Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ну вiрогiднiсть тiСФi або iншоi подii, повязаноi з випадковою величиною доходу з конкретного виду бiзнесу при в класичному розумiннi вiрогiдностi.
Якщо ж йдеться про субСФктивну вiрогiднiсть, то введення цiСФi вiрогiдностi повинно передувати спецiальним обТСрунтовуванням (дослiдженням iнформативностi контексту свiдоцтв про обСФкт, що вивчаСФться, експертним опитуванням тощо). Коли субСФктивна оцiнка вiрогiдностi проводиться одиничним експертом, ризик субСФктивностi i помилкового прогнозу iстотно зростаСФ. Фактично, застосовуючи субСФктивну вiрогiднiсть, експерт вiдмовляСФться вiд власного розумiння вiрогiдностi i вкладаСФ в це поняття власнi субСФктивнi очiкування, якi можуть бути iстотно перекрученi застереженням щодо iсторii коливань доходу по даному виду бiзнесу. У разi змiни ринкових орiСФнтирiв ця попередня iсторiя перестаСФ бути показовою, обСФкт нагляду як би тАЬпсуСФтьсятАЭ.
Якщо немаСФ статистичностi випадкових процесiв доходу з бiзнес-напряму, то немаСФ i статистичного звязку мiж цими випадковими процесами. Коли коефiцiСФнти кореляцii ?ij задаються константами, передбачаСФться, що раз i назавжди вiдомий характер причинно-наслiдкового звязку мiж доходами двох бiзнес-напрямiв.
У ринкових умовах все не так просто, i характер даного причинно-наслiдкового звязку не може бути описаний одним експертом ринку з достатнiм рiвнем точностi, а лише з тим або iншим ступенем приблизностi.
На нашу думку, вказанi зауваження до пiдходу Марковiца змушують враховуючи особливостi корпорацii, внести корективи якщо не в сам пiдхiд, то в початковi допущення до моделi. Знявши припущення про статистичну природу випадкових процесiв, ми пропонуСФмо перейти до альтернативного способу облiку iнформацiйноi невизначеностi стосовно майбутнього стану ринку з кожного бiзнесу, що входить в портфель. В цьому випадку, на нашу думку, доцiльно застосувати нечiтко-множинний пiдхiд.
Оскiльки доход з бiзнесу багато в чому випадковий, його точне значення в майбутньому не вiдоме, а опис вiрогiдностi такоi випадковостi не цiлком коректний, то як опис прибутковостi бiзнесу найбiльш доречно використовувати трикутнi нечiткi числа, моделюючи експертний висновок такого вигляду. Якщо прибутковiсть бiзнесу дорiвнюСФ i знаходиться в розрахунковому дiапазонi [r1, r2], у цьому випадку слiд вiдмовитися вiд визначення вiрогiдностi прибутковостi та вiдсiкти маломожливi випадковi результати з двох сторiн вiд очiкуваного значення (вiрогiднiсть таких результатiв при нормальному розподiлi не дорiвнюСФ нулю) i сформувати розрахунковий коридор, в якому очiкуСФться рiвень прибутковостi бiзнесу. При цьому за треба прийняти або найбiльш очiкуване, або середнСФ значення прибутковостi в розрахунковому коридорi.
Функцiя приналежностi нечiткого числа маСФ трикутний вигляд, якщо ступiнь субСФктивноi впевненостi стосовно прибутковостi дорiвнюСФ нулю за межами розрахункового коридору значень прибутковостi, а максимум цiСФi впевненостi, що дорiвнюСФ одиницi, досягаСФться в точцi . Експерт переконаний, що явно потрапить в будь-який розрахунковий коридор прибутковостi, яким би чином не змiнювалися б межi цього коридору.
Спосiб опису очiкуваноi прибутковостi у формi нечiткого числа автоматично знiмаСФ всi проблеми, повязанi з урахуванням звязку ризику та розмiру портфеля власностi. Тому що якщо прибутковiсть конкретного бiзнесу трикутне нечiтке число, а прибутковiсть портфеля лiнiйна комбiнацiя прибутковостi компонент, то результуючий вид прибутковостi портфеля можна виразити таким чином.
Хай = (r1i, , r2i) прибутковiсть i-го бiзнесу, трикутне нечiтке число. Тодi прибутковiсть портфеля також СФ трикутним нечiтким числом.:
. (3.17)
Висновок про те, що лiнiйна комбiнацiя трикутних нечiтких чисел СФ трикутне нечiтке число це добре вiдомий результат теорii нечiтких множин [89].
Для оцiнки портфельного ризику зробимо деякi припущення. Хай r* = const критичне значення прибутковостi портфеля. Якщо фактичне значення прибутковостi r виявиться нижче за r*, то вважаСФться, що стратегiя управлiння портфелем власностi була розроблена з помилками. При цьому ступiнь ризику збиткiв конкретного бiзнесу в припущеннi про те, що показник економiчного ефекту бiзнесу трикутне нечiтке число, будемо визначати за формулами:
(3.18)
де (3.19)
(3.20)
Для цiлей управлiння доцiльно зафiксувати = const необхiдний рiвень очiкуваноi прибутковостi портфеля. Манiпулюючи вектором {xi}, можна добитися мiнiмуму ризику iнвестицiй. Запиiього завдання:
{хорt} = {x} | ? min, r = .(3.21)
Ця модель СФ подвiйною завданьею нелiнiйного програмування до задачi в такому записi:
{хорt} = {x} | r max, ? = const.(3.22)
Ця модель подiбна (3.16), тiльки фактором ризику (лiнiйного обмеження у формi рiвностi) не стандартне вiдхилення портфеля, а ступiнь ризику збиткiв бiзнесу або неефективностi вибору бiзнесу.
На пiдставi сформульованих вище основних принципiв управлiння портфельним ризиком на базi нечiткоi моделi можна проаналiзувати застосування даного пiдходу на конкретному прикладi.
Бiзнес-портфель корпорацii складаСФться з двох напрямiв (БН1 i БН2) з такими параметрами: прибутковiсть 8% i 12% вiдповiдно, розрахунковий коридор БН1 i БН2 [7,2%, 8,8%] i [9,6%, 12,4%] вiдповiдно. Частка БН1 в портфелi змiнюСФться вiд 0% до 50%, частка БН2 вiд 100% до 50% вiдповiдно. Критичне значення прибутковостi портфеля складаСФ r* = 11%. Результати оцiнки ризику збиткiв за б?/p>