Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
спiльно небезпечний характер своiх дiй, передбачаСФ, що цими дiями вiн грубо порушуСФ громадський порядок i проявляСФ явну неповагу до суспiльства, хоча не бажаСФ, але свiдомо допускаСФ настання наслiдкiв таких дiй. Такоi думки дотримуються М.Л.Наклович, С.К.Кидиралiева та iншi. Вони вважають, що далеко не завжди винний прагне порушити громадський порядок. Швидше за все, його дii спрямованi проти тiСФi чи iншоi особи.
Взагалi, хулiганство маСФ так званий формальний склад злочину. Тобто, настання суспiльно небезпечних наслiдкiв не СФ обовязковою ознакою складу хулiганства.
Для складу закiнченого злочину досить звичайних для даного посягання наслiдкiв. Встановлювати, доводити та доказувати iх величину, розмiри немаСФ потреби, i тому законодавець конструюСФ склад цього злочину так, що злочиннi наслiдки мовби знаходяться за межами складу злочину, поза його обовязковими ознаками. Цей злочин маСФ наслiдки, вони СФ, вони суспiльно небезпечнi, але до складу хулiганства вони не належать. Склад цього злочину СФ наявним у дiях особи при будь-яких розмiрах цих наслiдкiв.
ВидаСФться, що тi, хто вважають можливим вчинення хулiганства з непрямим умислом, не враховують необхiднiсть окремого встановлення вини до наслiдкiв, якi вiдносяться до основного обСФкта посягання, та до наслiдкiв, якi вiдносяться до додаткових факультативних обСФктiв. При бажаннi заподiяння шкоди конкретному потерпiлому заподiяннi тiлесних ушкоджень, образi, знищеннi чи пошкодженнi майна i т.п., вiдсутнСФ бажання виразити явну неповагу до суспiльства й скоСФне повинно квалiфiкуватися не як хулiганство, а за статтями про злочини проти особи чи проти власностi.
Отже, можна зробити висновок, що хулiганство може вчинятись тiльки з прямим умислом.
При розглядi субСФктивноi сторони хулiганства необхiдно проаналiзувати мотив цього злочину.
Мотивом злочину взагалi визнають тi внутрiшнi спонукання, якими керуСФться субСФкт при вчиненнi злочину. Мотив це рушiйна сила злочину, це нiби внутрiшня причина його вчинення.
Встановлення мотивiв i мети злочинноi поведiнки маСФ вирiшальне значення для вiдмежування хулiганства вiд сумiжних складiв злочинiв, визначення ступеня суспiльноi небезпечностi особи винного.
Як i будь-який умисний злочин, хулiганство вчиняСФться з певним мотивом. Хоча мотиви хулiганства СФ досить своСФрiдними, але iх вiдкидати не можна.
В лiтературi з питання мотивiв хулiганства iснують рiзнi думки. Так, наприклад, Волков Б.С. вказуСФ, що в основi хулiганського мотиву лежить розгнузданий егоiзм, а також вульгарне розумiння свободи, моральний анархiзм. Маяковський В.В. вважаСФ, що хулiганський мотив це прагнення до самоствердження особи невихованоi, з низькою культурою, нестриманим егоiзмом, це прагнення до самоствердження хама, варвара, дикуна. М.Й.Коржанський стверджуСФ, що в основi хулiганських спонукань лежать озлобленiсть i незадоволенiсть, що сягають до безтямноi лютi i тупого вiдчаю, викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та наявними можливостями iх здiйснення.
Хулiганськi спонукання, таким чином, зводяться не до одного якогось мотиву, а до багатьох гамм мотивiв. В конкретних злочинних проявах вони можуть виступати окремо, розСФднано, але, в бiльшостi, вони дiють в поСФднаннi, у взаСФмодii. Ось чому для визначення сукупностi хулiганських мотивiв застосовуСФться термiн хулiганськi спонукання. Характеризуючи хулiганськi спонукання, РЖ.М.Даньшин зазначив, що для iх прояву характерна швидкоплиннiсть, незначнiсть, легковажнiсть мотивацii i наочнiсть. Але, в чому б конкретно хулiганськi спонукання не проявилися, всiм iм обовязково притаманна спiльна риса явна неповага до суспiльства.
В юридичнiй лiтературi iснуСФ багато визначень поняття явна неповага до суспiльства. Так, ГришаСФв П.РЖ. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання громадськими iнтересами i протиставлення винним своСФi поведiнки колективу i його iнтересам. С.С.Яценко зауважуСФ, що мотив явноi неповаги до суспiльства характеризуСФться усвiдомленим спонуканням зневажливого ставлення до громадського порядку, неперсонiфiкованого кола осiб, iгнорування iснуючих в суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi. Таке ставлення проявляСФться у вчинках особи, стаСФ вiдкрито вираженим, очевидним як для самого винного, так i для iнших осiб. Мотив явноi неповаги до суспiльства, проявляючись у вчиненнi дiй, що грубо порушують громадський порядок, може характеризуватися комплексом ницих спонукань у виглядi прагнення протиставити себе суспiльству, виявити грубу силу, пяну хвацькiсть, пустощi тощо. На мiй погляд, друге визначення бiльш ширше розкриваСФ поняття явноi неповаги до суспiльства.
Чи СФ неповага до суспiльства явною i який ступiнь прояву неповаги, можна визначити, лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабством чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiiя, обстановки скоСФння хулiганських дiй, iх способом та iн. Перерахованi обставини можуть поСФднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищений ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тi ж дii, вчиненi рiзним способом, в рiзний час, в рiзних мiiях чи в рiзнiй обстановцi, можуть свiдчити про бiльший чи менший ступiнь неповаги до суспiльства.
Для мотивiв поведiнки винного при хулiганствi притаманним СФ вчинення вiдповiдних дiй без видимого прив