Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?орошений, визначаСФ вибiр акцiонерiв: голосувати тАЬрукамитАЭ (на Радi директорiв), або тАЬногамитАЭ (продажами акцiй на фондовому ринку). Це викликано тим, що розпиленiсть акцiонерного капiталу корпорацii призводить до того, що жоден акцiонер не володiСФ достатнiм пакетом акцiй, необхiдним для встановлення контролю за корпорацiСФю, i, отже, не може вплинути на рiшення Ради директорiв. Не маючи можливостi контролювати менеджмент корпорацii прямо, дрiбнi акцiонери здiйснюють непрямий контроль. При невдоволеннi поведiнкою менеджерiв дрiбнi акцiонери продають акцii, що належать iм, на фондовому ринку, що, як було вже вiдзначено, загрожуСФ зниженням курсовоi вартостi акцiй.
У випадку якщо капiтал розпорошений, найбiльш ефективними механiзмами контролю за менеджерами СФ фiнансовi ринки, використання механiзму голосування за дорученням i механiзму звязку iнтересiв акцiонерiв i менеджерiв побудовою системи винагороди останнiх. Коли, за вiдсутностi значного акцiонера, тАЬкермо владитАЭ належать аутсайдерам, то ефективний контроль здiйснюСФться з боку iнституту незалежних директорiв. До того ж, як показуСФ практика, в тих краiнах, де акцiонерний капiтал бiльшостi корпорацiй розпорошений, iнтереси акцiонерiв захищенi законодавчо сильнiше, нiж в краiнах з концентрованим капiталом. Це обумовлено тим, що нижче вiдсоток голосiв, потрiбний для скликання зборiв акцiонерiв, СФ можливiсть заочного голосування поштою, передбачено кумулятивне голосування, захищенi iнтереси меншостi акцiонерiв, одна акцiя даСФ один голос.
3.2 Покращення механiзму контролю за управлiнням корпоративною власнiстю Представництва Американськоi Торгiвельноi Палати в Украiнi
Серед недолiкiв системи корпоративного управлiння у Представництвi Американськоi Торгiвельноi Палати називають по-перше, ii нестабiльнiсть, повязану з боротьбою внутрiшнiх i зовнiшнiх акцiонерiв, по-друге, схильнiсть дрiбних акцiонерiв до продажу акцiй при зниженнi ii прибутковостi призводить до вiдмови менеджерiв вiд здiйснення довгострокових iнвестицiйних проектiв, здатних на деякий промiжок часу понизити ринкову вартiсть акцiй корпорацii.
Боротьба серед зовнiшнiх i внутрiшнiх акцiонерiв в умовах розпорошеностi капiталу часто закiнчуСФться на користь менеджерiв корпорацii. Це явище пояснюСФться теорiСФю тАЬбезкоштовного проiздутАЭ. Суть даноi теорii полягаСФ в тому, що жоден дрiбний акцiонер не хоче брати на себе проблеми повязанi з контролем за менеджментом корпорацii i перекладаСФ iх на решту акцiонерiв, внаслiдок вiдсутностi у всiх акцiонерiв iнтересу до контролю влада тАЬде-фактотАЭ переходить до менеджерiв корпорацii.
При концентрацii акцiонерного капiталу корпорацii в одних або декiлькох руках найбiльш ефективними вважаються такi механiзми контролю: прямий контроль через участь в Радi директорiв (ефективний, якщо великий акцiонер-аутсайдер), контроль з боку товарних ринкiв (небезпека банкрутства при зниженнi ефективностi управлiння).
Концентрований капiтал корпорацii забезпечуСФ стабiльнiсть системи володiння, що дозволяСФ, на вiдмiну вiд розпорошеного капiталу, здiйснювати довгостроковi перспективнi проекти.
За наявностi влади в руках тАЬiнсайдерiвтАЭ виникаСФ найбiльш гостре питання про наявнiсть або вiдсутнiсть агентських конфлiктiв i, отже, використання механiзмiв корпоративного управлiння. Вивчення даного питання привело до розумiння того, що iснуСФ кореляцiйний звязок мiж силою агентських конфлiктiв, механiзмiв, якими вони можуть бути розвязанi, i частками акцiонерного капiталу корпорацii, що належить вищим менеджерам.
Виявлено сили, що дiють в протилежному напрямi. Гiпотеза заснована на тому, що головним iнструментом контролю за дiяльнiстю менеджера СФ фiнансовий ринок з можливiстю поглинання i змiни менеджерiв. Отже, чим бiльший пакет акцiй корпорацii знаходиться у менеджерiв, тим важче здiйснити таке поглинання. Пороговим значенням вважаСФться пакет що дорiвнюСФ 30% акцiй корпорацii. Набираючи такий вiдсоток акцiй, згiдно з гiпотезою менеджери тАЬокопуютьсятАЭ, падаСФ диiиплiна i знижуСФться ефективнiсть iхньоi роботи.
Визначено ступiнь переваги в поведiнцi менеджерiв, тобто переважання гiпотези конвергенцii iнтересiв або гiпотези тАЬобкопуваннятАЭ, залежно вiд розмiру пакета акцiй, що належить iм. При зростаннi частки менеджерiв вiд 0% до 5% ринкова цiна корпорацii зростаСФ, потiм з 5% до 25% падаСФ, а потiм знову зростаСФ. При цьому зростання цiни вiдображаСФ посилення конвергенцii iнтересiв, а падiння посилення тАЬокопуваннятАЭ менеджерiв. Цi данi дозволяють зробити висновок про те, що при зростаннi цiни пакета акцiй менеджерiв з 5%до 25% прагнення до тАЬокопуваннятАЭ менеджерiв переважаСФ над тенденцiСФю конвергенцii iнтересiв. Починаючи з частки пакета акцiй, що дорiвнюСФ 25%, становище менеджерiв стаСФ настiльки впевненим, що далi тАЬокопуватисятАЭ немаСФ сенсу, i починаСФ переважати (все бiльше i бiльше) тенденцiя конвергенцii iнтересiв. Доцiльною СФ передача в управлiння менеджменту корпорацii не бiльше 5% акцiй, що дозволяСФ контролювати менеджмент i стимулювати його роботу. Чим бiльший пакет акцiй, що належать iнсайдеру (бiльше 25%), тим менш актуальне питання про наявнiсть, i головне, вирiшення агентських конфлiктiв. Недолiком даноi моделi СФ закритiсть системи корпоративного управлiння (вiдсутнiй або недостатнiй вплив зовнiшнiх акцiонерiв), проте недостатньо емпiричних дослiджень, щоб зробити висновок про те, до яких негативних наслiдкiв призводить цей недолiк. РЖ основн