i наступнi операцiСЧ у Схiднiй РДвропi узаконили претензiСЧ СРСР на роль великоСЧ держави. Якби не цi перемоги, то його прагнення були б марними. Радянськi збройнi сили зiграли вирiшальну роль у розгромi нiмецькоСЧ армiСЧ, найпотужнiшоСЧ у свiтi, хоча i втратили, за американськими даними, 7 млн. вбитими i 5,5 млн. полоненими.
Найголовнiше полягало в тому, що з розгромом та окупацiСФю Нiмеччини та ЯпонiСЧ СРСР позбувся своСЧх вiйськових суперникiв у РДвропi та АзiСЧ. На травень 1945 року СРСР контролював всю Схiдну, Центральну
РДвропу й Схiдну Нiмеччину. Участь Радянського Союзу у розгромi ЯпонiСЧ лише пiдсилив радянськi претензiСЧ на статус наддержави.
Щоправда, економiчнi паралелi мiж СРСР та США за результатами вiйни СФ асиметричними. СРСР в економiчному планi виглядав справжнiм карликом у порiвняннi з США. Якщо американський ВНП за роки вiйни зрiс на 70 вiдсоткiв, у СРСР вiн скоротився на 20 вiдсоткiв. Чисельнiсть радянськоСЧ краСЧни скоротилася з 194 млн. у 1940 роцi до 170 млн. у 1945. Було знищено 30 тис. фабрик i заводiв, зруйновано 1710 мiст та 70 тис. сiл, 25 млн. осiб залишились без даху над головою.
Нарештi, у 1949 роцi СРСР випробував власну атомну зброю i таким чином лiквiдував американську монополiю. Хоча у вересневiй заявi ТАРС 1949 року про успiшне випробування радянськоСЧ ядерноСЧ бомби йшлося також i про те, що вже у 1947 роцi вСРСР не iснувало секрету щодо цiСФСЧ зброСЧ. Не дивно, що саме у вереснi 1947 року вiдбулася реанiмацiя Комiнтерну у виглядi Комунiстичного РЖнформацiйного бюро, яке отримало чiтке завдання - поширення радянського досвiду соцiалiстичного будiвництва у Схiднiй РДвропi i Схiднiй Нiмеччинi у тому числi.
На грунтi вище перерахованих фактiв СРСР формував свiй погляд на повоСФнне облаштування свiту - утвердження соцiалiстичноСЧ системи шляхом перемоги пролетарськоСЧ революцiй у свiтовому масштабi. Лише один приклад. Пiдписавши на Ялтинськiй конференцiСЧ "Декларацiю про звiльнену РДвропу, в якiй Сталiн зобовязувався провести у Схiднiй РДвропi вiльнi вибори i встановити демократичнi уряди, вiн зразу ж порушив обiцянку. Радянський вождь не дотримав слова, даного в Ялтi, у тому сенсi, як його розумiли американськi керiвники i американська громадскiсть.
Мiж двома головними переможцями iснувала непоборима iдеологiчна прiрва. Врештi-решт, розпочалася "холодна вiйна" та бiполярна система мiжнародних вiдносин пiд назвою Ялтинсько-Потсдамська. Життя Ф.Д.Рузвельта обiрвалось 12 квiт?/p>