Вивчення елементiв стереометрii у курсi геометрii 9 класу
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вi ситуацii. Розвязуючи задачi учнi повиннi усвiдомлювати тi дii, якi вони при цьому виконують. Аналiз дiй даСФ iм змогу пiдходити до пошукiв алгоритмiв розвязання задач певного виду, а потiм i до алгоритмiзацii бiльш складних видiв навчальноi дiяльностi.
У школi вчителi протягом вивчення стереометрii придiляють увагу в основному опрацюванню теорii та розвязуванню абстрактних задач, оскiльки вони недооцiнюють можливостi реалiзацii прикладноi спрямованостi для досягнення цiлей вивчення цього курсу. Посилюють цю ситуацiю такi фактори: невелика кiлькiсть годин, що вiдведена для вивчення курсу стереометрii; у методичнiй лiтературi мало матерiалiв, якi доводять значущiсть прикладноi спрямованостi та конкретних методичних розробок, що допомагають вчителю ефективно використовувати ii засоби тощо. З огляду на перерахованi обставини, у вчителiв вiдсутня мотивацiя для систематичного прикладного спрямування курсу, зокрема для розвязування з учнями прикладних задач, особливо враховуючи iх невелику кiлькiсть у пiдручниках, посiбниках та майже повну вiдсутнiсть серед добiрок завдань контролюючого характеру.
2.2 Загальнi методичнi рекомендацii вивчення елементiв стереометрii у курсi геометрii 9 класу
2.2.1 Формування уявлень i понять про стереометричнi фiгури та деякi iх властивостi
Формування понять - складний психологiчний процес, який починаСФться з утворення найпростiших форм пiзнання - вiдчуття. Вiн проходить часто за такою схемою: вiдчуття сприймання уявлення поняття.
Дитина народжуСФться, розвиваСФться у тривимiрному просторi.
Ознайомлення з просторовими обСФктами починаСФться в ранньому вiцi на рiвнi вiдчуттiв i сприйняття цих обСФктiв органами чуття. Чим багатший i рiзноманiтнiший навколишнiй свiт дитини, тим бiльше знань про просторовi обСФкти вона одержуСФ до початку навчання у школi.
Наприкiнцi 9-го класу пiд час вивчення роздiлу Початковi вiдомостi зi стереометрii варто ознайомити учнiв iз взаСФмним розмiщенням прямих i площин у просторi, зосередити увагу на властивостях просторових фiгур, паралельностi та перпендикулярностi, систематизувати, узагальнити та дещо доповнити стереометричний матерiал, вiдомий з курсу математики 5-6-х класiв та планiметрii 7-9-х класiв. Основна мета вивчення роздiлу - розвиток просторових уявлень та уяви учнiв, що маСФ велике значення не тiльки для загального iх розвитку, а СФ своСФрiдним завершенням шкiльноi геометричноi освiти учнiв, пiдготовкою до вивчення систематичного курсу стереометрii та продовження освiти в iнших середнiх навчальних закладах.
Особливiстю вивчення елементiв стереометрii у 9-му класi (порiвняно з питаннями планiметрii) СФ те, що майже всi стереометричнi факти повiдомляються у цiй темi без доведення. РЗх обТСрунтування та доведення - завдання систематичного курсу стереометрii. ЗасвоСФння властивостей стереометричних фiгур маСФ здiйснюватися з опорою на наочнiсть: моделi, таблицi, рисунки тощо.
Вивчення роздiлу Початковi вiдомостi зi стереометрii розпочинаСФмо з розгляду питання про взаСФмне розмiщення точок, прямих i площин. Уявлення про площину, про взаСФмне розмiщення точок i прямих на площинi та деякi iх властивостi учнi одержали в курсi планiметрii. РЗх слiд повторити, навести приклади плоских поверхонь (поверхня пiдлоги, стелi, шибки, спокiйного озера тощо).
Пiсля цього вчитель пропонуСФ зображення площини (здебiльшого у виглядi паралелограма), ii позначення (буквами грецького алфавiту тощо). Учнi встановлюють, що СФдину площину можна провести: 1) через двi прямi, якi перетинаються; 2) через двi паралельнi прямi; 3) через пряму та точку поза нею; 4) через три точки, що не лежать на однiй прямiй. До кожного випадку доцiльно зробити вiдповiднi рисунки.
Оскiльки питання про взаСФмне розмiщення прямих у просторi учням вiдоме з курсу планiметрii 7-го класу, то його варто повторити, сформулювати означення паралельних, мимобiжних прямих, ознаку паралельностi прямих у просторiв
Одночасно з цим потрiбно зясувати випадки взаСФмного розмiщення точки та площини, прямоi та площини, навчитися виконувати умовнi зображення площини та точки, яка лежить у цiй площинi або поза нею; площини та прямоi, що лежить у площинi, маСФ з нею одну спiльну точку (перетинаСФ ii), або такоi, що не маСФ спiльних точок (паралельноi iй). Можна дати означення паралельних прямоi та площини: пряму та площину називають паралельними, якщо вони не мають спiльних точок.
Слiд показати учням, що коли пряма та площина паралельнi, то використовуються такi записи:
або .
Далi формулюСФмо ознаку паралельностi прямоi i площини.
Наступним кроком СФ розгляд випадкiв взаСФмного розмiщення двох площин. Логiчно мiркуючи, учнi без особливих труднощiв доходять висновку, що двi площини можуть не мати спiльних точок (бути паралельними) або перетинатися по прямiй. На моделях прямокутного паралелепiпеда, прямоi призми учнi iнтуiтивно вказують iх паралельнi гранi i такi, що перетинаються. Учитель додаСФ, що площини, у яких лежать цi гранi, вiдповiдно паралельнi або перетинаються. За аналогiСФю з означенням паралельних прямих на площинi варто дати означення паралельних площин: двi площини називають паралельними, якщо вони не мають спiльних точок.
За допомогою двох аркушiв паперу пропонуСФмо учням сконструювати моделi:
а) паралельних площин;
б) площин, що перетинаються.
Рисунки, що iлюструють паралельнiсть або перетин площин, учит?/p>