Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ективностi, вiдповiдь буде тАЬнiтАЭ. Уряд маСФ набагато бiльше iнших цiлей i завдань, нiж максимiзацiя ефективностi ресурсiв. Ефективнiсть ресурсiв може бути однiСФю з цiлей уряду, проте це не СФдина мета i не обовязково головна. Питання iндивiдуальноi справедливостi можуть бути не менш важливими, нiж цiлi регiональноi справедливостi або мiркування соцiальноi полiтики, безпеки тощо. Якщо судити про дii уряду лише на пiдставi ефективностi та заявляти, що ефективнiсть маСФ диктувати урядовi, що робити, а що нi, це означатиме вiдкидання всiх iнших законних урядових цiлей.
З iншого боку, якщо управлiння державним сектором у такий спосiб, як це робиться в приватному, означаСФ, що уряд мусить прагнути робити все якнайефективнiше, тодi вiдповiдь на питання про управлiння державним сектором так само, як i приватним, буде тАЬтактАЭ. НемаСФ жодних пiдстав для того, щоб уряд, роблячи щось, витрачав бiльше, нiж приватний сектор на таку ж дiяльнiсть. Але в бiльшостi краiн свiту буваСФ саме так. Ось чому передання урядових послуг за контрактом приватному секторовi пiдтримують багато спостерiгачiв i вважають способом економii коштiв i скорочення урядових витрат. Ось чому варто зважити на використання критерiю оцiнки адмiнiстративноi дiяльностi державних управлiнцiв так само, як це робиться в приватному секторi.
Коли економiсти говорять про ефективнiсть, вони фактично розглядають два рiзних ii типи. Перший, так звана ефективнiсть розподiлу, стосуСФться загального розподiлу суспiльних ресурсiв на конкурентнi цiлi. РЖншими словами, ефективнiсть розподiлу означаСФ, що ми вироблятимемо: автомобiлi, школи, автостради, аеропорти, сорочки чи пиво. Ефективнiсть розподiлу спрямована на виробництво комбiнацii усiх можливих товарiв i послуг у такий спосiб, щоб iх розмаiття та кiлькiсть, пiсля того як будуть вичерпанi всi можливостi торгiвлi, були такими, що максимiзують добробут суспiльства. Деякi товари ринки не можуть виробляти, а iншi не можуть виробляти ефективно. У таких випадках так званоi тАЬнеспроможностi ринкутАЭ уряд маСФ перебрати на себе виробництво необхiдноi кiлькостi таких товарiв чи послуг для максимiзацii суспiльного добробуту. Якщо ринки певною мiрою не досконалi, наприклад, якщо вони монополiстичнi або олiгополiстичнi (чи СФ монопсонiстичними або олiгопсонiстичними), тодi уряд маСФ виправити недолiки ринку й забезпечити належну ефективнiсть. Але в цiлому ефективнiсть розподiлу СФ тим, що ринки можуть забезпечити краще, нiж уряди. Ринки це роблять через використання цiн на усi вхiднi ресурси i продукцiю, коли цiни визначають всi економiчнi агенти, котрi дiють у власних егоiстичних iнтересах збiльшення прибутку. Перехiд вiд цього до максимiзацii добробуту суспiльства вимагаСФ припущення про те, що встановленi ринком цiни вiдбивають вiдносну суспiльну цiннiсть. Якщо це не так, наприклад, якщо суспiльство маСФ набiр цiнностей, який робить мiркування неефективностi деколи прiоритетнiшими, нiж мiркування ефективностi, тодi ринки, навiть у разi ринковоi неспроможностi та недосконалостi, можуть не забезпечити суспiльству досягнення його максимального добробуту, i тут уряд маСФ вiдiграти свою роль. Але при цьому ринкова система, скоригована, за необхiдностi, урядовими iнтервенцiями, загалом лiпше забезпечуСФ ефективнiсть розподiлу, нiж уряд, що дiСФ сам по собi [14, c. 87-92].
Другий тип ефективностi це те, що ми називаСФмо технiчною ефективнiстю. Це виробництво певноi кiлькостi товарiв або послуг за найнижчою цiною й забезпечення найбiльшого можливого прибутку. Це те, що роблять приватнi корпорацii. РЖ це та ефективнiсть, досягнення якоi урядовi варто прагнути. Це не означаСФ, що ця ефективнiсть СФ найпрiоритетнiшою серед iнших завдань уряду. Це просто означаСФ, що все, що робить уряд, треба робити з якнайменшим витрачанням ресурсiв.
Не вдаючись до численних деталей, варто прокоментувати, як усi цi питання вписуються в украiнський контекст.
По-перше, в Украiнi все ще немаСФ комплексноi правовоi структури корпоративного управлiння, що потужно впливаСФ на гальмування розвитку ринкiв цiнних паперiв в Украiнi та диверсифiкацii корпоративноi власностi. Водночас приватизацiя, що вже вiдбулась, на думку Пивоварського, найкраще спрацьовуСФ в сенсi управлiння тодi, коли призводить до концентрацii, а не до розпорошення власностi. У цих двох аргументах немаСФ суперечностi, бо коли немаСФ комплексноi правовоi структури корпоративного управлiння, це робить концентрацiю власностi ефективнiшою, оскiльки це СФдиний, або принаймнi найлiпший, спосiб, у який власники можуть гарантувати управлiння фiрмами в iхнiх iнтересах.
По-друге, в Украiнi СФ потреба в широкомасштабнiй корпоративнiй перебудовi, яку уряд маСФ здiйснити. Частково це повязано з продовженням (або тим, що немаСФ) приватизацii, а частково зi способом, у який нинi ii здiйснюють. Частково це тому, що уряд ще й досi не вважаСФ корпоративну перебудову необхiдною.
По-третСФ, прямi iноземнi iнвестицii в Украiнi за перiод незалежностi СФ дуже малими. Принаймнi частково це спричинено невпевненiстю мiжнародноi iнвестицiйноi громади у верховенствi права в Украiнi та поширеною думкою про те, що закони або невiдповiднi, або застосовуються волюнтаристськi пiдходи до бiзнесу в Украiнi [20, c. 61].
По-четверте, певний прогрес, досягнутий у деяких iз цих сфер, частково зумовлений бажанням просуватись до членства в РДС, але попереду ще дуже багато роботи.
Корпоративна дiяльнiсть в умовах глобалiзацii iнформацiйноi економiки набуваСФ нових фо?/p>