Дидактична гра як засiб формування загальнонавчальних умiнь i навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ко та iн.);
Таким чином, аналiз вiдповiдноСЧ лiтератури з проблеми показав, що спецiального дослiдження гри як засобу формування загальнонавчальних умiнь та навичок школярiв немаСФ, що й зумовило вибiр теми дослiдження: Дидактична гра як засiб формування у молодших школярiв загальнонавчальних умiнь i навичок.
ОбСФкт дослiдження процес формування у молодших школярiв загальнонавчальних умiнь i навичок, а предмет дидактичнi умови використання гри як засобу формування в учнiв початковоСЧ школи умiння вчитися.
Мета роботи: розробити та експериментально перевiрити методику використання гри як засобу формування у молодших школярiв умiння вчитися.
Гiпотеза: ефективнiсть формування загальнонавчальних умiнь i навичок молодших школярiв засобами iгровоСЧ дiяльностi пiдвищуСФться за таких умов:
- органiчного включення гри у структуру уроку;
- посилення розвивальноСЧ спрямованостi дидактичноСЧ гри;
- вмiлого керiвництва педагогом процесом iгровоСЧ дiяльностi.
Завдання дослiдження:
- зясувати сутнiсть умiння вчитися як ключовоСЧ компетентностi молодших школярiв;
- виявити онтогенетичнi коренi дитячоСЧ iгровоСЧ дiяльностi;
- визначити дидактичнi умови використання гри як засобу формування загальнонавчальних умiнь i навичок та реалiзувати СЧх у вiдповiдних методичних рекомендацiях;
- експериментально перевiрити ефективнiсть запропонованих рекомендацiй.
У процесi дослiдження використовувалися такi методи:
- теоретичнi: аналiз i узагальнення психолого-педагогiчноСЧ та методичноСЧ лiтератури, метод теоретичного аналiзу i синтезу;
- емпiричнi: педагогiчне спостереження, аналiз урокiв з точки зору дослiджуваноСЧ проблеми, анкетування вчителiв початкових класiв, вивчення учнiвських робiт, педагогiчний експеримент.
Дослiдження проводилося у 2006/2007 н.р. у третiх класах ТеребовлянськоСЧ гiмназiСЧ школи-iнтернату (класоводи: О.Сагайдак, М.Ярошевська) на матерiалi предметiв Рiдна мова, Математика.
Теоретичне значення роботи полягаСФ у видiленнi сукупностi дидактичних умов, що забезпечують ефективне використання гри як засобу формування в учнiв початкових класiв загальнонавчальних умiнь i навичок, а саме: органiчне включення гри у структуру уроку; посилення розвивальноСЧ спрямованостi дидактичноСЧ гри; вмiлого керiвництва педагогом процесом iгровоСЧ дiяльностi.
Практичне значення дослiдження полягаСФ у розробцi методичних рекомендацiй з формування у молодших школярiв умiння вчитися засобами дидактичноСЧ гри, якi можуть бути використанi вчителями початковоСЧ школи у навчально-виховному процесi.
Структура дипломноСЧ роботи. Робота складаСФться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаноСЧ лiтератури (76 джерел), додаткiв. Загальний обсяг дипломноСЧ роботи 93 сторiнки.
1. Теоретичнi основи дослiдження
1.1 Загальнонавчальнi умiння i навички як ключова компетентнiсть учнiв початковоСЧ школи
Умiння учнiв учитися як вимiр розвивального потенцiалу середньоСЧ освiти у наш час прискорюСФться нагромадженням iнформацiйних ресурсiв i засобiв навчання, якi стають доступними для бiльшостi людей планети. Мобiльнiсть населення, змагання мiж державами за темпи розвитку спонукають до переосмислення функцiй i результатiв освiти загалом. Свiт, у якому доведеться жити нашим дiтям, змiнюСФться у чотири рази швидше, нiж нашi школи. РЖ справдi: у школу приходять поколiння дiтей, якi живуть в iнформацiйному суспiльствi, цифровому середовищi, вiдзначаСФ О.Савченко, i щоб скористатися його перевагами, треба переосмислювати саме цiннiсть знань i самодостатнiсть вчителя як джерела iнформацiСЧ [59, 29].
саме цiннiсть знань i самодостатнiсть вчителя як джерела iнформацiСЧ [59, 29].
Одне з найважливiших завдань реформування загальноосвiтньоСЧ школи поступовий перехiд до навчання дiтей у перших класах iз шести рокiв. Аби правильно пiдiйти до цiСФСЧ проблеми i успiшно вирiшити СЧСЧ, необхiдно визначити обСФктивну готовнiсть шестирiчноСЧ дитини до навчання у школi. Зробити це не так просто, оскiльки в цьому вiцi досить iнтенсивно вiдбуваються складнi процеси психофiзичного та морального розвитку особистостi. Часто батьки помилково вважають, що знання СЧхнiми дiтьми лiтер, вiршiв, умiння лiчити СФ достатнiм для навчання в першому класi. Науково доведено, що дiти, яким не вистачаСФ до шести рокiв трьох-чотирьох мiсяцiв (за окремими винятками), це пятирiчнi дiти, якi iстотно вiдрiзняються вiд шестирiчних. Щоб дитина швидко адаптувалася в шкiльних умовах, успiшно розвивалася, потрiбен цiлий комплекс фiзичних, медико-фiзiологiчних i психологiчних передумов, якi визрiвають саме на рубежi шести рокiв, а часом i пiзнiше.
Психолого-педагогiчнi дослiдження показали, що шестирiчнi дiти можуть успiшно навчатися, якщо процес СЧхнього навчання будувати нетрадицiйно, з урахуванням особливостей даного вiку. Встановлено, наприклад, що звичне пояснення вчителя, навiть iз використанням наочностi, не даСФ бажаних результатiв у роботi з цими дiтьми, тому що вони ще не вмiють керувати своСФю поведiнкою, мають довiльну увагу, не можуть зосереджуватись тривалий час на одному обСФктi [46, 5]. Логiчне мислення тiльки-но починаСФ формуватися, а тому новi знання дiти засвоюють, як правило, пiд ч?/p>