Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
наявностi вини. За злочиннi дiяння, що мали мiiе у процесi дiяльностi юридичноi особи, вiдповiдаСФ винна фiзична особа, яка вчинила такi дiяння. Вiдповiдальнiсть юридичних осiб визначаСФться засобами адмiнiстративного чи цивiльного права (застосування до установ, пiдприСФмств, органiзацiй штрафних санкцiй, заборона iхньоi дiяльностi тощо).
СубСФктом злочину не можуть бути померлi особи, якi перед тим вчинили злочин, тварини, предмети чи сили природи.
Кримiнальне законодавство виключаСФ також кримiнальну вiдповiдальнiсть малолiтнiх i можливiсть застосування заходiв кримiнального покарання до неосудних. Тому, субСФктом хулiганства може бути лише фiзична особа, яка СФ осудною i досягла встановленого законом вiку.
У ч.1 ст.22 КК Украiни прямо зазначено, що кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шiстнадцять рокiв. Цей вiк прийнято називати загальним вiком кримiнальноi вiдповiдальностi. У ч.2 цiСФi ж статтi встановлюСФться знижений вiк кримiнальноi вiдповiдальностi чотирнадцять рокiв за окремi, прямо перелiченi в законi, злочини. Серед цих злочинiв знаходиться i хулiганство.
В основу зниження вiку кримiнальноi вiдповiдальностi за злочини, перелiченi в ч.2 ст.22 КК Украiни покладено такi критерii:
- рiвень розумового розвитку, свiдомостi особи, який свiдчить про можливiсть уже в чотирнадцять рокiв усвiдомлювати фактичнi обСФктивнi ознаки та суспiльну небезпечнiсть цих злочинiв;
- значна поширенiсть бiльшостi з цих злочинiв серед пiдлiткiв;
- значна суспiльна небезпечнiсть (тяжкiсть) бiльшостi з цих злочинiв.
На мою думку, встановлення мiнiмального вiку кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство з 14 рокiв СФ вiрним i науково обТСрунтованим, оскiльки суспiльна небезпечнiсть хулiганства СФ цiлком очевидною i зрозумiлою будь-якому неповнолiтньому. РЖ неповнолiтнiй з 14 рокiв повинен i може усвiдомлювати цю суспiльну небезпеку, яка мiститься в його дiях.
Як зазначаСФ з цього приводу В.М.Бурдiн, у старшому пiдлiтковому вiцi, який починаСФться з 14 рокiв, неповнолiтнi стають ще бiльш самостiйними, ще бiльш сформованими особами. В своiй поведiнцi вони керуються вже не тiльки найпростiшими правилами. Особи з цього вiку здатнi усвiдомлювати бiльш складнi суспiльнi явища та мати власну думку з приводу кожного з них. Такий рiвень розвитку свiдомостi пiдкрiплюСФться достатньо високими вольовими здiбностями. Все це, в своiй сукупностi, дозволяСФ твердити, що особи цього вiку здатнi усвiдомлювати бiльш складнi соцiальнi звязки та наслiдки своСФi поведiнки, а також керувати нею в ситуацii вибору. Наскiльки глибокi цi знання в рiзних суспiльних вiдносинах, якi СФ обСФктами кримiнально-правовоi охорони, встановити можна лише в кожному окремому випадку.
Вiк, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть за хулiганство, визначаСФться саме до часу вчинення цього злочину. Тому при розслiдуваннi i розглядi кримiнальноi справи дуже важливо встановити точний вiк особи (число, мiсяць, рiк народження). У тих же випадках, коли вiдсутнi документи, що пiдтверджують вiк, необхiдне проведення судово-медичноi експертизи.
Малолiтнi вiком до 14 рокiв, а також особи, якi вчинили хулiганство у вiцi вiд 14 до 16 рокiв, не можуть бути субСФктом злочину, а тому кримiнальнiй вiдповiдальностi не пiдлягають.
Вивченi кримiнальнi справи дають пiдставу зробити висновок, що хулiганство вчиняють в основному особи у вiцi до 30 рокiв (70%), причому тiльки 2,7% засуджених за хулiганство становили пiдлiтки у вiцi вiд 14 до 15 рокiв включно. Разом з тим, досить значна кiлькiсть хулiганських проявiв була вчинена особами в бiльш зрiлому вiцi старше 30 рокiв (20,3%) i навiть 40 i 50 рокiв (9,6%).СФ в тому, що на цей вiк припадаСФ переважна бiльшiсть випадкiв так званого побутового хулiганства. По вивчених справах 22,1% загального числа засуджених складали особи, якi скоiли побутове хулiганство. З цiСФi кiлькостi 21,2% припадаСФ на долю вiкових груп вiд 31 року i старше.
СубСФкт хулiганства характеризуСФться не лише певним вiком. Обовязковою ознакою, яку повинна мати особа, що притягуСФться до кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство, як i за будь-який iнший злочин, СФ осуднiсть.
У ч.1 ст.19 КК Украiни вказано, що осудною визнаСФться особа, яка пiд час вчинення злочину могла усвiдомлювати своi дii (бездiяльнiсть) i керувати ними.
Отже, осуднiсть це здатнiсть особи пiд час учинення злочину усвiдомлювати своi дii (бездiяльнiсть) i керувати ними. Кримiнальний закон виходить з того, що тiльки осудна особа може вчинити злочин i тому може нести кримiнальну вiдповiдальнiсть. Це обумовлено тим, що злочин завжди СФ актом поведiнки свiдомо дiючоi особи.
Частина 2 статтi 19 КК Украiни вказуСФ, що не пiдлягаСФ кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка пiд час вчинення суспiльно небезпечного дiяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати своi дii (бездiяльнiсть) або керувати ними внаслiдок хронiчного психiчного захворювання, тимчасового розладу психiчноi дiяльностi, недоумства або iншого хворобливого стану психiки.
Здатнiсть особи пiд час учинення хулiганства усвiдомлювати своi дii означаСФ правильне розумiння фактичних обСФктивних ознак цього злочину (обСФкта, суспiльно небезпечного дiяння, обстановки, часу i мiiя, способу його вчинення). Здатнiсть усвiдомлювати своi дii повинна бути повязана зi здатнiстю контролюва