Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
перелiк хулiганських дiй. РЖ це неможливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. В звязку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.
Так, П.С.Матишевський та РЖ.М.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi громадського порядку без безпосереднього звязку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальних вчинках i т.п. Другу групу становлять дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняСФться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включаСФ в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а й у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.
П.РЖ.ГришаСФв, наприклад, обСФднуСФ другий i третiй елементи, що виокремлюСФ П.С.Матишевський. Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дii дуже часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжуСФться посяганням на особу чи власнiсть. Форми хулiганських дiй можуть бути найрiзноманiтнiшими: нахабне, зухвале, цинiчне порушення i громадського спокою, нормального функцiонування пiдприСФмств, органiзацiй, масових заходiв, роботи транспорту. Це можуть бути i будь-яка наруга, знущання над людьми, iх побиття, осквернення громадських та iнших мiiь роботи, вiдпочинку або побуту людей.
Кримiнально караним СФ грубе порушення громадського порядку. Термiн грубе СФ оцiночною категорiСФю, його предметний змiст залежить вiд конкретних обставин вчиненого винним дiяння. Грубiсть такого порушення вiдображаСФ його ступiнь, серйознiсть.
В юридичнiй лiтературi з цього приводу СФ рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiСФ таку поведiнку винного, яка створюСФ загрозу нормальнiй дiяльностi установ, пiдприСФмств, здоровю, життю людей, або викликаСФ тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.
М.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняСФ чи може спричинити суттСФву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян.
На мiй погляд, бiльш правильною СФ друга точка зору, хоча вона i неповно розкриваСФ поняття грубого порушення громадського порядку, адже при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним СФ не можливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.
Крiм того, грубiсть порушення громадського порядку визначаСФться з урахуванням мiiя вчинення хулiганських дiй, iх тривалостi, кiлькостi i характеристики потерпiлих, ступеня порушення iхнiх прав та законних iнтересiв тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку маСФ мiiе тодi, коли йому заподiюСФться iстотна шкода, коли хулiганство повязане з посяганням на iншi правоохоронюванi цiнностi, задля збереження яких пiдтримуСФться громадський порядок, коли це зачiпаСФ важливi iнтереси чи iнтереси багатьох осiб, коли вiдновлення порядку вимагаСФ значних, тривалих зусиль.
Дiями, що грубо порушують громадський порядок, закон визнаСФ тiльки тi, що вiдрiзняються особливою зухвалiстю або винятковим цинiзмом.
Закон не розкриваСФ змiсту особливоi зухвалостi. Як i винятковий цинiзм, особлива зухвалiсть СФ поняттям оцiночним. Правильний висновок про наявнiсть або вiдсутнiсть особливоi зухвалостi хулiганства вимагаСФ детального аналiзу всiх обставин справи в кожному конкретному випадку.
Зухвалiсть в загальноприйнятому значеннi це недоречна смiливiсть i буйнiсть, образлива грубiсть. Але ознакою злiсного хулiганства СФ не просто зухвалiсть, а особлива зухвалiсть.
Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 22 грудня 2006 року №10 Про судову практику у справах про хулiганство у абз.1 п.5 зазначаСФ, що за ознакою особливоi зухвалостi хулiганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством iз завданням потерпiлiй особi побоiв або заподiянням тiлесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальноi дiяльностi установи, пiдприСФмства чи органiзацii, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Судова практика хулiганством за ознакою особливоi зухвалостi визнаСФ хулiганство, вчинене у присутностi великоi кiлькостi людей, повязане iз приниженням нацiональноi гiдностi, насильством i знищенням майна, з демонстрацiСФю вогнепальноi зброi, безцiльною стрiляниною у повiтря, вбивством у громадських мiiях тварин.
Щодо вирiшення питання про наявнiсть чи вiдсутнiсть особливоi зухвалостi в хулiганських дiях винних, що виразилось в насильствi над потерпiлим, в юридичнiй лiтературi iснують такi думки. Наприклад, С.С.Яценко вважаСФ, що нанесення тiлесних ушкоджень, що не потягнули розладу здоровя, не може розглядатись як хулiганство.
РЖншоi точки зору притримуються П.С.Матишевський та М.Л.Наклович. Вони стверджують, що не можна визначати хулiганство особливо зухвалим залежно вiд наслiдкiв. Особлива зу