Дидактична гра як засiб формування загальнонавчальних умiнь i навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
опомогою вчителя.
Найвiдчутнiший позитивний вплив запропонованоСЧ методики на формування загальнопiзнавальних умiнь. Кiлькiсть учнiв, що досягли високого рiвня, зросла, порiвняно з 3Б класом, майже на 13% i становить близько 60%, що на 13,4% бiльше, нiж у контрольному класi. РЖ, навпаки, спостерiгаСФться рiзке зменшення кiлькостi дiтей, якi перебувають на низькому рiвнi (бiльше, нiж у 5 разiв порiвняно з контрольним класом). Учнi експериментального класу точнiше добирали узагальнюючi назви, тодi як у контрольному класi дiти часто узагальнювали за несуттСФвими ознаками. Збiльшилась кiлькiсть ознак, видiлених ними у процесi порiвняння, а також предметiв, названих ними з метою конкретизацiСЧ узагальнюючих понять.
Сензетивним для формування контрольно-оцiнних умiнь 3А клас. На 15%, порiвняно з 3Б классом, зросла кiлькiсть третьокласникiв, якi засвоСЧли конкретнi способи контролю i критерiСЧ оцiнювання.
Таким чином, кожна iз запропонованих методик спрямована на вивчення окремоСЧ групи загальнонавчальних умiнь i навичок, але, оскiльки вказанi умiння формувалися взаСФмоповязано, з орiСФнтацiСФю на умiння вчитися як цiлiсну якiсть особистiсного розвитку учнiв, у цiлому рiвнi сформованостi загальнонавчальних умiнь i навичок були визначенi в результатi застосування всього комплексу методик, а СЧхня узагальнена якiсна характеристика складена на основi ознак рiвнiв, видiлених за окремими групами умiнь. При цьому застосовувався такий пiдхiд: учень самостiйно i правильно виконуСФ завдання високий рiвень; допускаСФ незначнi помилки достатнiй; виправляСФ помилки з допомогою вчителя задовiльний; не може виконати завдання навiть з допомогою вчителя низький.
Кiлькiснi результати дослiдження представленi на дiаграмах 12.
Аналiз дiаграм показуСФ, що в результатi експериментального навчання спостерiгаСФться помiтно вищий рiвень оволодiння учнями загально навчальними умiннями i навичками. Понад 50% учнiв експериментального класу вiдповiдають показникам високого рiвня сформованостi вказаних умiнь, що майже на 13% бiльше порiвняно з контрольним, а третина учнiв експериментального класу у процесi виконання завдання допускаСФ лише незначнi неточностi. Майже у 3 рази зменшилась кiлькiсть дiтей, якi залишились на низькому рiвнi сформованостi цих умiнь.
Рис.2.1. Розподiл учнiв контрольного та експериментального класiв (у%) за рiвнем сформованостi загальнонавчальних умiнь i навичок
Експериментальне навчання позитивно вплинуло на загальний розвиток школярiв, бажання i умiння вчитися та на оволодiння предметними умiннями. Нашi спостереження i вiдгуки вчителiв показали, що учнi стали бiльш зiбраними, диiиплiнованими, самостiйними.
Отож, зважаючи на результати дослiджень, ми зясували, що коли вчитель проводить урок-гру чи використовуСФ елементи дидактичноСЧ гри на уроцi (цiкавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективнiше проходить процес формування загальнонавчальних умiнь i навичок, а навчання перетворюСФться на захоплюючий процес. Тому потрiбно органiчно включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованiсть дидактичноСЧ гри; вмiло керувати процесом iгровоСЧ дiяльностi.
Висновки
Сучасний етап розвитку нацiональноСЧ системи освiти, СЧСЧ спрямованiсть на особистiсно зорiСФнтований навчальний процес передбачають актуалiзацiю навчальних функцiй школи першого ступеня, формування у молодших школярiв розгорнутоСЧ навчальноСЧ дiяльностi (умiння вчитися) в цiлому та найважливiших СЧСЧ компонентiв змiстового, мотивацiйного, процесуального.
Зважаючи на те, що, з одного боку, провiдною дiяльнiстю дошкiльного вiку СФ iгрова, а з iншого дослiдження вчених доводять, що у грi ефективнiше, анiж в iнших видах дiяльностi, розвиваються всi психiчнi процеси, формуються вiдповiднi вмiння i навички, засобом формування загальнонавчальних умiнь i навичок у нашому дослiдженнi вибрана дидактична гра.
У процесi дослiдження дидактичноСЧ гри як засобу формування загальнонавчальних умiнь i навичок молодших школярiв ми дiйшли таких висновкiв:
1. У процесi аналiзу психолого-педагогiчноСЧ лiтератури встановлено, що умiння вчитися як володiння сукупнiстю провiдних загальнонавчальних умiнь i навичок визнано ключовою компетентнiстю учнiв загальноосвiтньоСЧ школи загалом i початковоСЧ зокрема.
Ядром цього феномена СФ мiжпредметнi загальнонавчальнi умiння i навички.
2. Найбiльш ранньою формою iгровоСЧ дiяльностi малюка СФ творчi iгри. Це тi iгри, в яких дитина творчо вiдтворюСФ життя дорослоСЧ людини у взаСФмодiСЧ з матерiальним свiтом та iншими людьми. Елементи цих iгор зявляються в кiнцi раннього дитинства у другiй половинi третього року життя. Зародження творчих iгор вченi повязують з розвитком у дiтей предметних дiй. Водночас iз розвитком самостiйноСЧ дитячоСЧ iгровоСЧ дiяльностi дорослi залучають дiтей до iгор, якi передаються наступним поколiнням вiд дiда-прадiда.
Д. Ельконiн у дослiдженнях видiляСФ чотири рiвнi розвитку iгровоСЧ дiяльностi дошкiльникiв Перший рiвень розвитку гри передбачаСФ передачу змiсту дiй дорослих людей з рiзними предметами. Дитина ще не називаСФ себе iмям тiСФСЧ особи, роль якоСЧ виконуСФ, а iгровi дiСЧ багаторазово повторюються. На другому рiвнi у дiтей уже зявляСФться позначення ролей. Дитина називаСФ себе iменем того, чию роль виконуСФ (Я мама, Я лiкар, Я вчитель тощо). На третьому рiвнi розвитку визначальним у змiстi гри СФ виконання ролей. Дiти усвiдомлено ви?/p>