Весiлля в духовнiй культурi украiнського народу
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
плексiв святково-обрядовоi культури, украiнського весiлля та курсу Святково-обрядова культура.
Апробацiя результатiв дослiдження. Основнi положення i висновки дипломного дослiдження оприлюднено:
А) пiд час проведення Пятоi Всеукраiнськоi науково-практичноi конференцii Украiнська культура в добу глобалiзацiйних трансформацiй (10-11 грудня 2009 р.) на базi кафедри культурологii Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету у доповiдi на тему: Весiльнi традицii як компонент регiональноi культурно-мистецькоi практики - Рiвне: РДГУ, 2009.
Б) на звiтнiй науково-практичнiй конференцii викладачiв i студентiв РДГУ, у доповiдi на тему: Весiльна обрядовiсь у дослiдженнях В. Борисенко. - С.
Методи дослiдження: аналiз, синтез, узагальнення, порiвняння, абстрагування, конкретизацiя, класифiкацiя, iсторичний метод,
Структура дипломноi роботи складаСФться iз вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури. У вступi обТСрунтовано актуальнiсть дослiдження, визнечно його обСФкт, предмет, мету i завдання, практичне значення, апробацiю матерiалiв.
Перший роздiл присвячений розкриттю сутностi весiлля, його еволюцii та ролi духовноi культури у формуваннi духяк основи украiнського весiлля. У другому роздiлi - розглядаються структурнi елементи обрядовостi та iх духовне пiдТСрунтя.
У висновках пiдведено пiдсумки роботи. Обсяг основного тексту роботи - 70 сторiнок, список використаноi джерел включаСФ 72 найменування.
Роздiл 1. Теоретичний аналiз весiльноi обрядовостi
1.1 Весiлля - провiдна форма духовноi i традицiйноi культури
Весiлля СФ важливим елементом духовного життя украiнського суспiльства. Воно охоплюСФ такi його форми як суспiльна свiдомiсть, iдеологiя, духовнi потреби, цiнностi, традицii.
Духовна культура - це досвiд життСФдiяльностi соцiальних субСФктiв, що включаСФ в себе найсуттСФвiшi результати суспiльного досвiду народiв щодо освоСФння суспiльного буття, соцiуму в цiлому, багатогранних духовних цiнностей.
Цiнностi духовноi культури СФ дiалектичною СФднiстю нацiонального та загальнолюдського. Вона неможлива як без цiнностей конкретноi нацiональноi культури, так i без загальнонацiональних цiнностей, вироблених людством. Водночаiiнностi духовноi культури мають яскраво виражене нацiонально-специфiчне, iндивiдуальне забарвлення. Так, цiнностi культури, що формуються в умовах нашоi украiнськоi дiйсностi, мають стати нормою практично-повсякденноi дiяльностi, орiСФнтацii ii громадян, елементом самоцiнностi кожноi iндивiдуальностi, складовою гуманiстичноi творчостi ii народу.
В лiтературi видiляють певнi соцiальнi функцii духовноi культури. Серед основних: пiзнавальна, комунiкативна, регулятивна, прогностична, цiннiсно-орiСФнтацiйна, якi органiчно взаСФмоповязанi мiж собою. Але, на думку багатьох культурологiв, фiлософiв, iнтегруючою функцiСФю духовноi культури СФ людинотворча функцiя, наголошуСФ Л. Новикова [31, С. 146].
Головне завдання, яке стоiть перед суспiльством у сферi духовного життя, полягаСФ в тому, щоб створити умови для найповнiшого освоСФння людиною багатогранного потенцiалу як украiнськоi, так i свiтовоi духовностi й культури. Надзвичайно важливо також створення умов для всебiчноi самореалiзацii духовно-культурного потенцiалу, сутнiсних сил людини, свого власного духовного свiтобачення i свiтосприйняття. Украiнське весiлля володiСФ таким потенцiалом.
Весiлля СФ провiдною формою традицiйноi культури. Н. Сподарьова трактуСФ ii як систему багатогранноi життСФдiльяностi народу у вiдповiдностi iз усталеними нормами (звичаями, традицiями), якi передаються з поколiння в поколiння. В iх межах людина виховуСФться, соцiалiзуСФться, розвиваСФться як творець цiнностей культури та реалiзуСФться як субСФкт соцiальноi практики.
У цьому процесi важливе мiiе займають святковi та обрядовi форми, в тому числi - родиннi, сiмейнi.
Розглядаючи культуру як специфiчний спосiб людськоi життСФ-дiяльностi, представлений у продуктах матерiальноi i духовноi працi, спосiб життСФдiяльностi людини з освоСФння свiту, мiру ставлення людини до себе, суспiльства i природи, сферу становлення, соцiалiзацii людини, ми вiдзначаСФмо, що весiлля синтезувало в собi цi характеристики i стало важливою формою культурно-духовного буття.
Розвиток культури супроводжуСФться виникненням i становленням самостiйних систем цiнностей. Спочатку вони включенi в контекст культури, але потiм розвиток приводить до все бiльш глибокоi спецiалiзацii i, нарештi, до вiдносноi самостiйностi. Ця теза свiдчить, що весiльна обрядовiсть належить до цiннiсних пластiв духовноi культури [11, С. 62]
Весiльна обрядовiсть - форма художнього та естетичного вiдтворення людиною одного iз найважливiших етапiв життя - створення сiмi, тому цiкавим СФ також процес колективноi дiяльностi навколо iндивiдуального комплексу обрядодiй, повязаних iз оформленням шлюбу, механiзм передачi весiльних обрядiв, звичаiв, фольклору, традицiй вiд поколiння до поколiння, вiдзначаСФ В.Борисенко [].
Традицii - це спосiб передачi та засвоСФння культурного досвiду вiд поколiння до поколiння. Це загально прийнятi явища суспiльного та культурного життя , визнанi як необхiднi для подальшого iснування народу чи держави , що забезпечують вiдтворення в нових поколiннях способи життСФдiяльностi , мислення ,поведiнки . Формами функцiонування традицiй СФ свята , звичаi , обряди, трудова дiяльнiсть.
Украiн?/p>