Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
71;громадський порядок. Законодавець не дав з цього приводу чiткого визначення. Воно розроблене в наукових працях вчених-юристiв, i iснуСФ багато рiзних визначень громадського порядку.
Всю сукупнiсть визначень РЖ.М.Даньшин розподiляСФ на три групи:
а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;
б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;
в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiСФi, i до того ж не головноi ознаки.
Що стосуСФться поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також немаСФ одностайностi серед вчених. Так, наприклад, О.М.Горбунова розумiСФ пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуСФться i пiдтримуСФться в державi. В.РЖ.Ткаченко вважаСФ, що громадський порядок це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття. М.Л.Наклович висловлюСФ думку, що пiд громадським порядком в широкому розумiннi потрiбно розумiти врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть громадських вiдносин, що склалися в державi i ставлять своСФю метою подальший розвиток i укрiплення цих вiдносин. Висловлюються й iншi визначення. Але iх аналiз зводиться, в загальному, до того, що прихильники погляду на громадський порядок у широкому розумiннi вважають, що вiн складаСФться при здiйсненнi не тiльки правових норм, але й iнших правил поведiнки правил спiвжиття, норм моралi i т.п.
Визначення громадського порядку у широкому розумiннi СФ неконкретним. РЖ.М.Даньшин вважаСФ, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носить надто загальний характер, з нього не видно, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку маСФ певнi теоретичнi переваги, бо дозволяСФ виокремити окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло суспiльних вiдносин, якi його складають.
Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також трактують по-рiзному. Так, наприклад, О.М.Горбунова розумiСФ пiд ним вiдносини, що створюють в державi стан спокою i безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова. М.РДфремов говорить про громадський порядок як про систему взаСФмовiдносин, якi встановились в суспiльствi мiж громадянами, що регламентуСФться не лише нормами права, але й нормами моралi, i якi забезпечують здiйснення державними i громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв i виконання ними своiх обовязкiв. Але, частiше за все, кримiналiсти пiд громадським порядком у вузькому значеннi розумiють врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть лише тих суспiльних вiдносин, якi мають забезпечувати нормальне функцiонування державних i громадських установ, пiдприСФмств i органiзацiй, цiлiснiсть майна громадян, безпеку, честь i гiднiсть людей, а також нормальнi умови для iх роботи, побуту i вiдпочинку. РЖ це визначення, на мiй погляд, найбiльш правильне.
Загалом, для зясування поняття громадський порядок слiд зясувати значення термiнiв громадський та порядок, якi його утворюють.
Пiд порядком розумiють:
1) стан урегульованостi суспiльних вiдносин нормами права, моралi, звичаями, правилами спiвжиття, нормами громадських органiзацiй. Таким чином, упорядкованiсть суспiльних вiдносин означаСФ iх закрiплення правовими та iншими нормами;
2) результат дотримання членами суспiльства встановлених правил i норм поведiнки.
Громадський це той, який стосуСФться невизначеноi кiлькостi осiб, всiх членiв суспiльства. Тобто, громадський порядок це наявнiсть вiдповiдних правил i норм поведiнки, якi поширюються на всiх членiв суспiльства та результат iх дотримання. Такi правила i норми поведiнки СФ загальновизнаними та загальноприйнятими. Громадський порядок встановлюСФться з метою досягнення iнтересiв всього суспiльства, задоволення спiльних потреб в створеннi обстановки спокою i безпеки, нормального ритму працi, стосункiв мiж людьми, виховання пiдростаючого поколiння в дусi моральних засад, прийнятних для суспiльства, умов для вiдпочинку та задоволення побутових потреб. Громадський порядок передбачаСФ насамперед повагу до законних прав та iнтересiв iнших осiб, недопущення задоволення своiх iнтересiв на шкоду iншим людям, державi, суспiльству.
Таким чином, громадський порядок як родовий обСФкт вiдповiдних злочинiв це сукупнiсть охоронюваних нормами кримiнального права суспiльних вiдносин, спрямованих на забезпечення спокiйних умов працi, iншоi суспiльно корисноi дiяльностi, вiдпочинку i побуту людей, громадськоi моралi, викорiнення паразитизму.
Що стосуСФться безпосереднього обСФкта, то це комплекс суспiльних вiдносин чи певне соцiальне благо, на якi безпосередньо посягаСФ той чи iнший конкретний злочин. Як родовий обСФкт СФ частиною загального, так i безпосереднiй частина родового обСФкта.
У кримiнальному правi виокремлюють основний та додатковий безпосереднi обСФкти. Основний безпосереднiй обСФкт це обСФкт, проти якого головним чином, насамперед спрямовано злочин, а додатковий це обСФкт, шкода якому спричинюСФться у звязку з посяганням на основний. Безпосереднiй додатковий обСФкт може бути обовязковим та факультативним: в останньому випадку шкода або загроз?/p>