Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
iблiотеки - важке, i в кожному типi бiблiотек потрiбно щоб вирiшувалося по своСФму. Наприклад, для нацiональноСЧ бiблiотеки, виконуючiй окрiм бiблiотечних функцiй, функцiю архiву творiв друку, кожен документ СФ iнформативним - з точки зору змiсту, видавничого оформлення або з точки зору його появи саме в даний перiод. Тому в фондах нацiональних бiблiотек вичерпно збираСФться вiтчизняна лiтература на базi обовязкового примiрника [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации / В.И. Терешин //НТБ. 1984. - №6. С.3-855, 7].
Звичайно, можна було б комплектувати фонд без вiдбору, орiСФнту0ючись на вичерпуюче представлення в ньому документiв, що, в свою чергу, пiдвищуСФ iмовiрнiсть його iнформацiйноСЧ повноти. Але подiбний пiдхiд призведе до створення гiгантських бiблiотек, чого можна уникнути шляхом вiдбору лiтератури. Дослiдження показали, що iнформацiя маСФ властивiсть розсiюватись, дублюватись в рiзних документах, багато iз яких не мiстять оригiнальних вiдомостей (перепечатки, перевидання, науково-популярнi матерiали тощо). Документи, якi мiстять нову iнформацiю, складають приблизно 25% вiд всiх наявних. Тому нема необхiдностi брати в документний фонд всi видання по темi, достатньо придбати 25% (але оригiнальних!) i тим самим забезпечити наявнiсть майже стовiдсотковоСЧ iнформацiйноСЧ повноти.
Вiдповiдно, ДФ потрiбна не просто профiльна, а оригiнальна профiльна iнформацiя. Загальна формула ступеня iнформацiйноСЧ повноти фонду бiблiотеки буде виглядати:Рiориг = тi ориг /Мi ориг.
РЖнформацiйна повнота можлива при тi ориг = Мi ориг. Досягти СЧСЧ дуже важко по ряду причин. До них вiдносяться: розсiювання iнформацiСЧ, неповноти вiдбиття СЧСЧ в бiблiографiчних матерiалах, важкостi пошуку, наявностi барСФрiв економiчного, мовного характеру тощо. Окрiм того, поки iнформацiя публiкуСФться, поступаСФ у бiблiотеку, обробляСФться, вона втрачаСФ новизну. ЗявляСФться новiша. А це унеможливлюСФ досягнення вищого ступеня наповнення фонду iнформацiСФю. Кожна бiблiотека навiть отримуючи безплатний обовязковий екземпляр, постiйно переживаСФ незмiнне становище неповноти фонду i прямування до недосяжного вичерпуючого його наповнення.
Бiблiотеки роблять iнтенсивнi спроби наблизитись до iнформацiйноСЧ повноти фондiв: широко йдуть на кооперацiю мiж собою, з органами науковоСЧ iнформацiСЧ, створюють СФдинi довiдково-iнформацiйнi фонди, ведуть головнi довiдковi картотеки, якi вiдображають iнформацiю, наявну в свiтi, але не наявну в фондi даноСЧ бiблiотеки; пiдключаються до мiжнародних систем iнформацiСЧ [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации / В.И. Терешин //НТБ. 1984. - №6. С.3-8.55, 7].
Вiдмiчаючи неможливiсть забезпечити повноту фондiв кожноСЧ конкретноСЧ бiблiотеки, Н.С.Карташов запропонував дiлити документи в процесi комплектування на три групи:
1) Необхiднi всiм бiблiотекам;
2) Необхiднi окремим категорiям бiблiотек;
3) Необхiднi деяким або окремим бiблiотекам у визначений перiод часу. На думку автора, таке комплектування дозволить сформувати рацiональну систему фондiв i забезпечити повноту задоволення запитiв читачiв.
Керуючись iдеСФю iнформацiйноСЧ повноти фондiв, бiблiотеки розширили СЧх документально-видовий дiапазон. Окрiм книг i перiодичних видань, вони приймають документи, якi несуть тiльки оригiнальну iнформацiю (описи винаходiв, стандарти, цiнники, прейскуранти тощо), що дозволяСФ бiблiотекам пiдтримувати вiдповiднiсть мiж документною i iнформацiйною повнотою за рядом параметрiв моделi фонду [Терешин В. И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации / В.И. Терешин //НТБ. 1984. - №6. С.3-8.55, 7].
Концентрацiя профiльноСЧ оригiнальноСЧ iнформацiСЧ в ДФ вiдбуваСФться як при первинному вiдборi в процесi поточного i додаткового комплектування, так i при вторинному в масивi ранiше введених у фонд документiв. Припустимо, що при первинному вiдборi в спецiальнiй бiблiотецi в перiод актуальностi теми N у фонд були включенi науковi, науково-популярнi, довiдковi, навчальнi видання. Через деякий час тема N перестаСФ бути актуальною, попит на лiтературу по нiй падаСФ до нуля. У фондi проводиться вторинний вiдбiр: залишаються видання, в яких iнформацiя подаСФться в повному виглядi (науковi, довiдковi), виключаються видання, якi не мають оригiнальноСЧ iнформацiСЧ (науково-популярнi, навчальнi). Видання першоСЧ групи (в меншiй кiлькостi екземплярiв) потрапляють в ядро ДФ, де вiдбуваСФться концентрацiя ретроспективноСЧ iнформацiСЧ: фонд зжимаСФться в фiзичному обСФмi при зберiганнi повноти iнформацiСЧ. Таке явище називаСФться властивiстю концентрацiСЧ iнформацiСЧ в ДФ.
Концепцiя iнформацiйноСЧ повноти в концентрацiСЧ фонду дозволила розглядати комплектування як двостороннiй процес вводу-виводу iнформацiйних матерiалiв i вважати його завданням створення мiнiмального фонду максимальноСЧ користi [Терешин В.И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации/ В.И. Терешин // Науч. и техн. б-ки. - 1984. - №6. - С. 3-855, 8].
Дослiдження показали, що з точки зору повноти оптимальним можна вважати такий фонд, який в станi задовольнити 95% профiльних запитiв читачiв науковоСЧ бiблiотеки. Пiдвищення ступеня задоволення запитiв ще на 5% привело б збiльшення обСФму фондiв в декiлька разiв, тому доцiльнiше використовувати МБА або направляти читачiв в iншi бiблiотеки.
Цiкавим i допустимим для всiх бiблiотек (окрiм нацiональних i депозитарiСЧв) СФ показник ефективностi використання роз