Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?ру, що негативно позначаСФться на оперативностi придбання документiв, якщо через втрати часу робота по комплектуванню взагалi стаСФ можливою. Безвiдмовнiсть задоволення запитiв як показник безпомилковостi комплектування може бути досягнута лише в результатi надмiрно надмiрноСЧ i, отже, украй неекономiчноСЧ надiйностi фонду. Тому бiблiотеку характеризують як систему з вiдмовами, i задача фахiвця оптимiзувати СЧх число, характер i способи лiквiдацiСЧ.
Максимальна вiрогiднiсть того, що документи, придбанi до фонду, користуватимуться активним попитом протягом наперед запланованого часу, досягаСФться прогнозуванням РЖЗ. РЖнший спосiб досягнення безвiдмовностi обслуговування використовування макросистеми ДФ, яка в змозi практично повнiстю задовольнити РЖЗ абонентiв [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 46].
Фонд як специфiчна пiдсистема бiблiотеки маСФ, окрiм iнформацiйноСЧ, ряд iнших властивостей. До найважливiших з них вiдносять: цiлiснiсть, вiдкритiсть множиннiсть, динамiчнiсть, керованiсть, кумулятивнiсть, схоластичнiсть, гетерогеннiсть, надiйнiсть [Васильченко М.П. Бiблiотечнi фонди / М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мiльман. - X.: Основа, 1993. - 152с11, 35].
Пiдтримка iнформативностi фондiв представляСФ важливу задачу в умовах обмеженого фiнансування наукових бiблiотек. Один з ефективних шляхiв СЧСЧ рiшення полягаСФ в розробцi системи оцiнки i вiдбору видань для формування фонду. Найбiльше значення при рiшеннi цiСФСЧ проблеми маСФ розробка способу формування репертуару пiдписки на журнали, оскiльки цей вид видань в максимальному ступенi задовольняСФ РЖП користувачiв [Козлова Е.И. Формирование оптимальной подписки на научные журналы
1.3 Документна та iнформацiйна повнота ДФ
Повнота ДФ - це наявнiсть в ньому всiх iснуючих документiв в рамках заданих меж фонду. Вiдповiднiсть мiж потребами користувачiв в отриманнi повноСЧ iнформацiСЧ з питань, що цiкавлять СЧх, i можливостями бiблiотек у забезпеченнi цiСФСЧ повноти актуальна проблема фондознавства. Тому поняття повнота все частiше зявляСФться в спецiальнiй лiтературi. Ю. Н. Столяров запропонував прийняти загальним критерiСФм ефективностi роботи наукових бiблiотек повноту обслуговування ними користувачiв [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации //НТБ. 1984. - №6. С.3-855, 3]. В основi цього критерiю лежить забезпечення повноти документного фонду: саме фонд СФ накопичувачем як ретроспективноСЧ, так i поточноСЧ iнформацiСЧ, i вiд його стану залежить задоволення РЖП користувачiв.
Питання повноти фондiв грунтовно розробляв Ю. В. ГригорСФв, ряд iнших бiблiотекознавцiв. При цьому головна увага зверталася на розкриття сутностi поняття повнота фондiв. Ю. В. ГригорСФв ввiв два визначення: вичерпна повнотапридбання до фонду всiСФСЧ лiтератури по всiх галузях знання, зi всiх краСЧн i на всiх мовах (без якого-небудь вiдбору), i вiдносна повнота комплектування фондiв кожноСЧ бiблiотеки максимально можливою кiлькiстю дiйсно необхiдних СЧй творiв друку та iнших матерiалiв. Наявнi розробки страждають зайвою абстракцiСФю, вiдсутнiстю спроб визначити показники вимiрювання повноти [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации //НТБ. 1984. - №6. С.3-855, 3].
В кiнцi 1980-х рр. повноту ДФ запропоновано розглядати ще в одному аспектi як iнформацiйну i документну. (В. РЖ. Терешин). Поняття iнформацiйноСЧ повноти вiдноситься до семантичного змiсту документiв, до обСФму тiСФСЧ iнформацiСЧ, яку вмiщуСФ ДФ. Поняття документноСЧ повноти розповсюджуСФться на зовнiшнi характеристики ДФ, перш за все на число документiв, що мiстять в собi iдентичну iнформацiю. Ясно, що при хорошому вiдборi мiнiмальним числом документiв можна надати максимум iнформацiСЧ (вимога мiнiмакса), тодi як при поганому, навпаки, велике число документiв може мiстити в собi мало iнформацiСЧ якщо вона повторюСФться, непрофiльна, застарiла i т.д.
Поки що довести висловлену iдею до стадiСЧ втiлення не представляСФться можливим через вiдсутнiсть доступноСЧ методики обчислення ступеня того чи iншого виду повноти. Не у всiх випадках це i можливо наприклад, коли iнформацiйне навантаження несе власне документна складова (скажiмо, рiк видання). Та i потрiбно це не завжди. Так, якщо встановлено, що з отриманням нових документiв ранiше придбанi не збiльшують iнформацiйноСЧ повноти фонди, то це ще не пiдстава для негайного СЧх виключення. Воно може виявитися економiчно або технологiчно невиправданим, до того ж, можливо, цi документи пiдвищують рiвень корисноСЧ надмiрностi фонду.
Проте iдея роздiляти iнформацiйну i документну повноту виключно перспективна, вона дозволяСФ рiзко обмежити можливостi задоволення iнфопотреб власним фондом, одночасно широко використовуючи сукупний iнформацiйний потенцiал суспiльства. РЖдея iнформацiйноСЧ повноти добре узгоджуСФться i з концепцiСФю розсiяноСЧ повноти [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с50, 91].
Передумовою нового розумiння сутi бiблiотечноСЧ роботи, перш за все в частинi формування ДФ, була компютеризацiя бiблiотек. Д. Шира, що поставив в американськiй бiблiотецi в серединi 50-х рр. перший компютер, зявився в громадськiй думцi бiблiотекарiв як руйнiвник бiблiотечноСЧ справи. Тим часом саме це нововведення поступово призводить до якiсного перетворення всiСФСЧ бiблiотечноСЧ дiяльностi. З розвитком iнформацiСЧ стаСФ