Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?му етапi розробляють основнi концептуальнi засади створення загальнодержавноСЧ системи галузевих серiй електронних видань як основи документорозповсюдження, що полягатиме у формуваннi в бiблiотеках упорядкованих зiбрань електронних документiв, СЧх наступному тиражуваннi та поширеннi на компютерних носiях iнформацiСЧ [Шерепа Т.Система галузевих серiй електронних видань: основнi концептуальнi положення // Бiбл.вiсник. 2004. -№1. С.26-2960, 26].
У практику бiблiотек поряд з видавничою дiяльнiстю входить тиражування на компакт-дисках окремих iнформацiйних продуктiв та електронних ресурсiв. АктивiзуСФться формування електронних бiблiотек, що вимагаСФ певноСЧ органiзацiСЧ електронноСЧ iнформацiСЧ, облiку й технологiчного опрацювання електронних документiв [Антоненко РЖ., Баркова О. Електроннi ресурси як обСФкт каталогiзацiСЧ: iсторiя питання, термiнологiя, форматне забезпечення // Бiбл. вiсн. 2004. N 2. С. 11-228, 12].
Отже, вагомою складовою документно-iнформацiйного ресурсу сучасноСЧ бiблiотеки стають електроннi iнформацiйнi ресурси, вiдомостi про якi мають бути включенi до бiблiотечних РЖПС.
Документ як соцiальний феномен маСФ ряд особливостей, що iстотно вiдрiзняють його вiд iнших предметiв свiту. По-перше, вкладена в ньому iнформацiя не зменшуСФться по мiрi СЧСЧ споживання, вона здатна бути переданою в просторi i в часi необмеженому числу осiб, одночасно зберiгаючись в колишньому обСФмi. Отже, наскiльки активно не використовувався б БФ, обСФм iнформацiСЧ, що мiститься в ньому, не зменшиться, iнтенсивне споживання фонду позначиться лише на фiзичному станi його документiв. По-друге, кожний окремо взятий документ маСФ обмежену кiлькiсть квант iнформацiСЧ, часто недостатньоСЧ для досягнення поставленоСЧ споживачем задачi. Бракуюча iнформацiя СФ в iнших документах, i задача фондовика зiбрати в БФ таку СЧх сукупнiсть, яка була б достатня для задоволення i розвитку безперервних РЖП абонентiв. Тут допустима аналогiя БФ з таким фiзичним явищем, як свiтло: вiн СФ СФднiстю переривчастого (квантiв фотонiв) i безперервного (свiтловоСЧ хвилi).
БФ, по-третСФ, це зосереджена в документах iнформацiя в дiалектичнiй СФдностi СЧСЧ спокою (фондозберiгання) i руху (фондовикористання). Звiдси перед бiблiотекарем встаСФ двоСФдина задача забезпечити в бiблiотецi оптимальнi умови як для зберiгання, так i для використовування документiв, не вiддаючи переваги нi тiй, нi iншiй сторонi СЧх функцiонування, оскiльки друга безпосередньо повязана з першою: без належного зберiгання не може бути i належного використовування, але зберiгання, не орiСФнтоване на використовування, безглуздо, а використовування, не забезпечене зберiганням, неможливе [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 24].
Документ, по-четверте, СФ СФдиним основоположним елементом, що утворюСФ БФ.
З погляду бiблiотеки як системи, БФ СФ СЧСЧ гомогенною, або однорiдною, пiдсистемою. Якщо ж розглядати як систему сам БФ, то, оскiльки вiн не маСФ обмежень нi на змiст, нi на форму документа, вiн СФ системою рiзнорiдною, рiзноманiтною, або гетерогенною.
РЖ, нарештi, по-пяте, документ фiксуСФ знання, накопиченi людством у всiх сферах його буття, тобто знання, звязанi як з вiддзеркаленням дiйсностi (духовна дiяльнiсть) так i з СЧСЧ перетворенням (матерiальна сфера); всiма сторонами людських взаСФмостосункiв природних, суспiльних i особистих. Тому будь-який соцiальний iнститут потребуСФ БФ, а наявнiсть бiблiотеки в такому iнститутi виступаСФ як обСФктивний соцiальний закон його функцiонування. Крiм того, ця особливiсть зумовлюСФ необхiднiсть мати фонди самого рiзного змiсту i призначення [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 24].
У бiблiотеках зосереджений понад мiльярдний фонд. Окрiм них, в краСЧнi функцiонують архiви, музеСЧ, iнформацiйнi центри, i СЧх сукупна документарна фундацiя за обСФмом досить велика [Столяров Ю.Н. Документный ресурс. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с51, 25].
Як i всякий обСФкт, БФ маСФ незлiченну безлiч властивостей. Науковому опису пiдлягають лише найiстотнiшi з них, тобто такi, без яких фонд як самостiйна система iснувати не може. Багато властивостей БФ дiалектично суперечливi i СФ СФднiстю протилежностей i рушiйною силою розвитку фонду.
Оскiльки БФ складаСФться з документiв, вiн вiдтворюСФ всi СЧх властивостi i, крiм того, маСФ власнi. До найважливiших з них вiдносять: цiлiснiсть, вiдкритiсть, множиннiсть, динамiчнiсть, iнформативнiсть, керованiсть, кумулятив-яiсть, стохастичнiсть, гетерогеннiсть, надiйнiсть [Васильченко21, 6].
Пiд цiлiснiстю БФ розумiють взаСФмозалежнiсть, взаСФмообумовленiсть, взаСФмодiю документiв, що його складають: книг, журналiв, газет, грамплатiвок, карт тощо. Документи обСФднуються за рiзними ознаками: змiстом, формою, мовою, часом видання, мiiем зберiгання тощо. Внаслiдок цього утворюСФться цiла система фондiв [Васильченко М.П. Бiблiотечнi фонди.- Харкiв: Вид-во Основа, 1993. 150с.11, 6].
У фондознавствi цiлiснiсть знайшла статус поняття в 1975 р. Цiлiснiсть iнтеграцiйна властивiсть БФ, синонiм його якостi [Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с.50, 42].
Цiлiснiсть забезпечуСФться наявнiстю i проявом ряду iнших властивостей, СЧх взаСФмообумовленiстю i взаСФмодiСФю.
БФ це цiле, що складаСФться з багатьох частин, або складне цiле. Воно iснуСФ тiльки завдяки саморозчленовуванню, тобто запереченню себе за допомогою роздiлення (диференцiацiя) фонду н?/p>