Вiкова динамiка розвитку уваги в дiтей шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
оi дiяльностi як засобу майбутнього розвитку довiльноi уваги.
3. Початок другого року життя. Виявлення зачаткiв довiльноi уваги пiд впливом мовних iнструкцiй дорослого, напрям погляду на названий дорослим предмет.
4. Другий - третiй рiк життя. Досить хороший розвиток вказаноi вище первинноi форми довiльноi уваги.
5. Чотири з половиною - пять рокiв. Поява здатностi спрямовувати увагу пiд впливом складноi iнструкцii дорослого.
6. Пять-шiсть рокiв. Виникнення елементарноi форми довiльноi уваги пiд впливом самоiнструкцii (з опорою на зовнiшнi допомiжнi засоби).
7. Шкiльний вiк. Подальший розвиток i вдосконалення довiльноi уваги, включаючи вольовий процес.
Отже, серед пiзнавальних процесiв, крiм памятi, значну роль у навчальному процесi вiдiграСФ увага. Пiд увагою розумiСФться спрямованiсть i зосередженiсть психiчноi дiяльностi на певному обСФктi (Н.Ф. Добринiн). Першi прояви уваги можна спостерiгати уже у новонародженого пiд час смоктання. За час дошкiльного вiку розвиваються властивостi уваги i ii довiльнiсть. Дитина вчиться керувати собою i свiдомо скеровувати свою увагу на певний предмет. При цьому вона використовуСФ перш за все слово i вказiвний жест дорослого, тобто увага стаСФ опосередкованою. В дошкiльному дитинствi збiльшуСФться обСФм уваги, тобто та кiлькiсть обСФктiв, якi чiтко сприймаються за вiдносно короткий промiжок часу. ЗмiнюСФться стiйкiсть уваги як здатнiсть зберiгати зосередженiсть на обСФктi. Одним iз показникiв стiйкостi СФ тривалiсть збереження зосередженостi. Розподiл уваги говорить про те, що дитина може скеровувати i сконцентрувати свою увагу на декiлькох рiзних предметах одночасно. Переключення уваги означаСФ те, що дитина здатна перемiщати спрямованiсть i зосередженiсть уваги з одного обСФкту на другий, з одного виду дiяльностi на другий. Розвиток властивостей i видiв уваги дошкiльнят суттСФво залежить вiд вагомостi, емоцiйностi, цiкавостi для них матерiалу, вiд характеру дiяльностi, яку виконуСФ дитина. Показники уваги значно зростають в сюжетно-рольовiй i дидактичних iграх. Розвиток уваги тiсно повязаний з розвитком волi i довiльностi поведiнки, здатностi керувати своСФю поведiнкою.
У розвитку уваги в дитини можна вiдзначити насамперед дифузiйний, нестiйкий ii характер у раннiм дитинствi. Той вiдзначений уже факт, що дитина, побачивши нову iграшку, суцiльно й поруч випускаСФ з рук ту, котру вона тримала, iлюструСФ це положення. Однак це положення маСФ не абсолютний характер. Поряд з вище вiдзначеним фактом потрiбно врахувати й iнший, котрий пiдкреслюСФться деякими педагогами: буваСФ, що який-небудь предмет приверне увагу дитини або, скорiше, манiпулювання iз цим предметом так захопить ii, що, почавши манiпулювати ним (вiдкривати й закривати дверi й т.п.), дитина буде повторювати цю дiю раз за разом - 20, 40 разiв i бiльше. Цей факт не слiд недооцiнювати, i його потрiбно використовувати для подальшого розвитку уваги в дитини. Але, про те, звичайно, правильним залишаСФться те положення, що протягом дошкiльного вiку, а iнодi й до початку шкiльного, дитина ще в дуже малiй мiрi володiСФ своСФю увагою. Тому в навчальному процесi педагог повинен ретельно працювати над органiзацiСФю уваги дитини, iнакше вона виявиться у владi навколишнiх речей i випадкового збiгу обставин. Розвиток довiльноi уваги СФ одним з найважливiших подальших надбань, тiсно повязаних з формуванням у дитини вольових якостей [23],[40].
У розвитку уваги в дитини iстотним СФ ii iнтелектуалiзацiя, що вiдбуваСФться в процесi розумового розвитку дитини: увага, що опираСФться спочатку на почуттСФвий змiст, починаСФ переключатися на розумовi звязки. У результатi розширюСФться увага дитини. Розвиток обсягу уваги з у найтiснiшому звязку iз загальним розумовим розвитком дитини.
Розвиток стiйкостi дитячоi уваги слiдом за Гетцер вивчав Бейрль, визначаючи, яка в середньому максимальна тривалiсть дитячих iгор у рiзному вiцi. Результати цього дослiдження даСФ таблиця 1. Додаток А
У цiй таблицi особливо показаний швидкий рiст стiйкостi уваги пiсля 3- х рокiв i, зокрема , вiдносно високий рiвень ii до 6 рокiв на гранi шкiльного вiку. Це iстотна умова "готовностi до навчання".
Рiст концентрацii уваги Бейрль визначав по кiлькостi вiдволiкань, яким пiддавалася дитина протягом 10 хвилин гри. У середньому вони виразилися в цифрах, вiдображених у таблицi 2. Додаток Б.
Абстрагованiсть 4- лiтньоi дитини в 2-3 рази бiльша вiдволiкань 6- лiтньоi. Друга половина дошкiльного вiку - роки, що безпосередньо передують початку шкiльного навчання, дають такий значний рiст i концентрацiю уваги.
У шкiльному вiцi, у мiру того як розширюСФться коло iнтересiв дитини й вона привчаСФться до систематичноi навчальноi працi, ii увага - як мимовiльна, так i особливо довiльна - продовжуСФ розвиватися. Однак спочатку й у школi доводиться ще зiштовхуватися зi значним вiдволiканням дiтей.
Бiльш значнi зрушення наступають тодi, коли встигнуть позначитися результати навчання; розмiр цих зрушень, природно, залежать вiд його ефективностi. До 10-12 рокiв, тобто до того перiоду, коли в бiльшiй мiрi спостерiгаСФться помiтний, часто стрибкоподiбний рiст у розумовому розвитку дiтей, розвиток мислення, логiчноi памятi й т.д., звичайно спостерiгаСФться також помiтний рiст обсягу уваги, його концентрацii й стiйкостi [26]. РЖнодi в лiтературi стверджуСФться, начебто в пiдлiтка (в 14-15 рокiв) доводиться спостерiгати нову хвилю вiдволiкань. Однак нiяк не можна прийняти це твердження, начебт