Вивчення елементiв стереометрii у курсi геометрii 9 класу
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ортки обСФмних предметiв за iх наочним зображенням. Звiдси випливаСФ потреба у використаннi наочностi пiд час навчання дiтей цього вiку.
З переходом учнiв до середнiх класiв (пiдлiтковий вiк) змiст iх навчальноi дiяльностi ускладнюСФться, на основi чого вiдбуваСФться дальший розвиток образного мислення. Глибше розумiння учнями властивостей предметiв i явищ навколишнього свiту проявляСФться тепер у формуваннi абстрактних понять. З наочно-образного iх мислення поступово стаСФ абстрактно-понятiйним.
Пiдлiтки, на вiдмiну вiд молодших школярiв, уже вмiють розпiзнавати та видiляти в предметах i явищах тi ознаки, якi iстотнi для даного роду чи виду явищ. Проте варто зазначити, що формування абстрактних понять у цьому вiцi часто зводиться до формального засвоСФння властивостей, iх вiдриву вiд конкретних обСФктiв. Тому часто учнi знають визначення, формули i добре оперують ними, та не можуть належно розкрити iх змiст i успiшно застосовувати до розвязування конкретних задач.
У процесi формального засвоСФння знань природна здатнiсть дiтей до динамiзму сприймання витiсняСФться установкою на використання однiСФi, фiксованоi позицii спостереження. Подолати це негативне явище можна включенням дiтей в активну навчальну дiяльнiсть, залученням до виготовлення наочних посiбникiв, зокрема моделей просторових фiгур, iх розгорток з картону, рiзноманiтного пiдручного матерiалу; вимiрювання та обчислення iх розмiрiв, площ поверхонь, обСФмiв. У ходi такоi роботи школярi не тiльки оволодiвають практичними навичками, а й глибше засвоюють змiст понять.
РЖ.С. Якиманська, В.В. Давидов, РД.М. Кабанова-Меллер, Г.С. Костюк, Н.А. Менчинська, РЖ.РД. Унтта та iн. зазначають, що для розвитку просторового мислення недостатньо враховувати лише вiковi особливостi учнiв, необхiдно брати до уваги iх iндивiдуальнi вiдмiнностi.
Учнi одного й того самого вiку помiтно вiдрiзняються один вiд одного за своiми здiбностями до просторового мислення. В одних пiд впливом певних факторiв (iнтерес до технiки, робота з конструкторами, домашнСФ навчання i виховання та iн.) здатнiсть до просторового мислення формуються ще до початку систематичного вивчення предметiв, якi висувають до нього спецiальнi вимоги. Учитель, який працюСФ з такими учнями, спираючись на наявнi здiбностi, маСФ забезпечити подальший розвиток просторового мислення, добираючи завдання вiдповiдно до iндивiдуальних вiдмiнностей. РД учнi, якi з певних причин до цього часу не досягли такого рiвня. Тому перед учителем постаСФ iнша задача - формувати здiбностi учнiв до просторового мислення. Зрозумiло, що учнi, у яких така здiбнiсть не сформована, не можуть засвоювати знання на однаковому рiвнi з iншими. Тому слiд диференцiювати та iндивiдиалiзувати роботу щодо розвитку наявних здiбностей i щодо iх формування.
В учнiв, якi приступають до вивчення систематичного курсу геометрii, просторовi (тривимiрнi) уявлення розвиненiшi бiльше, нiж двовимiрнi, що недостатньо враховано пiд час складання програми з математики 5-9-х класiв, особливо з курсу геометрii. Багатий досвiд дiтей, накопичений ними у практицi оперування реальними предметами, не знаходить свого безпосереднього застосування та подальшого удосконалення, оскiльки, вивчаючи планiметрiСФю, школярi оперують лише площинними зображеннями, тодi як тривимiрнi образи вiдходять на другий план.
Проведенi нами дослiдження переконливо вказують на наявнiсть в учнiв середнiх класiв уявлень про площину (поверхня столу, класноi дошки, пiдлоги, вiкна), паралелепiпед (сiрникова коробка, цеглина), цилiндр (склянка), конус (лiйка), кулю (мяч, глобус), призму (шестигранний олiвець, намет). Дiти намагаються дати наочне зображення таких фiгур, проте не можуть цього зробити, тому що у них недостатньо сформованi просторовi уявлення, вiдсутнi вiдповiднi навички та вмiння. Основна причина названого явища очевидна. Вона полягаСФ в тому, що пiд час вивчення планiметрii учнiв привчили мислити плоскими образами.
Викладенi вище мiркування приводять до загальних висновкiв:
1) iснують як фiзiологiчнi, так i психологiчнi передумови вивчення елементiв стереометрii в курсi математики основноi школи, що не враховуСФ сучасна система шкiльноi геометричноi освiти, яка, будучи бездоганною з дидактичноi точки зору, не вiдповiдаСФ перiодам розвитку геометрii як науки (принцип iсторизму) i, певною мiрою, гальмуСФ розвиток мислення учнiв;
2) СФ потреба у вивченнi стереометричного матерiалу в основнiй школi, яке доцiльно здiйснювати на наочно-оперативному рiвнi в систематичних курсах математики (5-6-й класи) i планiметрii (7-9-й класи);
3) таке вивчення вимагаСФ розробки вiдповiдного методичного забезпечення (програми, дидактичнi матерiали, iнформацiйнi технологii тощо).
1.2.2 Мiiе стереометричного матерiалу в курсi математики основноi школи та вимоги до його засвоСФння
Структурування навчального матерiалу з геометрii доцiльно здiйснити на основi таких принципiв:
а) у курсi математики в 5-6-х класах треба ознайомити учнiв з основними поняттями геометрii площини та простору на наочно-iнтуiтивному та оперативному рiвнях, формулами для обчислення площ поверхонь та обСФмiв геометричних тiл, готувати учнiв до вивчення систематичного курсу геометрii, сумiжних диiиплiн;
б)систематичне вивчення геометрii маСФ починатися з 7-го класу курсом планiметрii, який мiстить дещо розширену порiвняно з 5-6-м класами стереометричну частину;
в)стереометричний матерiал маСФ органiчн?/p>