Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Стаття 62 Конституцii Украiни встановлюСФ: Особа вважаСФться невинуватою у вчиненнi злочину i не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки ii вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду.
У вiдповiдностi до статтi 2 Кримiнального кодексу Украiни пiдставою кримiнальноi вiдповiдальностi СФ вчинення особою суспiльно небезпечного дiяння, яке мiстить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Отже, пiдставою кримiнальноi вiдповiдальностi СФ наявнiсть передбачених кримiнальним законом обСФктивних i субСФктивних ознак, якi характеризують певне суспiльно небезпечне дiяння як злочин. Сукупнiсть таких ознак маСФ назву склад злочину.
Для вирiшення багатьох питань застосування кримiнального закону, квалiфiкацii злочинiв, а також з навчальною метою наукою кримiнального права визначено риси, притаманнi складовi будь-якого конкретного злочину. На цiй основi будуСФться узагальнена абстрактна модель складу злочину. Ця модель, хоча вона й СФ науково-теоретичною, водночас маСФ важливе практичне значення вона вказуСФ на обовязковi (унiверсальнi) елементи складу будь-якого злочину. Такими елементами СФ: 1) обСФкт злочину; 2) обСФктивна сторона злочину; 3) субСФктивна сторона злочину; 4) субСФкт злочину.
Зазначенi елементи складаються з обовязкових i факультативних ознак. Ознаки складу злочину це характернi риси, якi визначають кожен елемент складу злочину. Обовязковi ознаки це тi, якi властивi будь-якому складу злочину i без яких взагалi вiдсутнiй склад злочину. Обовязковi ознаки складу злочину мають значення i беруться до уваги при квалiфiкацii злочинiв.
До обовязкових ознак складу будь-якого злочину належать:
- ознаки, що характеризують обСФкт злочину: суспiльнi вiдносини, на якi здiйснено посягання;
- ознаки, що характеризують обСФктивну сторону злочину: суспiльно небезпечне дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), яке заподiюСФ шкоду або створюСФ загрозу ii заподiяння обСФкту, для матерiальних складiв злочину обовязковими ознаками, поряд iз суспiльно небезпечним дiянням, СФ суспiльно небезпечнi наслiдки i причинно-наслiдковий звязок мiж дiянням i наслiдком;
- ознаки, що характеризують субСФктивну сторону злочину: вина (умисел або необережнiсть);
- ознаки, що характеризують субСФкт злочину: фiзична особа, досягнення вiку кримiнальноi вiдповiдальностi, осуднiсть.
Факультативними визнаються ознаки, якi не СФ обовязковим для всiх складiв злочинiв. Вони не впливають на квалiфiкацiю, але враховуються при призначеннi покарання. У випадку, якщо факультативнi ознаки передбаченi в диспозицii норми Особливоi частини КК Украiни, то вони стають обовязковими i iх встановлення СФ обовязковим.
Визначення складу злочину шляхом встановлення в законi його обСФктивних i субСФктивних ознак СФ однiСФю з найважливiших гарантiй обТСрунтованого притягнення особи до кримiнальноi вiдповiдальностi.
Юридичний аналiз складу хулiганства, як i будь-якого iншого злочину, здiйснюСФться, виходячи iз законодавчоi характеристики його делiкту. Диспозицiя частини 1 статтi 296 Кримiнального кодексу Украiни визначаСФ цей злочин наступним чином: Хулiганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивiв явноi неповаги до суспiльства, що супроводжуСФться особливою зухвалiстю чи винятковим цинiзмом.
1.1 ОбСФкт хулiганства
Правильне вирiшення питання про обСФкт злочину маСФ важливе теоретичне i практичне значення. Саме обСФкт даСФ змогу визначити соцiальну сутнiсть злочину, зясувати його суспiльно небезпечнi наслiдки, сприяСФ правильнiй квалiфiкацii дiяння, а також вiдмежуванню його вiд сумiжних суспiльно небезпечних посягань. ОбСФкт маСФ iстотне значення також для визначення самого поняття злочину, значною мiрою впливаСФ на змiст його обСФктивних i субСФктивних ознак, СФ вихiдним при квалiфiкацii злочинiв, побудовi системи Особливоi частини КК. Усе це дозволяСФ зробити висновок про те, що проблема обСФкта злочину СФ однiСФю з основних у науцi кримiнального права.
Перед тим, як розкривати поняття обСФкта хулiганства, необхiдно розкрити змiст взагалi обСФкта посягання.
ОбСФктом злочину прийнято вважати те, на що посягаСФ злочин. В науковому розумiннi обСФктом злочину СФ суспiльнi вiдносини, на якi посягаСФ злочин, яким вiн спричинюСФ шкоду, наносить збитки i якi захищаються нормами кримiнального закону.
Однак, як зазначаСФ РД.Л.Стрельцов, визнання суспiльних вiдносин обСФктом злочинного посягання ще не даСФ пiдстав вважати дану проблему до кiнця вирiшеною. Проблема обСФкта злочину не СФ новою в теорii кримiнального права, i особливо останнiм часом, у пiдручниках та iнших роботах з кримiнального права дедалi частiше висловлюються сумнiви в тому, що обСФктом злочину дiйсно у всiх випадках СФ суспiльнi вiдносини. Так, А.В.Наумов стверджуСФ, що в рядi випадкiв теорiя обСФкта злочину як суспiльних вiдносин не спрацьовуСФ. ОбСФктом злочину, на його думку, слiд визнати тi блага, iнтереси, на якi посягаСФ злочинне дiяння i якi охороняються кримiнальним законом.
Проте, спроба вiдходу вiд визнання обСФктом злочину суспiльних вiдносин поки що не втiлилась у розгорнуту нову теорiю обСФкта злочину. Тому, саме на положеннях про те, що обСФктом злочину СФ суспiльнi вiдносини, побудованi позицii практично всiх вчених Украiни.
В науцi кримiнального права розроблена класифiкацiя обСФктiв злочинiв на загальний, родовий i безпосереднiй. Така класифiкацiя маСФ не тiльки пiзнавальне, але й кодифiкацiйне i правозастос