Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
сальноСЧ бiблiотеки унiверсальними та галузевими енциклопедiями, довiдниками, словниками, призначеними для широких кiл читачiв i фахiвцiв певноСЧ галузi. Широко комплектуСФ своСЧ фонди обласна унiверсальна бiблiотека також бiблiографiчними покажчиками, якi використовуються для пропаганди знань. Отже, фонд обласноСЧ унiверсальноСЧ бiблiотеки характеризуСФться наявнiстю рiзноманiтних типiв видань.
Фонд обласноСЧ унiверсальноСЧ бiблiотеки також рiзноманiтний за видами документiв, що його складають. Основне мiiе у ньому традицiйно посiдають книги i брошури. Книга неперiодичне текстове видання обсягом понад 48 с., а брошура-вiд чотирьох до 48 с. Книга СФ носiСФм найповнiших, узагальнених i систематизованих знань i фактiв. Для неСЧ характерна широта тематичного дiапазону та цiльового читацького призначення.
У фондi обласноСЧ унiверсальноСЧ бiблiотеки збираються газети i журнали. [Васильченко11, 18]. Неодмiнно обласна унiверсальна бiблiотека передплачуСФ фаховi журнали i газети.
Складовою частиною фонду обласноСЧ унiверсальноСЧ бiблiотеки СФ кiнофотофонодокуменги: кiнофiльми, дiафiльми, дiапозитиви, магнiтнi фонограми, грамплатiвки, СD. РЗх тематичний склад вiдповiдаСФ складу книжкового фонду, тобто СФ унiверсальним.
Нормативно-технiчнi i технiчнi документи з стандартизацiСЧ, патентнi документи, промисловi каталоги й iншi документи цього характеру обласноСЧ унiверсальноСЧ бiблiотеки збирають у своСЧх фондах в обмеженiй кiлькостi, якщо в регiонi СФ спецiальнi бiблiотеки.
За характером iнформацiСЧ i цiльовим призначенням iнформацiйнi видання подiляються на бiблiографiчнi, реферативнi i оглядовi. Бiблiографiчними СФ видання, якi надають iнформацiю у виглядi описiв творiв друку. Обласна унiверсальна бiблiотека придбаСФ переважно бiблiографiчнi покажчики, якi дають змогу слiдкувати за виходом новоСЧ лiтератури [Васильченко11, 19].
До реферативних видань вiдносяться реферативнi журнали, реферативнi збiрники, експрес-iнформацiСЧ, якi розкривають змiст публiкацiй. Найчастiше обласна унiверсальна бiблiотека придбаСФ експрес-iнформацiю, яка мiстить розширенi реферати опублiкованих зарубiжних i неопублiкованих вiтчизняних документiв про найважливiшi досягнення науки i технiки. Оглядовi видання мiстять концентровану iнформацiю, здобуту внаслiдок вiдбору, аналiзу, систематизацiСЧ та узагальнення вiдомостей з первинних документiв з певноСЧ теми за певний час. Усi вони в сукупностi забезпечують повну оперативну i диференцiйовану (за видами i тематикою) вторинну iнформацiю про свiтовий потiк рiзноманiтних документiв.
Для читачiв-науковцiв i фахiвцiв рiзних галузей знань призначенi унiверсальнi фонди наукового характеру, зосередженi в обласних унiверсальних бiблiотеках.
Унiверсальним вважаСФться ДФ, якщо в ньому представленi документи по всiх галузях знань, всiх типiв (офiцiйнi, науковi, науково-популярнi, навчальнi, довiдковi i т.п.) i видiв документiв (видання, кiнофото-фонодокументи, документи на новiтнiх носiях iнформацiСЧ, неопублiкованi документи i т.п.).
Основну частину ДФ обласних унiверсальних бiблiотек складають рiзноманiтнi видання: твори друку, полiграфiчно самостiйно оформленi, що пройшли редакцiйно-виробничу обробку, мають вихiднi данi та призначенi для передачi певноСЧ iнформацiСЧ.
Документи кожного виду всерединi фонду групуються окремо, у пiдфонди, що утворять структуру БФ. Чим крупнiша бiблiотека, тим складнiше структура СЧСЧ ДФ. Обласна унiверсальна бiблiотека складена iз пiдфондiв рiзних докуменальних потокiв (див. дод.7).
Галузевi пiдфонди бiблiотек. Пiдфонди соцiально-економiчноСЧ, технiчноСЧ, художньоСЧ, педагогiчноСЧ i т.д. лiтератури в структурi бiблiотеки оптимально самостiйнi, однак вони обовязково доповнюють один одного, формуються взаСФмозалежно, i це сприяСФ iнтегральностi i цiлiсностi загального фонду бiблiотеки [Терешин В.И. Библиотечный фонд. М., 1994. 173с.54, 135].
ДФ суспiльно-полiтичноСЧ та економiчноСЧ направленостi в РДОБ складають найбiльший вiдсоток 154 369 (26, 4%) на 1.01.2008р. ДФ з художньоСЧ лiтератури складаСФ 112 128 (19,2%). ДФ з технiки складаСФ 107 269 (18,3%) (див. дод.8).
Документи що мають малий попит, рекомендуСФться дiлити на:
- тi, що мають iнформативну цiннiсть для абонентiв, i якi можуть бути включенi в дiючий активний фонд;
- застарiлi з точки зору сучасноСЧ науки, i якi можуть бути направленi у фонд депозитарного зберiгання;
- тi, що втратили iнформацiйну цiннiсть, i якi можуть бути переведенi до обмiнно-резервного фонду.
Необхiднiсть зберiгати застарiлу лiтературу повязана з тим, що вона потрiбна для дослiджень, якi дозволяють простежити розвиток тих чи iнших проблем. Дуже часто с часом виникаСФ пiдвищений попит абонентiв на старi видання. Ця закономiрнiсть була виявлена ще у 30-тi роки ХХ ст. Щороку з пасивних фондiв наукових бiблiотек в активнi повертаСФться велика кiлькiсть документiв [Самохiна Н.Ф. Органiзацiя iнформацiйних ресурсiв для оптимiзацiСЧ СЧх використання // Бiбл. вiсн. 2004. N 5. С. 17-2041, 18].
Сучасна бiблiотека виконуСФ функцiСЧ збору загальнодоступноСЧ електронноСЧ iнформацiСЧ, СЧСЧ впорядковування, формування колекцiй ЕД, СЧх запису на компютернi носiСЧ постiйного зберiгання.
На даний момент бiблiотека знаходиться в ситуацiСЧ, коли спiвiснують традицiйна i автоматизована технологiСЧ.
РД два напрями в роботi з ЕР:
- Створення власних ресурсiв; ведення ЕК.
- Використання запозичених.
В iнформацiйному просторi бiблiотеки ЕК це СФдиний засiб доступу до фонд?/p>