Весiлля в духовнiй культурi украiнського народу
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
манiзмi, творчому розвитку особистостi, поширеннi наукового знання i передових технологiй, взаСФмозбагаченнi нацiональних культур, екологiчному вiдношеннi до життя i навколишнього середовища. [2;с.230] як зазначаСФ Березовський. Cаме це ми бачим по змiненню пiсля весiльних обрядiв.
Пiслявесiльнi обряди повиннi були змiцнити звязок мiж родинами молодих i полегшити призвичаСФння молодоi в чужому домi. Через день-два молодий кликав гостей на пропiй. За тиждень пiсля весiлля молодi йшли до батькiв молодоi на мiни: батько молодоi повинен вiддати, що мiнив (обiцяв) дати iй у вiно пiд час сватання i заручин. З Нього приводу влаштовувалась гостина.
Останнiй пiслявесiльний обряд - калачини (Гуцульщина), честь, дякування (Львiвщина), хлiбини (Хмельниччина, Волинь) або розхiдний борщ - вiдбувався через мiсяць пiсля весiлля. Молодий купував калачi й напоi, кликав весiльних батькiв та iнших гостей, щоб запити своСФ ТСаздiвство. Цей останнiй акорд весiлля вiдбувався зi спiвами i танцями.[39;28] за дослiдами Несена.
Пережовiни (заговiни, пережовани). Невiд`СФмною частиною народного весiлля на Пiдляшшi були гостини молодоi та молодого. Вони мали на метi закрiпити створення новоi сiм`i, а також змiцнення зв`язкiв мiж обома родинами.
У четвер родичi молодих та найближчi знайомi збиралися в молодого, натомiсть у суботу - у батькiвськiй хатi молодоi. До того часу молодиця не могла вiдвiдати своiх батькiв. Отож, вiд недiлi це був перший i вiзит до рiдноi хати, але вже не як член сiм`i, а як гiсть.
Пережовини завершували традицiйне весiлля украiнцiв. На жаль, народнi традицii весiлля у цiй мiiевостi вже майже занепали, тож варто берегти усi вiдомостi про них з надiСФю на те, що прийде знов час Вiдродження.
Пiслявесiльний цикл включаСФ обряд Калачини (покалачини, хлiбини, честь, дякування, розхiдний борщ, свашини), спрямований на змiцнення звязку мiж сватами та полегшення перiоду адаптацii нареченоi в чужому роду.
Колачини (покалачини, хлiбини, честь, дякування, розхiдний борщ, свашини) - обряд пiслявесiльного циклу, спрямований на змiцнення звязку мiж сватами та полегшення перiоду адаптацii нареченоi в чужому роду. Вiдбувалися Колачини, як правило, через мiсяць пiсля весiлля у батькiв молодоi, куди приходили на гостину молодi з найближчими родичами та батьки молодого. За звичаСФм, молодi дякували своiм батькам, даруючи iм по 12 колачiв, батьки у свою чергу обдаровували молоде подружжя полотном та перемiтками.
Серед украiнцiв Карпат був поширений обряд мiни - вiдвiдування молодими батькiв дружини. Пiд час гостини тесть вiддавав зятю те, що обiцяв (мiнив) йому, коли укладали шлюбну угоду.
Протягом перших мiсяцiв шлюбу влаштовували й iншi обряди, покликанi урiзноманiтнити спiлкування молодих з родичами та свояками: сватини - жiноча вечiрка в домi молодоi, куди запрошувалися свахи; гостина - вiдвiдування молодою своiх батькiв; пропiй - пригощання молодим весiльних батькiв та гостей, щоб запити своСФ господарство.
Святкова реалiя зi сталим структурним ядром маСФ варiативнi форми розгортання композицii, що створюСФ враження поступового перетiкання обрядового дiйства iз одного ансамблю в iнший. Згаданi ареали локалiзуються вiдповiдно у пiвнiчно-схiднiй, пiвнiчнiй, пiвденнiй та пiвнiчно-захiднiй частинах регiонах. РЗх ареальну специфiку формують способи розгортання весiльного дiйства, порядок виготовлення, матерiал, кiлькiсть та зовнiшнiй вигляд головних атрибутiв, окремi учасники весiльноi процесii та iх функцii.[6;с100]
Весiльна обрядовiсть обстеженоi територii зберегла систему просторового розгортання дiйства шляхом поступального здiйснення етапних заходiв, пов?язаних iз ритуально визначеними мiiями житлового простору, що володiли сакральними функцiями. Таким чином, ми маСФмо справу з обрядовими актами, якi можна вважати етнографiчним субстратом давно втраченоi мiфологiчноi топiки1.
Вiдродити традицii весiльноi обрядовостi - це зробити важливий крок до повернення скарбницi украiнськоi духовноi культури, що маСФ величезне виховне значення у розбудовi нацii.
ВИСНОВКИ
Дипломна робота дослiджувала одну з актуальних проблем сучасноi науки обрядознавства, проблему феномену весiлля в духовнiй культурi украiнцiв. На основi вивчення та аналiзу низки лiтературних джерел iз зазначеноi проблеми та спостережень за шкiльноi практикою, власного досвiду, ми прийшли до наступних висновкiв i узагальнень.
Украiнське весiлля СФ етнокультурним феноменом духовноi практики людини та складовою народноi культури, яке зберiгаСФ системно пов`язанi мiж собою всi три цiннiснi джерела - доетнiчнi (архетипнi), етнiчнi й нацiональнi, яскраво розкриваючи "Дух" нацii.
У весiльнiй обрядовостi вiдбуваСФться процес передачi етнокультурноi iнформацii мiж поколiннями, що забезпечуСФ спадкоСФмнiсть самобутностi етносу. У весiльному обрядово-мистецькому комплексi мiститься значний життСФвий досвiд украiнського народу, який передаСФться художнiми засобами.
Духовна культура - найважливiший вид культури, що включаСФ iнтелектуальну i естетичну дiяльнiсть людства, - безсумнiвно, маСФ прiоритетну значимiсть, тому що задоволення високих духовних запитiв людства - мiсiя набагато бiльш пiднесена й iстотна. Духовну культуру в цiлому справедливо вважати домiнантою структури культури. На доказ перелiчимо деякi з найбiльш iстотних форм духовноi культури: релiгiя, мистецтво, фiлософiя, наука.
Через структуру весiлля ми роз