Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
овне значення.
Загальним обСФктом злочину виступають всi суспiльнi вiдносини, якi охороняються нормами кримiнального закону. Цей обСФкт СФ сталим, але до тих пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).
Родовий обСФкт це група схожих (однорiдних) суспiльних вiдносин та соцiальних благ, на якi посягаСФ вiдповiдна група злочинiв. Розмiщення злочинiв у роздiлах в Особливiй частинi КК провадиться, як правило, саме за родовим обСФктом. Родовий обСФкт бiльш детально конкретизуСФ обСФкт посягання, вiн СФ частиною загального обСФкту.
В правовiй лiтературi питання про родовий обСФкт хулiганства СФ спiрним. Ряд авторiв визнають родовим обСФктом хулiганства суспiльний порядок.
На думку ж авторiв одного з пiдручникiв Особливоi частини кримiнального права, родовим обСФктом злочинiв, обСФднаних тодi ще в десятiй главi Кримiнального кодексу Украiни 1960 року, СФ сукупнiсть близьких мiж собою суспiльних вiдносин, що складають змiст громадського порядку, громадськоi безпеки i здоровя населення.
Професор В.О.Навроцький з даного приводу зазначаСФ, що в теорii кримiнального права намiтилися принаймнi три пiдходи до вирiшення цього питання.
Перший зводився до того, що визнавалася наявнiсть СФдиного родового обСФкта, який охоронявся нормами глави Х Особливоi частини КК суспiльних вiдносин, що складалися з приводу громадськоi безпеки, громадського порядку та народного здоровя.
Другий що в главi Злочини проти громадськоi безпеки, громадського порядку та народного здоровя обСФднанi посягання на три самостiйних родових обСФкти:
- громадський порядок;
- громадську безпеку;
- народне здоровя.
Третiй полягав у визнаннi наявностi ще бiльшоi кiлькостi родових обСФктiв, якi охоронялися нормами тодi чинноi глави Х Особливоi частини КК. Крiм трьох вказаних вище серед них видiляли:
- iнтереси сiмi та молодi;
- вiдносини, що складалися з приводу обовязку громадян займатися суспiльно корисною працею;
- безпеку виробництва;
- безпеку транспорту;
- вiдносини з приводу обороту предметiв, якi становлять пiдвищену небезпеку для оточуючих.
Суспiльна небезпечнiсть дiянь, зазначених в роздiлi ХРЖРЖ Особливоi КК Украiни Злочини проти громадського порядку та моральностi, полягаСФ в тому, що вони завдають або ставлять пiд загрозу заподiяння iстотноi шкоди громадському порядку i моральним основам життя суспiльства.
Громадський порядок це сукупнiсть суспiльних вiдносин, що забезпечують спокiйнi умови життя людей у рiзних сферах суспiльно корисноi дiяльностi, вiдпочинку, побуту i нормальноi дiяльностi пiдприСФмств, органiзацiй, установ у цiй сферi. Суспiльна мораль це система етичних норм, правил поведiнки, якi склалися в суспiльствi на основi традицiйних духовних i культурних цiнностей, уявлень про добро, честь, гiднiсть, громадський обовязок, совiсть, справедливiсть, що визначають умови нормального громадського життя людей.
Оцiнюючи думки, висловленi з приводу родового обСФкта в кримiнально-правовiй лiтературi, слiд вiдзначити наступне. РЖснують фактори, якi обСФднують суспiльнi вiдносини, вказанi у назвi роздiлу ХРЖРЖ Особливоi частини КК Украiни, водночас СФ ознаки, якi дозволяють iх досить чiтко розмежувати. ВбачаСФться, що жодний зi злочинiв, передбачених даним роздiлом Особливоi частини КК Украiни, не посягаСФ одночасно i на громадський порядок, i на суспiльну мораль. Тому, менi видаСФться необТСрунтованим констатувати наявнiсть СФдиного родового обСФкта для всiх таких посягань. Тому, на мою думку, найбiльш зручною видаСФться позицiя, за якою визнаСФться, що в роздiлi ХРЖРЖ Особливоi частини КК Украiни передбачена кримiнально-правова охорона двох самостiйних родових обСФктiв, якi вказанi в назвi цього роздiлу.
На мою думку, найбiльш обТСрунтованою СФ позицiя авторiв, що визнають родовим обСФктом хулiганства громадський порядок. Ця позицiя базуСФться, по-перше, на тому, що громадський порядок i суспiльна моральнiсть поняття не тотожнi i навiть не однорiднi, хоча близькi i взаСФмообумовленi. По-друге, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених роздiлом ХРЖРЖ, не посягаСФ одночасно i на громадський порядок, i на суспiльну моральнiсть.
Виходячи з особливостей безпосереднiх обСФктiв, цi злочини можуть бути подiленi на два види:
- злочини проти громадського порядку (групове порушення громадського порядку ст.293 КК; масовi заворушення ст.294 КК; заклики до вчинення дiй, що загрожують громадському порядку, ст.295 КК; хулiганство ст. 296 КК);
- злочини проти суспiльноi моральностi (наруга над могилою ст.297 КК; знищення, руйнування або пошкодження памяток обСФктiв культурноi спадщини та самовiльне проведення пошукових робiт на археологiчнiй памятцi ст.298 КК; знищення, пошкодження або приховування документiв чи унiкальних документiв Нацiонального архiвного фонду ст.2981 КК; жорстоке поводження з тваринами ст.299 КК; ввезення, виготовлення або розповсюдження творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, ст.300 КК; ввезення, виготовлення, збут i розповсюдження порнографiчних предметiв ст.301 КК; створення або утримання мiiь розпусти i звiдництво ст.302 КК; сутенерство або втягнення особи в заняття проституцiСФю ст.303 КК; втягнення неповнолiтнiх у злочинну дiяльнiсть ст.304 КК).
Таким чином, на мою думку, родовим обСФктом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.
Для правильного застосування ст. 296 КК Украiни треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюСФться поняттям