Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
недоцiльним насичувати всiма документами власний фонд. Ту ж iнформацiю виявляСФться простiше i дешевше доставити абоненту з вiддалених автоматизованих банкiв даних i баз знань. Фонд все бiльше починаСФ цiнуватися не по документарнiй, як зараз, а по iнформацiйнiй повнотi. Акцент на цьому СЧСЧ виглядi спричинить за собою корiннi змiни в технологiСЧ ФДФ, облiку ДФ, взагалi всiй полiтицi i практицi бiблiотечного обслуговування. Розподiл бiблiотечних абонентiв на своСЧх i чужих втратить значення, документи оброблятимуться i берегтимуться переважно по мiiю СЧх виробництва, в СЧх тиражуваннi необхiднiсть вiдпаде. Квалiфiкацiя фондовика полягатиме переважно в знаннi того, де зявилася i територiально зосереджена профiльна iнформацiя; у володiннi iнструментарiСФм оперативного входу по телеканалах звязку в потрiбний iнформацiйний банк (тобто видозмiнений ДФ). Зявиться значення вiдбирати i берегти лише документи, що мiстять унiкальну iнформацiю, тобто таку, яку iнакше нiзвiдки одержати. Питання про величину фонду, а вслiд i класифiкацiя фонду, та i самих бiблiотек по цiй ознацi втратить нинiшнСФ значення, набагато вище цiнуватимуться повнота, багатоаспектнiсть розкриття i оперативнiсть оновлення вiдомостей про мiiезнаходження iнформацiСЧ, що зявляСФться, доступнiсть СЧСЧ подання на термiнали, причому розташованi бажано не в бiблiотецi, а вдома, на робочому мiii, в транспортi, мiii вiдпочинку користувача.
Як вiдомо, границi фонду закладенi в його моделi, яка СФ своСФрiдним еталоном при його створеннi. Модель фонду - це уявне або матерiально реалiзоване вiдтворення складу або структури фонду. Це образ, який даСФ уявлення про сутнiсть i параметри фонду, що розвиваСФться.
Модель фонду може бути повною по одним характеристикам i не повною по другим. Також повнота фонду залежить, з одноСЧ сторони, вiд того, наскiльки повно показанi його характеристики (параметри, границi) в його моделi, а з iншоСЧ - наскiльки адекватно до моделi вiдбираються документи.
Повнота фонду в процесi заповнення його документами у вiдповiдностi з моделлю може розглядатися в двох аспектах: перший - забезпечення фонду документами за всiма його параметрами (характеристиками), другий -вiдображення в границях фонду всiх iснуючих в свiтi (краСЧнi) документiв. Повнота - це дiалектична система вiдношень цих аспектiв.
Багаточисельнi дослiдження, показали, що користувачам потрiбнi не так самi документи, як розмiщена в них iнформацiя. Тому маСФ сенс замiсть документальноСЧ повноти говорити про iнформацiйну повноту БФ. Пiд iнформацiСФю (з бiблiотечноСЧ точки зору) розумiються теорiСЧ, концепцiСЧ, факти та iншi вiдомостi, якi створюються або виявляються людиною, фiксуються (на паперi, мiкроплiвцi, магнiтнiй плiвцi тощо) i в такому виглядi включаються у фонд i доводяться до користувача. РЖнформацiя може бути фактографiчною, суспiльною, оригiнальною (новою) i вже вiдомою читачам [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации //НТБ. 1984. - №6. С.3-855, 7].
Процес досягнення повноти, тобто наповнення фонду можна виразити формулою:
Р=m/M;
де Р показник ступеня наповнення фонду, m масив елементiв-наповнювачiв, М потреба фонду в певнiй кiлькостi цих елементiв [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. - М.: Кн. палата, 1991. -271 с70, 36].
Значення Р може бути рiвне, менше або бiльше одиницi. Повнотою називатимемо тiльки таке положення, коли Р = 1, тобто m=М. Якщо РМ), виникаСФ ситуацiя переповнювання. Показник Р, таким чином, визначаСФ, в якому положеннi знаходиться процес досягнення повноти [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации //НТБ. 1984. - №6. С.3-855, 4].
На практицi основна маса бiблiотек бере орiСФнтир не на повноту представлення у своСЧх фондах документiв, як таких, а на повноту iнформацiСЧ за профiлем комплектування. Для позначення ступеня вiдображення iнформацiСЧ в фондi, можна, ввести формулу: Р =тi /Мi, де тi - масив iнформацiСЧ, в фондi; Мi -масив iнформацiСЧ, в свiтi [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации //НТБ. 1984. - №6. С.3-855; 6].
Яке ж вiдношення мiж документною та iнформацiйною повнотою фонду? Можливi два варiанти: в кожному окремо взятому документi СФ оригiнальна iнформацiя, тобто, Рд = Рi; або оригiнальна iнформацiя СФ не у всiх документах, тобто, документiв бiльше нiж iнформацiСЧ (Ро > Рi). Бiблiотека, зрозумiло, вiддаСФ перевагу не документам, як таким, а закладенiй у них iнформацiСЧ i тому веде вiдбiр, який порушуСФ документну повноту фонду. Включення у фонд документiв, якi несуть оглядову, узагальнену iнформацiю в галузi науки (дисертацiСЧ, звiти про НРЖР, тощо), довiдникiв, словникiв, енциклопедiй дозволить пiдвищити ступiнь iнформацiйноСЧ повноти i компактностi фондiв. Одна книга, яка повнiстю подаСФ тему в цiлому, може замiнити, в фондi сотнi iнших, якi висвiтлюють окремi проблеми.
Потрiбно вiдмiтити, що фонд (особливо публiчноСЧ бiблiотеки) бере не тiльки джерела з оригiнальною iнформацiСФю, але i документи, дублюючi, коментуючi, популяризуючi тему (науково-популярнi видання, навчальнi посiбники, пропагандучi брошури тощо). Таке комплектування не потрiбно розглядати як надмiрне, тому що воно вiдповiдаСФ завданням бiблiотек як органiзаторiв суспiльного користування книгами та iншими документами i виражаСФться в моделi фондiв.
Питання про вiдношення оригiнальноСЧ i неоригiнальноСЧ iнформацiСЧ в фондi б