Дидактична гра як засiб формування загальнонавчальних умiнь i навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
иментальноСЧ методики
З метою визначення ефективностi експериментальноСЧ методики у 3А i 3Б класах ТеребовлянськоСЧ гiмназiСЧ школи iнтернату на початку i в кiнцi навчального року проводились контрольнi зрiзи, що дозволили виявити рiвень сформованостi в учнiв провiдних загальнонавчальних умiнь i навичок в учнiв. Контрольнi зрiзи дозволили дiйти висновку про те, що у дiтей експериментального класу рiвень сформованостi зазначених новоутворень, а також рiвень знань вищий, анiж в учнiв контрольного класу.
Оскiльки саме у початкових класах закладаються основи подальшого навчання дiтей, формуються органiзацiйнi, загальномовленнСФвi, загальнопiзнавальнi та контрольно-оцiннi навички, то завдання добиралися таким чином, щоб за СЧх виконанням можна було судити про рiвень сформованостi вказаних компонентiв.
Перевiрка органiзацiйних навичок проводилась методом спостереження за роботою учнiв на уроцi, хронометражу, бесiди з учителями i вихователями груп продовженого дня. У звязку зi зниженням вiку дiтей, якi йдуть до школи, формування органiзованостi потребуСФ особливоСЧ уваги. Цi дiти, як правило, емоцiйнiшi, СЧхня поведiнка зумовлена i дуже залежить вiд актуальних потреб. Дитина прагне вiдразу подiлитися своСЧми враженнями, привернути до себе увагу, заслужити схвалення вчителя. Так от, пiд час фронтальноСЧ роботи у контрольному класi чимало школярiв не завжди адекватно реагували на вказiвки вчителя, зверненi до класу, а починали працювати лише пiсля особистого звернення. В експериментальному класi молодшi школярi швидко включалися у навчання, дiяли цiлеспрямовано, орiСФнтувалися в часi, заздалегiдь обдумували послiдовнiсть i способи виконання завдання. Не роздивлялися на всi боки, не перепитували, довго не вагалися i починали дiяти одразу пiсля вказiвки вчителя.
Ми пропонували учням прокоментувати власнi дiСЧ пiд час виконання завдань з математики. Результати опитування показали, що учнi контрольного класу очiкують на вказiвки вчителя, тодi як основна частина учнiв експериментального класу (60%) поставили такi запитання: Що я зроблю спочатку?, Що потiм?, Чим закiнчу?, Чи можна передбачити результат? Крiм того, майже 18% учнiв експериментального класу запропонували ще й iншi приклади розвязку завдань, тодi як учнi контрольного класу (64%) намагалися виконувати завдання за зразком, який показав вчитель.
Умiння слухати i вiдповiдати вивчалось шляхом вiдтворення незнайомого, але доступного дiтям даного вiку тексту, сприйнятого на слух. Рiвень сформованостi умiння запитувати ми перевiряли за допомогою завдань на формулювання запитань до окремих речень, мовленнСФвих ситуацiй, тексту. Враховуючи той факт, що в основi умiння мiркувати лежать умiння логiчно мислити, правильно i точно висловлювати своСЧ думки, для контрольних зрiзiв ми використовували завдання на доповнення речень словами, логiчно звязаними за змiстом; на добiр обСФктiв, якi вiдповiдають даним ознакам; на порiвняння казок.
На уроках учням доводиться працювати з рiзними текстами. РЖ найпоширенiшими видами роботи з ними СФ складання плану i переказ прочитаного. Учителi добре знають, як важко даСФться молодшим школярам стислий переказ прочитаного. Тому розiгрування на уроках уривкiв тексту допомагало учням експериментального класу краще усвiдомити його елементи, а не сприймати суцiльний текст. Коли учнi контрольного класу просто перечитували текст, то учнi експериментального читали з аналiзом, вони сортували матерiал: знаходили те, що незрозумiло, що найбiльше вразило, про що дiзнався вперше тощо. Тобто, уже на етапi читання вiдбуваСФться аналiз тексту.
Також учням обох класiв було запропоновано скласти план до казки Кривенька качечка. Результати перевiрки показали, що бiльшiсть учнiв контрольного класу (58%) придумували будь-яку назву або брали перше-лiпше речення з уривка i вважали його пунктом плану. Учнi експериментального класу (70%) насамперед визначали основну думку уривка i аж тодi придумували пункт плану.
Мовнi знання, вмiння i навички умова i компонент розвивального навчання.
Умiння порiвнювати вивчалось шляхом виконання учнями завдань на порiвняння геометричних фiгур, предметiв, малюнкiв, а також на виключення зайвого. З метою дослiдження умiння мiркувати використовувались вправи на узагальнення i конкретизацiю понять.
Умiння орiСФнтуватися на зразок вивчалось за допомогою гри Склади сам, диктанту Кольоровi квадрати, а також завдань, якi вимагали знайти серед предметiв (грибiв, ключикiв, кубикiв) один, що вiдповiдаСФ зразку. Вiдомо, що ефективнiсть контролю значною мiрою залежить вiд володiння конкретними його способами, тому ми пропонували учням завдання iз визначенням способiв перевiрки. Умiння взаСФмоконтролю вивчалось шляхом взаСФмоперевiрки виконаних робiт. Внесенi змiни дозволяли судити про рiвень сформованостi взаСФмоконтролю.
З метою дослiдження умiння висловлювати оцiннi судження учням пропонувалося оцiнити виконану роботу (свою чи однокласника) за поданим планом.
Порiвняльний аналiз одержаних даних показав, що в результатi експериментального навчання найкраще сформувалося умiння органiзувати робоче мiiе. Близько 70% учнiв самостiйно готуються до уроку, правильно добирають необхiдне навчальне приладдя, пiдтримують порядок на партi протягом уроку. У контрольному класi такий показник на 24% нижчий. Серед учнiв експериментального класу (3А) таких не було, якi не змогли органiзувати робоче мiiе навiть з д