Дидактична гра як засiб формування загальнонавчальних умiнь i навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
завдання гри визначаСФться вiдповiдно до вимог програми з урахуванням вiкових особливостей дiтей. Для прикладу, формування у школярiв математичних уявлень, логiчного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу тощо.
РЖгровий задум наступний структурний елемент дидактичноСЧ гри. Дидактичне завдання в грi свiдомо маскуСФться, воно постаСФ перед дiтьми у виглядi цiкавого iгрового задуму. Дiтей приваблюють вiдтворення уявного сюжету, активнi дiСЧ з предметами, загадка, таСФмниця, перевiрка своСЧх можливостей змаганням, рольове перевтiлення, загальна рухова активнiсть, кмiтливiсть.
На створення iгровоСЧ атмосфери iстотно впливаСФ iгровий початок. Вiн може бути звичайним, коли вчитель повiдомляСФ назву гри i спрямовуСФ увагу дiтей на наявний дидактичний матерiал, обСФкти дiйсностi, та iнтригуючим, цiкавим, захоплюючим, таСФмничим.
РЖгровi дiСЧ засiб реалiзацiСЧ iгрового задуму i водночас здiйснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи iз задоволенням iгровi дiСЧ i захоплюючись ними, дiти легко засвоюють i закладений у грi навчальний змiст [59, 217].
Надзвичайно важливу роль в iгровiй ситуацiСЧ вiдiграють правила. Це органiзацiйний елемент, засiб керування грою. Правила визначають способи дiй, СЧх послiдовнiсть, вимоги до поведiнки учасникiв, регулюють взаСФмини мiж гравцями, сприяють вихованню наполегливостi, чесностi, кмiтливостi.
Л.Петрушина пропонуСФ такi загальнi правила для учнiв:
- Уважно слухай та запамятовуй хiд гри, необхiднi дiСЧ, СЧх послiдовнiсть.
- Памятай: успiх залежить вiд чiткого усвiдомлення кiнцевоСЧ мети, передбаченого грою результату. Не поспiшай розпочинати гру, не дослухавши до кiнця вказiвок учителя. Поспiх часто призводить до грубих помилок, зайвих непотрiбних дiй.
- Уважно слухай вiдповiдь товариша, щоб у разi потреби виправити або доповнити його.
- Дотримуйся своСФСЧ черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухiв, дiй, будь диiиплiнованим.
- Будь наполегливим: якщо щось не виходить, терпляче домагайся успiху. Вмiй учитися на власних помилках.
- Не хитруй, не шукай легкого нечесного шляху до перемоги. Цим ти пiдводиш товариша, втрачаСФш свiй авторитет. Поважають лише чесних, справедливих, принципових.
- Чесно визнай свою помилку, якщо товаришi довели що ти неправий. (Помилитися може кожен).
- Прикро, коли програСФш, але не сердься. Будь стiйким, не сумуй через невдачi. Навчайся в iнших. Не радiй, коли iншi програють.
- Якщо виграв, радiй, але не зазнавайся. Навчи iнших того, що вмiСФш сам. [51, 7].
Цi правила допоможуть школярам ставити розумнi й обТСрунтованi вимоги до поведiнки один одного, а вчителевi краще керувати процесом навчання через гру. Правила це нiби узаконена норма, за допомогою якоСЧ встановлюються певнi правильнi взаСФмини мiж учасниками гри. Кожен маСФ можливiсть порiвняти свою поведiнку з поведiнкою iнших та з нормами, що вiдбиваються в правилах.
Пiдбиття пiдсумкiв гри в звязку з такою вiковою особливiстю дiтей, як нетерплячiсть, бажання вiдразу дiзнатися про результати дiяльностi, проводиться вiдразу пiсля СЧСЧ закiнчення. Це може бути пiдрахунок балiв, визначення команди-переможницi, нагородження дiтей, якi показали кращi результати тощо. При цьому варто тактовно пiдтримати й iнших учнiв.
Учасники навчального процесу, за iгровою моделлю, перебувають в iнших умовах, анiж у традицiйному навчаннi. Учням надають максимальну свободу iнтелектуальноСЧ дiяльностi, що обмежуСФться лише конкретними правилами гри. Учнi самi обирають свою роль у грi, висуваючи припущення про ймовiрний розвиток подiй, створюють проблемну ситуацiю, шукають шляхи СЧСЧ вирiшення, покладаючи на себе вiдповiдальнiсть за обране рiшення [30, 7]. Вчитель в iгровiй дiяльностi iнструктор (ознайомлення з правилами гри, консультацiСЧ пiд час СЧСЧ проведення), суддя-реферi (коригування i поради стосовно розподiлу ролей), тренер (пiдказки учням з метою пришвидшення проведення гри), головуючий, ведучий (органiзатор обговорення).
Потрiбно наголосити, що вчитель повинен керувати грою таким чином, щоб вона сприяла розширенню та накопиченню досвiду про форми та способи культурноСЧ поведiнки пiд час спiлкування з товаришами, про наслiдки порушення певних правил, встановлених громадою, виробляти звичку дотримуватися норм, що висуваються перед учнями [19, 48].
Вiдома дослiдниця iгровоСЧ дiяльностi молодших школярiв Н. Кудикiна дiлить iгри на двi системоутворюючi групи творчi та iгри за готовими правилами.
Творчi iгри це креативна дiяльнiсть дiтей, яка розгортаСФться за СЧх власною iнiцiативою. Творчi iгри неоднорiднi. Вони класифiкованi за такими видами: сюжетно рольовi, конструктивно будiвельнi, iгри драматизацiСЧ та театралiзацiСЧ, iгри з елементами працi, iгри фантазування. РЖгри за правилами передбачають реалiзацiю дiтьми попередньо створеноСЧ дорослими змiстовоСЧ i процесуальноСЧ основи. ДiСЧ i поведiнка гравцiв обумовлюються iгровими правилами, якi сформульованi в описi гри. Група iгор за правилами охоплюСФ такi рiзновиди: дидактичнi, пiзнавальнi, рухливi, спортивнi, хороводнi, народнi, компютернi, iгри розваги. Для того, щоб дiзнатися, як класоводи формують в учнiв загальнонавчальнi умiння i навички, i яке мiiе у цьому процесi займаСФ дидактична гра, ми провели анкетування вчителiв початкових класiв ТернопiльськоСЧ областi (див. додаток А) (всього 15 чол.).
Результати анкетування свiдчать про те, що вчителi однобоко розумiють умiння вчитися: як умiння працювати iз текстом;