Весiлля в духовнiй культурi украiнського народу
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ування людини: фiзичний (довгота життя) i набутий (соцiальний). Тому культура СФ реальна форма життСФдiяльностi людини у фiзичному та соцiальному часi. Через неi людина повязана зi свiтом i дiйснiстю, а дух (духовне) набуваСФ здатностi утримувати людину у певнiй культурнiй площинi. Отже, культура замикаСФться на особистому буттi людини i визначаСФ його. Саме тут вона знаходить свiй смисл та духовнi вимiри.
Отже, проанаiлзувавши сутнiсть та значення духовноi культури, духовного розвитку, духовного буття та свiдомостi, ми можемо впевнено сказати, що традицiйне украiнське весiлля являСФ собою цiлiсну духовну систему, яка складаСФться з великоi кiлькостi духовних компонентiв, що наповнюють усi весiльнi обряди, звичаi, традицii.
РОЗДРЖЛ 2. ДУХОВНРЖ КОМПОНЕНТИ В СТРУКТУРРЖ УКРАРЗНСЬКОГО ВЕСРЖЛЛЯ
2.1 Передвесiльнi обряди як фактор створення сiмi
Проблема духовностi завжди привертала до себе увагу дослiдникiв. Зараз в свiтi вiдбуваються великi соцiальнi змiни, зумовленi глобалiзацiйними процесами, але вплив глобалiзацii на духовнiсть вивчений недостатньо i потребуСФ подальшоi розробки. Адже духовнiсть - це внутрiшнiй свiт людини, осередок ii iнтелектуальних i емоцiйно-вольових сил у СФдностi свiдомостi, самосвiдомостi, свiтогляду i волi.
В структурi духовностi доцiльно розрiзнювати дух i душу. Поняття дух прийнято повязувати з дiяльнiстю свiдомостi. Дух завжди дiяльний, активний, повний творчоi енергii. Саме завдяки дiяльностi духу людина сприймаСФ i оцiнюСФ свiт насамперед в iдеях рiзного свiтоглядного характеру: фiлософсько-гуманiстичних, морально-етичних, екологiчних, релiгiйних та iнших. Проте дух СФ цiлiснiсть в структурi особистостi, яка робить ii тим, що вона СФ.
Пошуками змiсту духовностi людство займалося протягом всiСФi своСФi iсторii. При цьому вiд епохи до епохи пiд впливом конкретно-iсторичних умов, обСФктивних i субСФктивних факторiв змiнювались i змiст духовностi, i погляди мислителiв на духовнiсть[50;с.217] як зазначив Симичов.
Украiнськi весiльнi обряди, якi ми маСФмо й тепер , розвинулися ще до Християнства. Обряди цi надзвичайно широкi й змiстовнi, i мають виразний дохристиянський ритуальний характер. РЖ на цi обряди ще й тепер дивляться, як на iстотну, найголовнiшу частину побрання, без чого дiвчина не може стати чиСФюсь тАЮзаконною" жiнкою. Ще й сьогоднi головною назвою парування молодих СФ слово тАЮбратися", побратися, побрання. Цього слова вживаСФ в тАЮКобзарi" Шевченко: як бралися... .
Серед весiльних пiсень СФ багато дуже давнiй, що натякають або свiдчать про давнi звичаi. В народнiх святкуваннях i обрядах парування й побрання молодих грають важливу ролю: воно провiдне в веснянках, у Купайлi, воно ж вiдбиваСФться й на таких святах-обрядах, як хапання калати, прив`язування колодок за кару хлопцям, що своСФчасно не поженилися, i т. iн.
В украiнського народу мiцно тримаСФться звичай, що молодшоi доньки не видають замiж, поки не вийде старша, i звичай цей свято бережеться й тепер. Цей звичай заснований на Бiблii (Книга Буття 29. 26): Лаван каже Якову: тАЮУ нашiй мiiевостi не робиться так, щоб вiддавати молодшу перед старшою".
На шлюби в Украiнi СФ певнi пори року, але найчастiше восени, - по закiнченнi польових праць.
Весiльний ритуал у всiх народiв пересякнений його релiгiйними вiруваннями; мiнялися релiгii, але обряд шлюбу позоставався стародавнiй, приймаючи потроху й нове вiд Новоi Вiри. В украiнських весiльних обрядах взагалi багато такого, що знаходимо i в iнших народiв, словянських i iнших СФвропейських.
Молоду призначаСФ Бог, i своСФi пари нiяк не оминеш. В украiнцiв СФ старе повiр`я, що на тому свiтi, на Небi, сидить старий дiд, Бог , i в`яже до пари шматки кори, - це шлюбнi пари, i як вiн зв`яже, так i буде (Вовк: Студii 218). [14;с.219]В цьому виявляються прояви духовностi народу.
Весiлля в традицiйному суспiльствi з давнiх-давен було однiСФю iз найважливiших подiй у життi як окремоi людини, так i цiлоi громади, без дозволу i участi якоi не могло й вiдбуватись. Воно складалося з певних обрядових актiв, загальна схема яких формувалася в окремих культурах протягом столiть. У дiях, повязаних з поСФднянням жiнки та чоловiка, знайшли своСФ вiдображення свiтогляд громади, ii моральнi норми, поетичнi уявлення про свiт, а кожен ритуальний акт мав своСФ символiчне значення. РЗх метою було освячення шлюбу перед Богом, родиною, та цiлою сiльською громадою, а також магiчне забезпечення новоствореноi сiмi.
Украiнська народна культура складалася на основi землеробського способу господарства, тому й украiнське традицiйне весiлля вiдповiдаСФ
землеробськiй матерiальнiй культурi. Своiм корiнням воно сягаСФ, однак, ще первiсних часiв, про що свiдчать вiдголоски у весiльних обрядах i пiснях початковоi стадii родового устрою - матрiархату (велика роль матерi i брата, який продаСФ молоду) та давнiх форм шлюбiв - умикання або купiвлi молодоi.[4;с.114]
Весiлля украiнцiв - його загальна композицiя, звичаСФвiсть, пiсенна поезiя, символiка, на думку дослiдникiв, вписуСФться у загальноукраiнський контекст, причому найбiльше спiльних рис весiльна обрядовiсть маСФ з своСФрiдним церковним весiллям. Однак шлюбнi звичаi мають i свою локальну неповторну специфiку. Вони перш за все дуже багатi i рiзноманiтнi, нерiдко весiлля двох сiл, вiддалених вiд себе лишень на кiлька кiлометрiв, iстотно вiдрiзняються. Це все пояснюСФться неповторними духовними компонентами у передвесiльному циклi весiльноi обрядовостi[10;с.54] що i висвiтлюСФ Вiнницький.