Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
при вчиненнi посягання в громадських мiiях, СФ не чим iншим, як пережитком. Насправдi ж порушення громадського порядку може вчинятися i в житлi громадян при вiдсутностi iнших осiб, i в безлюдних мiiях тощо.
Хулiганськi дii можуть бути вчиненi в будь-якому мiii, частiше це вiдбуваСФться в парках, на вулицях, в кiнотеатрах, магазинах та iнших громадських мiiях. Як правило, такi дii вiдбуваються в присутностi потерпiлих та iнших громадян. Але, часто хулiганськi дii можуть вчинятись i в безлюдних мiiях, особливо тодi, коли винний бажаСФ таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дерматину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих, нi в кого не викликаСФ почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони зявляються, як тiльки громадяни виявляють наслiдки хулiганства. Можливе вчинення хулiганства i по телефону, коли винний, наприклад, у нiчний час перiодично дзвонить потерпiлим, порушуючи iх сон i цинiчно ображаСФ iх.
Тому, подiбнi дii визнаються хулiганськими, незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно, чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушуСФться громадський порядок.
Тому, можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiiе не СФ обовязковими ознаками хулiганства. РЖ це, на мою думку, СФ правильним.
Питання про те, бiльш чи менш грубо порушуСФться тими чи iншими дiями громадський порядок, вирiшуСФться в кожному випадку з урахуванням всiх обставин справи. Так, наприклад, фактор часу маСФ у рядi випадкiв певне значення для цього виду злочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii вдень не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуСФться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiii вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.
З обСФктивноi сторони склад хулiганства СФ формальним, так як цей злочин вважаСФться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважаСФ П.С.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагаСФться настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворюСФ закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що настали, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку. В той же час, РЖ.М.Даньшин, М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою обСФктивноi сторони хулiганства СФ наслiдки. Слово порушення, яке даСФться у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.296 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства. На мою точку зору, законодавець слово порушення застосовуСФ не для того, щоб вказати на наслiдки хулiганських дiй, а для того, щоб визначити дii, якi слiд квалiфiкувати як хулiганство.
Отже, пiдводячи пiдсумки, можна сказати, що зясування обСФктивноi сторони хулiганства викликаСФ певнi труднощi, оскiльки законодавець не конкретизував ii досконало в диспозицii статтi 296 КК Украiни. Однак, здiйснивши аналiз цiСФi норми, можна дiйти висновку, що обовязковою ознакою обСФктивноi сторони цього злочину СФ лише вчинення дii, тобто активноi поведiнки (вчинку) особи, в якiй виражена зовнi ii воля. Сама ж дiя полягаСФ в грубому порушеннi громадського порядку, яке супроводжуСФться особливою зухвалiстю чи винятковим цинiзмом.
Хулiганство може полягати у застосуваннi насильства (побоi, заподiяння тiлесних ушкоджень) до потерпiлих, знищеннi або пошкодженнi майна, безладнiй стрiлянинi, використаннi сильнодiючих речовин з метою зiрвати проведення масового заходу, проявах безсоромностi, знущаннi над безпорадними людьми тощо. Тобто хулiганство може виражатися у вчиненнi дiй, якi передбаченi iншими статтями Особливоi частини КК Украiни або КУпАП. Ознакою обСФктивноi сторони хулiганства такi дiяння стають з урахуванням мiiя, часу й обстановки, iнших обСФктивних ознак, а також мотивiв iх вчинення.
Грубiсть порушення громадського порядку визначаСФться з урахуванням мiiя вчинення хулiганських дiй, iх тривалостi, кiлькостi i характеристики потерпiлих, ступеня порушення iхнiх прав та законних iнтересiв тощо.
1.3 СубСФкт хулiганства
СубСФкт злочину СФ одним iз елементiв складу злочину, без якого не може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть.
Вiдповiдно до ч.1 ст.18 КК Украiни субСФктом злочину СФ фiзична осудна особа, яка вчинила злочин у вiцi, з якого вiдповiдно до цього Кодексу може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть. Отже, виходячи з цього визначення, не будь-яка особа може бути субСФктом хулiганства. Особа може нести кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинене нею хулiганство, якщо вона: 1) СФ фiзичною особою, тобто людиною; 2) СФ осудною; 3) досягла вiку, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть. Зазначенi ознаки визнаються загальними юридичними ознаками субСФкта злочину. Вони належать до обовязкових ознак будь-якого складу злочину, i вiдсутнiсть однiСФi з них означаСФ вiдсутнiсть у дiяннi особи складу злочину.
Обмеження кола можливих субСФктiв злочину фiзичними особами означаСФ, що субСФктами злочину за украiнським кримiнальним правом не можуть бути юридичнi особи. Визнання останнiх субСФктами кримiнальноi вiдповiдальностi не вiдповiдаСФ принципам кримiнального права особистоi (iндивiдуальноi) вiдповiдальностi особи за вчинений злочин та