Вiкова динамiка розвитку уваги в дiтей шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
хiстоскопi на короткий, точно вимiрюваний час виставлялися дослiджуваному експонати: букви, цифри, фiгури.
Вiдповiдно до ряду дослiджень, що виявили при цьому iснування досить значних iндивiдуальних розходжень в обсязi уваги, обсяг уваги дорослоi людини досягаСФ в середньому приблизно до 4-5, максимум 6 обСФктiв; у дитини вiн дорiвнюСФ в середньому не бiльше 2-3 обСФктам. Мова при цьому йде про число один вiд одного не залежних, не звязаних мiж собою обСФктiв (чисел, букв i т.п.). Кiлькiсть, що перебувають у полi нашоi уваги звязаних мiж собою елементiв, обСФднаних в осмислене цiле, може бути багато бiльша. Обсяг уваги СФ тому мiнливою величиною, що залежить вiд того, наскiльки звязанi мiж собою той змiст, на якому зосереджуСФться увага, i умiння осмислено звязувати й структурувати матерiал. При читаннi осмисленого тексту обсяг уваги може виявитися iстотно вiдмiнним вiд того, котрий даСФ його вимiр при концентрацii на окремi осмисленi мiж собою не звязанi елементи. Тому результати тахiскопiчного вивчення уваги на окремi цифри, букви, фiгури не можуть бути перенесенi на обсяг уваги в природних умовах сприйняття звязаного осмисленого матерiалу. У практицi, зокрема педагогiчноi, шкiльноi, варто було б, ретельно з огляду на доступний учнем обсяг уваги, не створюючи щодо цього непосильного перевантаження, розширювати обсяг уваги, систематизуючи пропонований матерiал, розкриваючи його взаСФмозвязки, внутрiшнi вiдносини.
З обсягом уваги тiсно звязана й розпредiленiсть уваги. Говорячи про обсяг, можна, з одного боку, пiдкреслювати обмеження поля уваги. Але зворотнiм боком обмеження, оскiльки воно не абсолютне, СФ розподiл уваги тим або iншим числом рiзнорiдних обСФктiв, що одночасно зберiгаються в центрi уваги. При розподiлi уваги мова, таким чином, iде про можливiсть не одного, а багато-, принаймнi двофокальноi уваги, концентрацii ii не в одному, а у двох або бiльшому числi рiзних фокусiв. Це даСФ можливiсть одночасно робити кiлька рядiв дiй i стежити за декiлькома незалежними процесами, не втрачаючи жодного з них з поля своСФi уваги. Наполеон мiг, як стверджують, одночасно диктувати своiм секретарям сiм вiдповiдальних дипломатичних документiв. Деякi шахiсти можуть вести одночасно з неослабленою увагою кiлька партiй. Розподiлена увага СФ професiйно важливою ознакою для деяких професiй, як, наприклад, для текстильникiв, яким доводиться одночасно стежити за роботою декiлькох верстатiв. Розподiл уваги дуже важливий й для педагога, якому потрiбно тримати в полi свого зору всiх учнiв у класi.
Розподiл уваги залежить вiд ряду умов, насамперед вiд того, наскiльки звязанi один з одним рiзнi обСФкти й наскiльки автоматизованi дii, мiж якими повинна розподiлятися увагу. Чим тiснiше звязанi обСФкти й чим значнiша автоматизацiя, тим легше вiдбуваСФться розподiл уваги. Здатнiсть до розподiлу можна тренувати.
При визначеннi концентрацii й обсягу уваги необхiдно враховувати не тiльки кiлькiснi умови. З якiсних моментiв, зокрема , один вiдiграСФ особливо значну роль: звязанiсть значеннСФвого змiсту. Увага - як i память - пiдкоряСФться рiзним законам, залежно вiд того, на якому матерiалi вона здiйснюСФться. Дуже рельСФфно це позначаСФться на стiйкостi уваги.
Стiйкiсть уваги визначаСФться тривалiстю, протягом якоi зберiгаСФться концентрацiя уваги, тобто ii тимчасовою екстенсивнiстю. Експериментальне дослiдження показало, що увага первинно пiддана перiодичним мимовiльним коливанням. Перiоди коливань уваги за даними ряду колишнiх дослiджень, зокрема Н.Ланге, рiвнi звичайно 2-3 сек., доходячи максимум до 12 сек. До коливань уваги вiдносилися, по-перше, коливання сенсорноi ясностi. Так, годинник, який тримають нерухомо на тiй самiй вiдстанi вiд дослiджуваного, здаСФться йому, якщо вiн його не бачить, що вiн наближаСФться то вiддаляСФться, у силу того, що дослiджуваний то бiльш, то менш виразно чуСФ його биття.
Цi й подiбнi iм випадки коливання сенсорноi ясностi, мабуть, безпосередньо повязанi зi стомленням i адаптацiСФю органiв чуттiв. РЖнший характер носять коливання уваги, що позначаються при спостереженнi багатозначних фiгур; у них поперемiнно то одна, то iнша частина виступаСФ як фiгура: око перемiщуСФться з одного поля на iнше. У цьому можна переконатися якщо подивитися на малюнок, у якому ми по черзi бачимо то вазу, то два профiлi облич. Такий же ефект даСФ зображення усiченоi пiрамiди, варто бiльш тривалий час на неi подивитися, щоб переконатися в тiм, що усiчена пiдстава то виступаСФ вперед, то вiдступаСФ назад.
Однак традицiйне трактування проблеми стiйкостi уваги, повязане iз установленням перiодичних ii коливань, вимагаСФ деякоi ревiзii.
Положення iз цiСФю проблемою аналогiчно тому, яке створилося в психологii памятi у звязку iз установленоi Эббiнгаузом i його послiдовниками кривоi забування. Навчальна робота була б марною працею, якби крива Эббiнгауза вiдбивала загальнi закономiрностi забування всякого матерiалу. Навчальна й виробнича робота була б взагалi неможлива, якби межi стiйкостi уваги визначалися перiодами, установленими в дослiдах з елементарними сенсорними подразниками. Але в дiйсностi такi малi перiоди коливання уваги, мабуть, у жодному разi не становлять загальну закономiрнiсть. Про це свiдчать спостереження на кожному кроцi. Очевидно, проблема стiйкостi уваги повинна бути поставлена й розроблена заново. При цьому iстотно не стiльки експериментально встановити властиво очевидний факт значно бiльшоi