Весiлля в духовнiй культурi украiнського народу
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
?тi, великий фактаж про весiльну обрядовiсть мiстять публiкацii Росiйського географiчного товариства. У 1869 р. за iнiцiативою передових учених цього товариства була органiзована етнографiчна експедицiя на Украiну пiд керiвництвом П. П. Чубинського, результатом якоi стало видання ii праць у семи томах.
Четвертий том присвячений виключно сiмейнiй обрядовостi 3. Записи ii робилися бiльше як у двадцяти мiiевостях. П. П. Чубинський подав весiльну обрядовiсть у зведеному варiантi, що було фактично лiтературною обробкою зiбраних матерiалiв, i, крiм цього, помiстив записи весiльноi обрядовостi вiд iнформаторiв з Волинськоi, Подiльськоi, Киiвськоi, Харкiвськоi губернiй. Особливу вартiсть мають записи, поданi з окремих територiй, а не зведений варiант сорока двох весiль, що вiдзначаСФться, може, бiльше iенарним, анiж науковим характером [22;с.16] це бездогано описав у своiй працi Здоровега.
У 80-х роках XIX ст. побут украiнського народу висвiтлюСФться на сторiнках журналу Киевская старина, який виходив у КиСФвi з 1882 по 1906 р. У журналi зявляються публiкацii з рiзних мiст i сiл iз суттСФвими уточненнями i подробицями весiльноi обрядовостi, що давали великий матерiал для аналогiй та узагальнень.
У цей перiод виходять у свiт працi М. Сумцова, Б. Грiнченка Охримовича та iн., в аналiзуСФться розвиток й iсторiя украiнськоi обрядовостi. Дослiдження визначного фольклориста, лiтературознавця М.Сумцова з питань весiльноi звичаСФвостi вiдзначаються високим рiвнем наукових узагальнень, досить смiливими висновками щодо iсторii дохристиянськоi релiгii i вiрувань древнiх словян. Але, пишучи своi працi пiд впливом реакцiйних шкiл модних у 90-х роках XIX ст., М. Сумцов допустився помилок у поясненнi i висвiтленнi весiльноi украiнськоi обрядовостi. В результатi надмiрного захоплення порiвняннями украiнськоi обрядовостi з обрядовiстю iнших, народiв, зокрема з античною весiльною обрядовiстю, Сумцов не зумiв повнiстю розкрити спецiфiчних своСФрiдних рис украiнського народного весiлля[51;с.187].
У 70-80-тi роки починаСФ свою етнографiчну дiяльнiсть видатний представник резолюцiйно-демократичного напряму РЖ. Я. Франко. Його роботи з питань етнографii засвiдчують, що вчений розумiв ii завдання набагато ширше i глибше, нiж його попередники i сучасники. Зацiкавлення народним побутом як селян, так i робiтникiв проявилось у РЖ. Я. Франка дуже рано, а збирацьку роботу вiн здiйснював упродовж всього життя, обСФднуючи навколо себе дослiдникiв побуту i поетичноi творчостi народу.
Надзвичайно високо оцiнював РЖ. Франко весiльну обрядовiсть та весiльнi пiснi, вважаючи iх цiнним соцiологiчним, етнологiчним i язиковим матерiалом.
Про зацiкавлення РЖ.Франка весiльною обрядовiстю свiдчать також спогади сучасникiв. Так, М.Добжанський, один з близьких сусiдiв родини Франкiв, згадував, що РЖ. Франко, живучи в НагуСФвичах, часто ходив на весiлля i записував пiснi .
В iсторичному аспектi розглядав весiльну обрядовiсть В. Охримович. Вiн перший в украiнськiй етнографiчнiй науцi звернувся до висвiтлення питання еволюцii сiмi, починаючи з матрiархату, i зупинився на сучасних для нього формах сiмi, базуючи своi дослiдження на описах обрядовостi украiнського весiлля.
Серед численних часописiв кiнця XIX - початку XX ст. вирiзняються Етнографiчний збiрник (1896- 1929) i Матерiали до украiнсько-руськоi етнологii (1899-1929). На сторiнках цих видань досить часто висвiтлюються питання украiнськоi весiльноi обрядовостi. Так, XIX-XX том Матерiалiв до украiнсько-руськоi етнологii був майже повнiстю присвячений цiй обрядовостi.[23;с.26]
Украiнське весiлля багато разiв описувалося, iнтерпретувалося украiнськими та росiйськими фольклористами, iсториками, етнографами, а то й просто любителями . Великою мiрою воно стало предметом дослiджень польських етнографiв i фольклористiв.
Можна твердити, що в основному вже на початку XX ст. фактологiчна сторона украiнськоi весiльноi обрядовостi була достатньо висвiтлена в етнографiчнiй лiтературi. Проте автори записiв весiлля в минулому часто ставали на хибнi позицii рiзних напрямiв, течiй i шкiл буржуазноi етнографii XIX-початку XX ст. i весiльнi дiйства нерiдко пояснювали надприродними силами або тенденцiйно намагалися трактувати окремi весiльнi обряди i звичаi з позицiй християнськоi церкви.
Про весiльну обрядовiсть в Украiнi в радянський час знаходимо матерiали в перiодичнiй пресi, на сторiнках журналiв Життя й революцiя, Червоний шлях, Молодий бiльшовик та iн. Питання традицiйноi весiльноi обрядовостi i становлення новоi висвiтлювалось також на сторiнках наукових збiрникiв i журналiв, зокрема таких, як Вiсник Одеськоi комiсii краСФзнавства, Етнографiчний вiсник, Записки етнографiчного товариства, журнал Побут тощо.
Матерiали про весiльну обрядовiсть пiзнiшого часу друкувались на сторiнках журналiв Народна творчiсть та етнографiя, Советская зтнография, в Наукових записках РЖнституту мистецтвознавства, фольклору та етнографii АН УРСР та iнших виданнях.
Весiльна звичаСФвiсть i обрядовiсть висвiтлюСФться також в окремих роботах дослiдникiв побутових традицiй, звичаiв та обрядiв украiнського народу. З-помiж багатьох праць окреме мiiе займаСФ монографiя О. Кравець Сiмейний побут i звичаi украiнського народу, в якiй вiдображено сiмейну i весiльну звичаСФвiсть на Украiнi в XIX-XX ст., а також розглядаСФться становлення радянськоi весiльн?/p>