Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?. та iн. Бiблiотечнi фонди: (Навч. посiбник). Х.: Основа. 1993. с.152.11, 6].
Управлiння вiдбуваСФться всерединi кожного технологiчного процесу бiблiотечноСЧ роботи. Це означаСФ, що в процесi формування ДФ немаСФ некерованих процесiв. Управлiнню рiвною мiрою пiдвладнi i моделювання, i комплектування, i облiк, i обробка, i розмiщення, i доставка, i аналiз самоСЧ управлiнськоСЧ iнформацiСЧ по формуванню фонду. Звiдси i визначення основних функцiй управлiння: прогнозування, планування, органiзацiя, регулювання, облiк, контроль та аналiз [Польовик С. Формування документного фонду як процес управлiння37, 129].
Властивiсть множинностi документiв створюСФ високу iнформацiйну мiсткiсть фонду, сприяСФ багатоварiантному пошуку i пiдбору абонентами документiв для читання в процесi використання фонду. Для бiблiотекаря дана властивiсть визначаСФ обСФм роботи з фондом, пiдвищуСФ вимогу до створення у фондi такоСЧ множинностi документiв, яка повнiстю виражала б призначення бiблiотеки, iнформацiйнi потреби СЧСЧ абонентiв. Фонд треба створити, тобто придбати необхiднi документи, обробити, розмiстити за структурними пiдроздiлами бiблiотеки, забезпечити СЧхнСФ гарантоване зберiгання тощо. Рiвнем виконання бiблiотекарями цiСФСЧ роботи значною мiрою зумовлена якiсть фонду та рiвень його використання. Для оцiнки якостi фонду i його оптимiзацiСЧ бiблiотекар починаСФ широко використовувати методи математичноСЧ теорiСЧ множин, який потребуСФ вiд нього певноСЧ математичноСЧ пiдготовки.
Для бiблiотечних працiвникiв фонд СФ також джерелом iнформацiСЧ, вiн впливаСФ на глибину СЧхнiх професiйних i непрофесiйних знань [Терешин В.И. Библиотечный фонд: 2-е изд., исправ. и доп. / В.И. Терешин. - М.: Профиздат, 2001. - 176с. - (Сов. библиотека, Вып.4)54, 35].
За своСЧми внутрiшнiми i зовнiшнiми звязками ДФ - система вiдкрита. Бiблiотекарi намагаються закупити i зберегти всi документи, якi вiдповiдають його формуванню. Вони прагнуть вдосконалювати технологiчнi прийоми роботи з ним. i таким чином, iз фонду, iз технологiСЧ його формування вiдкидають всi вiджившi та застарiвшi.
Вiдкритiсть фонду дозволяСФ зiбрати в ньому документи, якi несуть необхiдну споживачу iнформацiю. "астивiсть, яка характеризуСФ читацьку спрямованiсть документiв, СЧх науковий, художнiй (естетичний) змiст, важливiсть для контингенту абонентiв даноСЧ бiблiотеки, називаСФться iнформативнiстю. Завдяки цiй властивостi ДФ, займаючи вiдносно невелику площу, через кiлькiсть включених в нього документiв подаСФ знання буквально iз всiх сфер людськоСЧ дiяльностi на всiй територiСЧ планети i за всi часи [Терешин В.И. Библиотечный фонд: 2-е изд., исправ. и доп. / В.И. Терешин. - М.: Профиздат, 2001. - 176с. - (Сов. библиотека, Вып.4)34, 35].
Властивiсть множинностi документiв створюСФ високу iнформацiйну мiсткiсть фонду, сприяСФ багатоварiантному пошуку i пiдбору абонентами документiв для читання в процесi використання фонду. Визначаючи комфортнiсть iнформацiйного середовища, при становленнi ринкових вiдносин означаСФ створення умов, за яких користувач мав змогу би найефективнiше використовувати РЖС. (iнформацiйний сервiс).
Розумiючи комфортнiсть iнформацiйного середовища як забезпечення користувачевi можливостi вiльного вибору iнформацiСЧ в умовах надмiрностi iнформацiйних потокiв, вiдзначимо, що в процесi iнформацiйного пошуку евристичнi можливостi реалiзуються в тих ситуацiях, коли користувач може вiдслiдкувати звязки мiж iнформацiйними обСФктами рiзних рiвнiв, а також у змiстовному планi утворювати звязки мiж предметними областями, узагальнювати матерiал i вибирати пiдхiд до предмету, керуючись власними знаннями та iнтуСЧцiСФю. Саме людина з СЧСЧ памяттю, логiчним i асоцiативним мисленням, iнтуСЧцiСФю i навичками СФ обовязковою i найактивнiшою складовою будь-якоСЧ системи iнформацiйного пошуку (звiдси досить високий рiвень ефективностi традицiйних бiблiотечно-бiблiографiчних систем) [Давидова РЖ. Бази даних як iнформацiйний продукт// Вiсн. Книж.Пал. 2000. - №1.-С.19-2116, 20].
У звязку з постiйним збiльшенням обсягу ЕР неминуче виникне ситуацiя, коли для користувачiв РЖПС буде недостатнiм навiть найякiснiший семантичний аналiз текстiв. Пiд час роботи з великими масивами знайдених документiв доцiльним СФ здiйснення ранжування результатiв пошуку тобто реалiзацiя оцiнки iнформативностi знайдених документiв.
Ранжування результатiв iнформацiйного пошуку пропонуСФться здiйснювати на основi багатокритерiальноСЧ оцiнки релевантностi знайдених документiв, що враховуСФ:
- фактори старiння документiв (вiк знайденого видання);
- статистичнi данi щодо обiгу документiв;
- значущiсть автора (iндивiдуального або колективного) на основi даних файлiв авторитетних записiв.
Наведенi критерiСЧ якнайкраще визначають iнформативнiсть ДФ. Перший критерiй - старiння документiв, як закономiрний постiйний процес зменшення з часом необхiдностi СЧх використання для отримання вмiщеноСЧ в них iнформацiСЧ, однозначно повязаний з iнтенсивнiстю використання документiв. Значущiсть використання даного критерiю для ранжирування можливо пiдвищити, якщо для нормування його числових значень використовувати одну з функцiй, що апроксимують закономiрностi старiння лiтератури. Аналiз публiкацiй, присвячених теорiСЧ старiння iнформацiСЧ, дозволяСФ зробити висновок, що для апроксимацiСЧ закономiрностей старiння лiтератури найчастiше використовуються вiдСФмнi експоненцiальнi та вiдСФмнi показниковi функцiСЧ [ЯковлСФва Ю. В. Оцiнка iнформативностi докумен?/p>