Вiкова динамiка розвитку уваги в дiтей шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
о увага в пiдлiтка взагалi гiрша, нiж у попереднi роки. Правильно, мабуть, те, що в цi роки iнодi сутужнiше буваСФ привернути увагу дитини; зокрема, вiд педагога для цього вимагаСФться бiльша робота й мистецтво. Але якщо зумiти цiкавим матерiалом i гарною постановкою роботи привернути увагу пiдлiтка, то його увага виявиться не менш, а бiльше ефективною, чим увага молодших школярiв.
Говорячи про цi вiковi розходження в розвитку уваги, не можна випускати з поля зору iснування iндивiдуальних розходжень, i при тiм досить значних [66].
Розвиток уваги в дiтей вiдбуваСФться в процесi навчання й виховання. Вирiшальне значення для iх розвитку маСФ формування iнтересiв i привчання до систематичноi, диiиплiнованоi працi.
ТРрунтуючись на слабкостi довiльноi уваги в дiтей, ряд педагогiв, починаючи з iнтелектуалiста Гербарта i до сучасних романтикiв активноi школи, рекомендували, цiлком будувати педагогiчний процес на основi мимовiльноi уваги. Педагог повинен опановувати увагою учнiв i прикувати ii. Для цього вiн повинен завжди прагнути до того, щоб давати яскравий, емоцiйно насичений матерiал, уникаючи всякого нудного навчання.
Безумовно, досить важливо, щоб педагог умiв зацiкавити учнiв i мiг будувати педагогiчний процес на мимовiльнiй увазi, обумовленiй безпосередньою зацiкавленiстю. Постiйно вимагати напруженоi довiльноi уваги в дiтей, не даючи нiякоi для цього опори, це може бути самий вiрний шлях для того, щоб не домогтися уваги. Однак будувати навчання тiльки на мимовiльнiй увазi помилково. Це по сутi й неможливо. Кожна, навiть сама захоплююча, справа мiстить у собi ланки, якi не можуть становити безпосереднього iнтересу i викликати мимовiльну увагу. Тому в педагогiчному процесi необхiдно вмiти: 1)використовувати мимовiльну увагу; 2) сприяти розвитку довiльноi.
Для порушення й пiдтримки мимовiльноi уваги можна використовувати емоцiйнi фактори: викликати зацiкавленiсть, внести вiдому емоцiйну насиченiсть. При цьому, однак, iстотно, щоб ця емоцiйнiсть i зацiкавленiсть були не зовнiшнiми. Зовнiшня цiкавiсть лекцii або уроку, що досягаСФться з дуже слабо повязаних iз предметом анекдотiв, веде скорiше до розсiювання, чим до зосередження уваги. Зацiкавленiсть повинна бути повязана iз самим предметом навчання або трудовоi дiяльностi; емоцiйнiстю повиннi бути насиченi ii основнi ланки. Вона повинна бути повязана з усвiдомленням значення тiСФi справи, що робиться.
РЖстотною умовою пiдтримки уваги, як це випливаСФ з експериментального вивчення стiйкостi уваги, СФ розманiтнiсть повiдомлюваного матерiалу, що зСФднуСФться з послiдовнiстю й звязанiстю його розкриття й викладу. Для того щоб пiдтримувати увагу, необхiдно вводити новий змiст, звязуючи його iз уже вiдомим, iстотним, основним i найбiльш здатним зацiкавити й додати iнтерес тому, що з ним звязуСФться. Логiчно стрункий виклад, якому, однак, даються щораз можливо бiльш дотичнi опорнi крапки в областi конкретного, становить також iстотну передумову для залучення й пiдтримки уваги. Необхiдно при цьому, щоб в учнiв дозрiли тi питання, на якi наступний виклад даСФ вiдповiдi. У цих цiлях ефективним СФ побудова, що спочатку ставить i загострюСФ питання перед учнями й лише потiм даСФ iхнiй дозвiл.
Оскiльки основою мимовiльноi уваги служать iнтереси, для розвитку досить плiдноi довiльноi уваги необхiдно в першу чергу розвивати досить широкi й належним чином спрямованi iнтереси.
Довiльна увага по сутi СФ одним iз проявiв вольового типу дiяльностi. Здатнiсть до довiльноi уваги формуСФться в систематичнiй працi. Розвиток довiльноi уваги нерозривно повязаний iз загальним процесом формування вольових якостей особистостi.
Роздiл РЖРЖ. Вiкова динамiка розвитку уваги у дiтей шкiльного вiку
2.1 Змiни уваги у молодших школярiв в процесi навчання
Молодший шкiльний вiк сприятливий для розвитку уваги. Без достатньоi сформованостi цiСФi психiчноi функцii процес навчання неможливий. На уроцi учитель привертаСФ увагу учнiв до учбового матерiалу, намагаючись утримати ii тривалий час, переключаючи з одного виду роботи на iншу. В порiвняннi з дошкiльнятами молодшi школярi набагато уважнiшi. Вони здатнi зконцентрувати увагу на нецiкавих дiях, але у них домiнуСФ мимовiльна увага. Для цих дiтей зовнiшнi враження - сильний вiдволiкаючий фактор, iм важко зосередитись на незрозумiлому складному матерiалi. Увага молодших школярiв характеризуСФться невеликим обСФмом , малою стiйкiстю, вони можуть зосереджено займатися однiСФю справою 10-20 хвилин (пiдлiтки - 40-45 хвилин, а старшокласниики до 45-50 хвилин). У цих дiтей затруднений розподiл уваги i переключення ii з одного завдання на iнше. В учбовiй дiяльностi розвиваСФться довiльна увага дитини. Спочатку дiти дiють за вказiвками учителя, працюють пiд постiйним його контролем, вони поступово набувають умiння виконувати завдання самостiйно - самi ставлять цiль i контролюють своi дii. Дуже часто зустрiчаються неуважнi учнi, якi cконцентровують увагу не на учбових заняттях, а на чомусь iншому - на своiх думках, якi далекi вiд навчання, малюваннi на партi i т.д. Коли така дитина дивиться в пiдручник, вона не бачить правила чи вправи, а цiлеспрямовано вивчаСФ текст чи малюнок, який не маСФ вiдношення до сьогоднiшнього уроку. Увага таких дiтей достатньо розвинута, але через вiдсутнiсть необхiдноi спрямованостi вони складають враження розсiяних. Неуважнi молодшi школярi сильно вiдволiкаються, погано зконцентровують увагу, для них харак?/p>