Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
же, цю частину фонду треба перевести на iншi рiвнi зберiгання [Органiзацiя iнформацiйних ресурсiв для оптимiзацiСЧ СЧх використання
Поняття тАЮiнформацiятАЭ, СЧСЧ види та особливостi передавання комунiкатором i сприймання рецiпiСФнтом СФ предметом дослiдження багатьох наук. У лiнгвiстицi тексту iнформацiя ототожнюСФться iз номiнацiСФю, смислом, змiстом. У науковiй лiтературi iнформативнiсть розглядаСФться як категорiя, що забезпечуСФ вербалiзовану органiзацiю знань, СЧхнСФ осмислення, передавання та кодування користувачем.
РЖнформацiя у текстi представлена у виглядi тексту, в якому текст маСФ форму змiстового повiдомлення, що документуСФться. Метаiнформацiя це тАЮiнформацiя про iнформацiютАЭ, яка забезпечуСФ входження документа до документно-iнформацiйноСЧ системи. Структурно метаiнформацiя розмiщуСФться поза текстом на вiльнiй площi носiя iнформацiСЧ [Поберезська Г.Г. Категорiя iнформативностi у текстах службових документiв
Отже, категорiя iнформативностi розглядаСФться у контекстi iнформацiСЧ, яка закладена у змiстовому повiдомленнi документа. При цьому iнформацiя, яка мiститься у повiдомленнi, спiввiдноситься з досить обмеженою дiлянкою дiйсностi та орiСФнтована на певне коло користувачiв. Змiна конкретних iндивiдуумiв всерединi групи адресатiв не призводить до суттСФвоСЧ змiни iнформацiСЧ, що сприймаСФться.
Оскiльки багато текстiв передають не лише те, що маСФ буквальну iнтерпретацiю, але й те, що втягнуто у текст асоцiацiями i конотацiями, часто навiть неусвiдомленими, РЖ.Г. Гальперiн розрiзняСФ три види iнформацiСЧ: змiстово-фактичну iнформацiю, що вiдображаСФ конкретний опис подiй, фактiв, процесiв, якi вiдбуваються у реальному свiтi, експлiцитнi, вираженi вербально у предметно-логiчних значеннях, на основi досвiду; змiстово-концептуальну iнформацiю iндивiдуально-авторське розумiння вiдношень мiж явищами, що описанi засобами попереднього типу iнформацiСЧ, задум автора, його iнтенцiя, сприймання читачем звязкiв причини i наслiдку, СЧхньоСЧ значущостi у соцiальному, полiтичному, культурному життi суспiльства; змiстово-пiдтекстову iнформацiю iмплiцитний змiст тексту, що ТСрунтуСФться на здатностi одиниць мови породжувати асоцiативнi та конототивнi значення, а також на здатностi речень у надфразових СФдностях додавати певнi смисли [Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М., 1981. с.27 14, 28].
Фактична iнформацiя як вербалiзоване повiдомлення про факти, певнi подiСЧ, процеси, явища, якi вiдбуваються або будуть вiдбуватися, широко представлена у текстах службових документiв. Фактичнiсть оптимiзуСФ iнформацiйний баланс, оскiльки легше сприймаСФться i усвiдомлюСФться читачем та не потребуСФ вiд нього застосування значних масивiв допомiжноСЧ для декодування iнформацiСЧ [Поберезська Г.Г. Категорiя iнформативностi у текстах службових документiв. Така iнформацiя, представлена в текстах службових документiв, повинна бути повною, оперативною, вiрогiдною. Повнота iнформацiСЧ визначаСФться СЧСЧ обсягом, який повинен бути необхiдним i достатнiм для прийняття конкретних рiшень; СЧСЧ недостатнiсть знижуСФ обТСрунтованiсть таких рiшень. Надлишок iнформацiСЧ призводить до збiльшення обсягу повiдомлення без пiдвищення його iнформативностi й до витрати додаткових зусиль на його обробку. РЖнформацiя повинна бути оперативною, тобто такою, щоб за час СЧСЧ передавання опрацювання стан обСФкта, до якого вона належить, не змiнився. Достовiрнiсть iнформацiСЧ означаСФ вiдповiднiсть СЧСЧ дiйсностi [Поберезська Г.Г. Категорiя iнформативностi у текстах службових документiв
Формами реалiзацiСЧ категорiСЧ iнформативностi виступають такi способи органiзацiСЧ тексту, як розповiдь, опис та мiркування.
Отже, наукова, художня (естетична) змiстовнiсть, важливiсть для контингенту користувачiв даноСЧ бiблiотеки, називаСФться iнформативнiстю. Завдяки цiй властивостi БФ, займаючи вiдносно невеликий простiр, через змiст включених в нього документiв вiдображаСФ знання буквально зi всiх сфер людськоСЧ дiяльностi [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 43].
РЖнформативнiсть властивiсть фонду бути джерелом iнформацiСЧ для користувачiв.
ДФ - це частина, одна iз головних пiдсистем бiблiотеки, яка виконуСФ в нiй роль основи. Чим якiснiший фонд, тим повнiше задовольняються потреби читачiв, тим краще виконуСФ бiблiотека покладенi на неСЧ суспiльством функцiСЧ.
Фонд тiсно повязаний з iншими пiдсистемами бiблiотеки: контингентом читачiв, бiблiотечним персоналом та матерiально-технiчною базою установи. Обумовлюючи СЧх стан, пiд впливом цих пiдсистем розвиваСФться й сам бiблiотечний фонд. Його обсяг i змiст взаСФмоповязаний з контингентом читачiв бiблiотеки i характером СЧхнiх потреб. Великий за обсягом, але за своСЧм змiстом не пристосований до складу i потреб читачiв фонд так само не бажаний, як i невелике, але погоджене за змiстом зiбрання документiв. У фондi не маСФ бути видань, не потрiбних читачам нi нинi, нi у перспективi [Васильченко М.П. Бiблiотечнi фонди / М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мiльман. -X.: Основа, 1993. - 152с11, 35].
Фонд не формуСФться безконтрольно, ним керуСФ бiблiотекар з метою пiдтримання постiйноСЧ вiдповiдностi обсягу та складу фонду безперервно уточнюваним завданням бiблiотеки i зростаючим потребам СЧСЧ читачiв. Тобто керованiсть фонду проявляСФться в його здатностi пiддаватися керуванню [Васильченко М.?/p>