Дидактична гра як засiб формування загальнонавчальних умiнь i навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и вчителя й товаришiв, говорити не поспiшаючи, чiтко, вiльно в процесi дiалогiчного i монологiчного мовлення; видiляти пiд час читання та слухання важливi за змiстом слова; вiдтворювати послiдовнiсть подiй i вiдображених у текстi дiй, явищ, з допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, уривкiв.
3 кл. говорити в належному темпi, дотримуючи iнтонування; слухати читання, розповiдь учителя або товаришiв з елементами змiстового сортування матерiалу, видiляти новi факти, розпiзнавати невiдоме; встановлювати послiдовнiсть подiй та СЧх причинно-наслiдковi звязки; вiдповiдати своСЧми словами, ставити запитання до тексту, пояснення вчителя, товаришам пiд час опитування, переказувати прочитане, звязно й послiдовно описувати побачене, почуте; мiркувати взаСФмоповязуваними судженнями (трьома-чотирма).
4 кл. розповiдати чiтко, послiдовно; мiркувати взаСФмоповязаними судженнями в ходi монологiчного повiдомлення, вiдтворювати iнформацiю з елементами логiчноСЧ обробки матерiалу (видiлення головних думок, встановлення звязку мiж вiдомим i новим матерiалом тощо); спiлкуватися пiд час виконання групових i колективних навчальних завдань.
Умiння слухати;
вiдповiдати;
запитувати;
мiркувати.3.Загальнопiзнавальнi1 кл. видiляти в предметах певнi ознаки, розрiзняти розмiр, форму, колiр, смак тощо; знаходити у двох обСФктiв однаковi, схожi i рiзнi зовнiшнi ознаки; зiставляти групи предметiв за однiСФю суттСФвою ознакою, помiчати змiни в спостережуваних обСФктах за орiСФнтирами, вказаними вчителем; зробити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення пiсля виконання навчального завдання.
2 кл. видiляти в предметах ознаки та якостi, розрiзняючи СЧх за значущiстю (головнi, постiйно притаманнi обСФкту, i другоряднi, якi за певних обставин можуть зявлятися, а за iнших зникати); встановлювати тотожнiсть, схожiсть i вiдмiннiсть мiж кiлькома предметами; визначати з допомогою вчителя найiстотнiшi ознаки у виконуванiй роботi; встановлювати логiчну послiдовнiсть викладу подiй; застосовувати деякi прийоми смислового заучування (встановлювати логiчну i часову послiдовнiсть); виконувати логiчне групування обСФктiв (за видовими i родовими ознаками, вилучати зайвий серед 45 однорiдних).
3 кл. видiляти в обСФктах внутрiшнi ознаки i якостi, розрiзняти серед них основнi та другоряднi; порiвнювати конкретнi обСФкти за рiзними ознаками (абстрактнi за орiСФнтирами, визначеними вчителем); зробити висновок-узагальнення з допомогою вчителя; встановлювати звязок мiж причиною й наслiдком; добирати факти, якi пiдтверджують висловлену думку або суперечать СЧй.
4 кл. визначати головне, самостiйно робити висновок з пояснення вчителя; знаходити нове, досi не вiдоме, ставити запитання; користуватися порiвнянням та аналогiСФю як засобами встановлення нових ознак i якостей; класифiкувати й групувати вивчений матерiал, знаходити i пояснювати причинно-наслiдковi звязки; доводити правильнiсть певного судження та власноСЧ думки; користуватися прийомами осмисленого запамятовування (план, зiставлення, опорнi слова); виконувати творчi завдання (доповнити задачу, продовжити розповiдь, вiдтворити початок розповiдi та iн.).
Спостерiгати;
аналiзувати;
порiвнювати;
узагальнювати.4.Контрольно-оцiннi1 кл. знайти фактичну помилку в ходi зiставлення результатiв власноСЧ роботи зi зразком; оцiнювати наслiдки своСФСЧ дiяльностi за орiСФнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змiнити, чого уникати в наступнiй роботi та iн.).
2 кл. перевiряти результати працi своСФСЧ i товариша за орiСФнтирами, даними вчителем (алгоритмiчнi приписи, словничок, зiставлення зi зразком тощо).
3 кл. користуватися способами перевiрки, застосовуючи алгоритми й памятки; контролювати послiдовнiсть виконання роботи та СЧСЧ промiжнi результати; висловлювати оцiннi судження щодо якостi своСФСЧ роботи.
4 кл. оцiнювати якiсть навчальноСЧ роботи; здiйснювати взаСФмоперевiрку; контролювати послiдовнiсть роботи за самостiйно складеним планом, визначати, якi судження завжди правильнi, а якi тiльки за певних умов чи завжди неправильнi; знаходити i виправляти фактичнi, логiчнi й стилiстичнi помилки; використовувати засвоСФнi способи перевiрки орфограм, задач, рiзних дiй; висловлювати оцiннi судження.
ОрiСФнтуватися на зразок;
здiйснювати само- i взаСФмоконтроль;
висловлювати оцiннi судження.
1.2 Онтогенетичнi коренi дитячоСЧ iгровоСЧ дiяльностi
Не менш як три столiття людина намагаСФться розкрити таСФмницю гри привабливоСЧ для дитини дiяльностi, надiйноСЧ помiчницi педагога, безмежно складного явища для науковця. Пошуки в царинi iгровоСЧ дiяльностi дають змогу простежити iсторичний шлях розвитку теорiСЧ дитячоСЧ гри.
Проблема дитячоСЧ iгровоСЧ дiяльностi знайшла своСФ вiдображення в багатьох теорiях i системах. Аналiз надбань педагогiчноСЧ науки двох попереднiх столiть свiдчить, що гра маСФ своСЧ джерела в дошкiльному дитинствi [41, 7]. Тому для ефективного керiвництва iграми дiтей молодшого шкiльного вiку необхiдно зясувати особливостi тих видiв iгровоСЧ дiяльностi, що СФ характерними для дошкiльнят. Це дасть можливiсть зрозумiти стан гри на початку шкiльних рокiв та тенденцiСЧ СЧСЧ розвитку протягом перших рокiв шкiльного життя.
РЖгри дошкiльникiв вивчали В.Аванесова, Н.Аксаринова, Л.Артемова, Р.Буре, Л.Виготський, Д. Ельконiн, Р.Жуковська, В. Залогiна, О.Запорожець, Н. Кудикiна