Документний фонд як iнформацiйний ресурс
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
дiлу фонду. Вiн являСФ собою вiдношення коефiцiСФнту використання даного роздiлу фонду до коефiцiСФнту використання всього фонду. Оптимальним вважаСФться фонд, в якому у всiх роздiлах показник ефективностi використання складаСФ 0,7-1,3. Якщо вiн менше 0,7, то фонд укомплектований надмiрно. Запропонований показник даСФ обСФктивну картину iнформацiйного наповнення фонду в рамках його моделi i допомагаСФ встановити оптимальний обСФм фонду конкретноСЧ бiблiотеки [Терешин В.И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации/ В.И. Терешин // Науч. и техн. б-ки. - 1984. - №6. - С. 3-855; 4].
ОбСФм фонду зумовлюСФться його призначенням, яке закладаСФться в модель. Не розростаючись в крупний масив, фонд може бути забезпечений документами, якi мають всю повноту iнформацiСЧ в рамках моделi (наприклад, довiдкова бiблiотека).
Усвiдомлюючи перенесення акценту бiблiотечноСЧ дiяльностi на iнформацiйну повноту, ЮНЕСКО ще в 1980-го рр. Програму загальноСЧ доступностi видань перейменувало в Програму загальноСЧ доступностi iнформацiСЧ. Окрiм неСЧ реалiзуСФться програма Всесвiтня передача даних. РЗСЧ вiдмiннiсть вiд програми ЗагальноСЧ доступностi iнформацiСЧ полягаСФ в тому, що вона направлена на передачу (тимчасову) з бiблiотеки в бiблiотеку не саме iнформацiСЧ, а джерел, в яких така iнформацiя укладена. РЖнакше кажучи, це програма мiжнародного МБА. Бiблiотечний працiвник, з погляду американських фахiвцiв, - це iнформейшн брокер iнфопосередник мiж документом i споживачем укладеноСЧ в документi iнформацiСЧ.
Його задача квалiфiковано знайти ту базу або банк даних, де СФ джерело або сама iнформацiя, що цiкавить абонента, вибрати технiчнi засоби для доступу до iнформацiСЧ (кабельне, касетне, дискове або супутникове телебачення) i оперативно СЧх використовувати.
Отже, спiввiдношення iнформацiйноСЧ i документноСЧ повноти БФ одна з найактуальнiших проблем бiблiотечного фондознавства[Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. М.: Изд-во: Книжная палата, 1991. 271с50,92].
Роздiл 2. РЖнформацiйний потенцiал ДФ РiвненськоСЧ ДОБ
2.1 Кiлькiсний i якiсний склад ДФ
Бiблiотека установа (або частина якоСЧ-небудь установи, пiдприСФмства, органiзацiСЧ), яка утворена для збирання творiв писемностi в цiлях СЧх збереження i створення умов для суспiльного, корпоративного або особистого використовування. При такому пiдходi характер використовування ДФ вiд дiяльностi вiдходить у область приналежностi бiблiотеки до конкретноСЧ сфери суспiльних вiдносин, до СЧСЧ мiiя в макроструктурi суспiльства, держави [Шилов В.В. Об измерениях в учёте библиотечных фондов // НТИ. Сер.1. 2008. - №3. С. 17-2361, 18].
ДФ це освоСФний масив документiв, що СФ основою роботи РДОБ i являСФ собою зiбрання рiзних документiв, пiдiбране вiдповiдно до профiлю бiблiотеки, СЧСЧ завдань, iнтересiв i запитiв читачiв, органiзоване певним чином. Важливою ознакою фонду СФ його вiдбиття у ДПА. Згiдно з теорiСФю системного пiдходу, ДФ СФ пiдсистемою бiльш загальноСЧ, чим вiн сам, системи бiблiотеки в цiлому, де кожна з пiдсистем виконуСФ власнi функцiСЧ.
Враховуючи те, що у ДФ зосереджуСФться значний iнформацiйний потенцiал суспiльства, всi духовнi багатства, накопиченi людством, якiсть i обсяги роботи будь-якоСЧ бiблiотеки в значнiй мiрi залежать вiд пiдбору книг, журналiв та iнших документiв у СЧСЧ фондi. Саме ДФ СФ основою роботи бiблiотеки. Саме вони визначають змiст, повноту i якiсть задоволення та розвитку РЖП користувачiв [Цимбалюк П.РЖ. РЖнформацiйний ресурс Бiблiотеки. Стратегiчна основа СЧСЧ життСФдiяльностi [Електронний ресурс]. Режим доступу: 56].
В iнформацiйному суспiльствi повнiстю зберiгаються основоположнi принципи формування фонду i обслуговування користувачiв, проте органiзацiя i технологiя того i iншого якiсно змiнюються.
Обсяг, склад структура БФ змiнюСФться пiд впливом зовнiшнього та внутрiшнього середовища i, в свою чергу, впливаСФ на них через задоволення та формування РЖП користувачiв. Ядро БФ це необхiдний мiнiмум документiв, який повнiстю вiдображаСФ функцiСЧ, профiль, тип даноСЧ книгозбiрнi. Сюди входять найзначнiшi видання, якi користуються постiйним попитом читачiв i на якi припадаСФ значний вiдсоток усiх видач за читацькими запитами [Бiбл. вiсн. 2004. - №5. С.15-2041, 17].
Крiм того, масивам документiв притаманна така властивiсть, як пристосованiсть для вводу та виводу окремих видiв документiв з метою СЧх упорядкування та органiзацiСЧ розповсюдження. Структура документного потоку у процесi його розповсюдження по рiзних соцiальних iнститутах, що вiдповiдальнi за кумуляцiю та збереження документiв, перебудовуСФться вiдповiдно до вимог профiлювання, рацiональностi розмiщення, оптимальностi використання та iн. Документний потiк осiдаСФ у фондах з обмеженим простором. Ця обставина змушуСФ проводити якiсний вiдбiр, профiлювання, переведення фiзично та морально застарiлих видань до фондiв допомiжного зберiгання.
Як вiдомо, усi ДФ подiляються на двi групи:
- Активнi, якi збирають документи iнтенсивного попиту. Документи малого попиту та застарiлi поступово направляються у фонди допомiжного зберiгання (депозитарнi, книгообмiннi тощо). Ядро фонду при цьому зберiгаСФться.
- Депозитарнi фонди зберiгають по профiлю усi документи незалежно вiд року видання та iнтенсивностi попиту на них у даний перiод. Зберiгають СЧх вiчно, у звязку з чим фонд набуваСФ функцiСЧ державного архiвного зберiгання документiв [Самохiна Н. Органiзацiя iнформацiйних ресурсiв для оптимiзацiСЧ СЧх використа?/p>