Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ого регулювання та цiлей становлення iнформацiйноi економiки. Вiдзначимо, що у цьому значеннi бiльш точним СФ термiн економiка знань, оскiльки йдеться про формування корпусу кадрiв-носiiв iнформацii, що постаСФ наслiдком активноi державноi полiтики у сферi освiти (наприклад, застосування механiзмiв державного фiнансування навчальних закладiв, що СФ типовим для краiн, якi вдаються до застосування елiтарних моделей або окремих регулятивних пiдходiв).
За останнi роки свiтова практика корпоративного управлiння зазнала ряд змiн. На сучасному етапi розвитку економiки криза корпорацiй i корпоративного глобалiзму поглиблюСФться, оскiльки вона вiдображаСФ конфлiкт iнтересiв корпорацiй та суспiльства, корпорацiй та нацiй-держав. Особливо варто видiлити новi глобальнi небезпеки, що постали в останнi роки. Серед них провiдне мiiе належить тотальному корпоративному глобалiзму транснацiональних корпорацiй, що виник унаслiдок повороту в розвитку обСФктивних i в цiлому прогресивних процесiв глобальноi та регiональноi iнтеграцii [17, с. 416]. Наразi глобальний тоталiтаризм став для всього свiтового спiвтовариства реальною загрозою безпечному i сталому розвитку. Тотальний фiнансовий диктат, на думку Дж. Сороса, маСФ руйнiвнi наслiдки, а саме: глобальнi фiнансовi спекуляцii та вiртуалiзацiю свiтовоi економiки; обвальнi фiнансовi кризи; дестабiлiзацiю i розвалення свiтовоi фiнансовоi системи; монополiзацiю iнвестицiйних ресурсiв розвитку, стратегiчних ринкiв; знесилювання нацiональних економiк менш розвинутих краiн, пiдрив iхньоi економiчноi безпеки; цiнову диктатуру; силове звуження зони розвитку межами глобальноi корпоративноi мереженоi системи; встановлення контролю над нацiональними урядами i суспiльствами [18]. На думку автора, у ХХРЖ столiттi загроза глобального тоталiтаризму транснацiональних корпорацiй дiйсно перетвориться на один iз головних конфлiктiв у свiтову економiку.
Послiдовники системи глобалiзму стверджують, що глобальний топ-менеджмент корпорацiй СФ здатним вивести корпоративний глобалiзм iз кризи. Одним iз найбiльш важливих видiв дiяльностi, що чекаСФ на топ-менеджмент великих, особливо багатонацiональних компанiй у майбутньому, буде концептуватися на балансуваннi конфлiктного попиту збоку бiзнесу, спрямованого на досягнення як короткострокових, так i довгострокових результатiв, i рiзних корпоративних iнституцiй: споживачiв, акцiонерiв (особливо iнституцiйних iнвесторiв i пенсiйних фондiв), працiвникiв iнтелектуальноi працi i суспiльства [19 с. 31].
Але слiд зазначити, що на сучасному етапi розвитку корпоративного управлiння, в захiдних, зокрема англо-американськiй, а також континентальнiй моделях, закладенi iстотнi недолiки, якi i призвели до економiчних катастроф. Основним тут СФ наявнiсть контролю за капiталiзацiСФю компанiй збоку самого фондового ринку: менеджмент корпорацiй вимушений будь-якими шляхами боротися за максимiзацiю капiталiзацii компанii, бо цього i лише цього вiд нього чекають акцiонери. Акцiонери у свою чергу уважно стежать за реакцiСФю аналiтикiв фондового ринку, а останнi ловлять щонайменшi коливання повiтря, iнформацiю з корпорацii про планованi доходи чергового перiоду, частiше короткострокового (кварталу). При такому тиску менеджмент за будь-яких зусиль прагне до зростання доходiв, до виведення витрат за баланс, в офшори, а покликанi його контролювати незалежнi аудитори або повязанi з ним фiнансовими iнтересами, або стежать лише за формальним дотриманням бухгалтерських правил при очевиднiй грi з цифрами.
Подiбний тиск досить поширений на корпоративному ринку: завищення обсягiв операцiй за вiдсутностi належного контролю за надходженням фактичних платежiв, наприклад, на початку 90-х рокiв призвело до серйозноi фiнансовоi кризи багато компанiй. Багато компанiй просто розорилися, коли ставав вiдомим реальний баланс. У 90-тi роки, за загальним визнанням, СФ десятилiттям загальноi фальсифiкацii, а по сутi грабежу акцiонерiв
Кожна модель визначаСФ шлях усунення суперечностей вiдповiдно до основоположних принципiв i мiстить механiзми контролю за корпорацiями i загального управлiння корпоративними вiдносинами збоку суспiльства.
На сучасному етапi розвитку глобальноi економiки в розвинутих краiнах сформованi основнi засади корпоративних вiдносин мiж акцiонерами (власниками) корпорацiй, iхнiми менеджерами (виконавчими органами), кредиторами, найманими працiвниками, державою, рiзноманiтними громадськими органiзацiями. Система тiсних корпоративних вiдносин будуСФться з урахуванням таких основних принципiв: забезпечення максимальноi ефективностi корпорацii, залучення iнвестицiй, виконання юридичних i соцiальних зобовязань, однаковим ставленням до всiх груп акцiонерiв, зокрема дрiбних i iноземних, дотримання встановлених законодавством прав зацiкавлених осiб, ефективне виконання управлiнцями своiх функцiй, забезпечення iнформацiйноi вiдкритостi компанii, своСФчасне i повне розкриття iнформацii зi всiх iстотних питань фiнансово-господарськоi дiяльностi корпорацii.
Не всi питання, проте, як показуСФ практика захiдних краiн, можуть бути своСФчасно врегульованi тiльки законодавчими нормами вiдповiдно до будь-якоi з наведених нацiональних систем регулювання менеджменту. Адже усiм економiкам притаманнi певнi системнi недолiки, враховуючи якi та манiпулюючи методами конвергенцii, можна iстотно оптимiзувати процеси корпоративного управл?/p>