Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?бам в цiлях задоволення СЧх РЖП [Столяров Ю. Документный ресурс51, 56].
Поняття фонд виникло значно пiзнiше i в перекладi з французькоСЧ мови воно означаСФ основа чого-небудь. На початку XX ст. широкого розповсюдження набув термiн книжковий фонд у звязку з перевагою обсягу книг у бiблiотеках, але вже наприкiнцi 30-х рокiв досить часто вживаСФться поняття БФ. У 6080-тi роки завдяки працям Ю.В. ГригорСФва та Ю.М. Столярова, уточнюСФться змiст поняття БФ, його функцiСЧ i властивостi. Цей термiн остаточно входить до бiблiотечного лексикону. ПродукцiСФю (цiннiстю) бiблiотеки СФ БФ, який формують, зберiгають i надають в користування, тобто систематизована сукупнiсть документiв, а також бiблiотечнi, бiблiографiчнi i iнформацiйнi послуги, адресованi своСЧм (iнодi i стороннiм) абонентам [Столяров Док.Ресурс51, 11].
У поняттi БФ знайшли точне розкриття основнi його ознаки. БФ певним чином упорядковане, систематизоване, тобто бiблiотечне оброблене, розмiщене в примiщеннях бiблiотеки, розставлене на стелажах i полицях, доступне для читачiв зiбрання документiв. БФ не тiльки твори друку (книги, газети, журнали тощо), а й iншi види документiв (дiафiльми, мiкрофiльми, грамплатiвки та iн.). Фонд це не довiльно зiбранi документи, а пiдiбранi на основi старанного СЧх вiдбору, у вiдповiдностi до завдань бiблiотеки i потреб СЧСЧ читачiв. РЖ, нарештi, БФ створюють не самоцiльне, а для широкого громадського використання. Всi цi ознаки характеризують суть БФ i дають можливiсть вiдрiзнити його вiд фонду архiву, книжкового магазину, музею, бiблiотечного колектора тощо. Фондце частина, одна iз головних пiдсистем бiблiотеки, яка виконуСФ в нiй роль основи. Чим якiснiший фонд, тим повнiше задовольняються потреби читачiв, тим краще виконуСФ бiблiотека покладенi на неСЧ суспiльством функцiСЧ [Васильченко М.П. та iн. Бiблiотечнi фонди: (Навч. посiбник). Х.: Основа. 1993. с.15211, 7].
У поняттях системного пiдходу документ СФ тим елементом, який породжуСФ ДФ як систему.
Уявлення про те, що системоутворюючим елементом БФ СФ саме документ, знайшло визнання в бiблiотечному фондознавствi не вiдразу. Аж до кiнця 1970-х рр. було широко поширено переконання, що БФ породжуСФться книгою (в широкому значеннi), оскiльки вiн формувався тодi майже виключно творами друку. Активнi захисники тiльки книги як фондообразуючого елементу СФ i сьогоднi. Стрiмке виникнення все нових i нових видiв документiв привело в 1960-е рр. до бурхливоСЧ дискусiСЧ про подальшу долю книги, а з нею i бiблiотеки. Зявилися теорiСЧ вiдмирання книги, концепцiСЧ бiблiотеки без книг, а заразом також без читача i бiблiотекаря. Протест проти книги будувався на твердженнi, що книгодрукування нiбито породило iндивiдуалiзм (оскiльки книгу читаСФ кожний по окремостi, тодi як, скажiмо, кiнофiльм дивиться вiдразу багато хто) i нацiоналiзм (бо використовуються мова i писемнiсть, доступна лише своСЧй нацiСЧ). Крiм того, твори друку, мовляв, незручнi для зберiгання, органiзацiСЧ, пошуку i надання iнформацiСЧ, i бiблiотека майбутнього матиме тiльки iнформацiю, закрiплену на машинних носiях, або припинить своСФ iснування.
Оскiльки книгу прийнято розумiти тiльки як таке джерело, на якому iнформацiя закрiплена не безпосередньо, як, скажiмо, на кiнострiчцi, а семiотично, тобто перетворена в деякi знаки строго певного ряду букви, цифри, iСФроглiфи, ноти i т. п., i СФ лише частиною можливих видiв джерел iнформацiСЧ, необхiдний збiрний термiн. Ним i став документ. Для вiдрiзнення джерел iнформацiСЧ, закрiпленоСЧ за семiотичним принципом, вiд джерел iнших видiв користуються поняттями твiр друку, рукопис, машинопис з СЧх подальшим розподiлом на пiдвиди i рiзновиди [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 21].
Стосовно ДФ поняття "документ" вимагаСФ особливих обмовок. Зi всього рiзноманiття в бiблiотецi збираються лише документи портативнi (нестацiонарнi, мобiльнi), як правило, неавтентичнi (тобто несучi iнформацiю не своСЧм носiСФм, а зафiксованою на ньому знаково-кодовою системою), виконуючi початкову функцiю актуальноСЧ, оперативноСЧ, а не ретроспективноСЧ (ср. архiв, музей) памятi; первиннi, документологiчнi, концептографiчнi (ср. орган НТРЖ) [Столяров, Документарний ресурс51, 56]
Необхiдний збалансований пiдхiд до ФБФ рiзними видами документiв з урахуванням СЧх дiйсноСЧ ролi в iнформацiйному потенцiалi суспiльства.
Всi документи, що складають БФ, можна штучно подiлити на такi основнi групи: видання або твори друку (книги, газети, журнали, плакати, буклети, карти, ноти, стандарти i каталоги промислового обладнання); кiнофотофонодокументи (кiнофiльми, дiафiльми, дiапозитиви, магнiтнi фонограми, грамплатiвки); неопублiкованi документи (рукописи, звiти про науково-дослiднi роботи, переклади, дисертацiСЧ); репродуктивнi документи (мiкрофiльми, мiкрофiшi, мiкрокарти); машиночитанi документи (перфострiчки, перфокарти) тощо [Васильченко М.П. та iн. Бiблiотечнi фонди: (Навч. посiбник). Х.: Основа. 1993. с.15211, 8].
Бiблiотеки стають виробниками власних електронних iнформацiйних ресурсiв. На базi масивiв бiблiографiчноСЧ, реферативноСЧ, аналiтичноСЧ iнформацiСЧ формуються рiзноманiтнi бiблiотечнi iнформацiйнi продукти: електроннi каталоги i картотеки, бiблiографiчнi покажчики та реферативнi видання, в електронному виглядi створюСФться наукова i методична лiтература. Здiйснюються роботи з оцифровування першоджерел з бiблiотечних фондiв та формування колекцiй електронних документiв.На дан?/p>