Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
того, що корпорацiя асоцiюСФться з великомасштабним виробництвом. Юридична незалежнiсть корпорацii вiд акцiонерiв визначаСФ ii стабiльнiсть i тривале iснування. Обмежена вiдповiдальнiсть акцiонерiв дозволяСФ iнвесторам мiнiмiзувати ризики, роблячи корпорацiю iдеальним мiiем вкладення капiталу дрiбними вкладниками. Це у результатi складаСФ вельми значнi суми, необхiднi для великого виробництва.
Корпорацii основа промислового потенцiалу розвинених краiн. Найбiльш сильний вплив на формування i змiну будь-якоi корпорацii мають iнтереси власникiв, працiвникiв (менеджерiв) i замовникiв (покупцiв). Тому сучаснi органiзацiйнi структури корпорацiй повиннi мати узгодженi iнтереси цих трьох груп зацiкавлених осiб. Органiзацiйна структура встановлюСФ взаСФмодiю, координацiю, розподiл функцiй мiж структурними пiдроздiлами, закрiплюючи права i вiдповiдальнiсть мiж ланками апарату управлiння. Структура реалiзуСФться за допомогою органiзацiйноi схеми, штатного розкладу, положень про пiдроздiли, посадових iнструкцiй. Елементами структури СФ як пiдроздiли, що виконують певнi функцii, так i окремi працiвники (керiвники, фахiвцi, робiтники, службовцi). Ключовими поняттями структур управлiння СФ елементи, звязки (вiдносини), рiвнi i повноваження [16].
Органiзацiя дiяльностi корпорацii визначаСФться такими обСФктивними факторами зовнiшнього середовища: стратегiя i цiлi, розмiр органiзацii, технологiя, стадiя життСФвого циклу органiзацii, органiзацiйна форма.
Видiляють такi параметри органiзацiйних структур: складнiсть, формалiзацiя, централiзацiя, спецiалiзацiя, дiапазон керованостi, влада i контроль, персонал, адмiнiстрування.
Розподiл факторiв на внутрiшнi i зовнiшнi досить умовний, тому що внутрiшнСФ i зовнiшнСФ середовище органiзацii знаходяться у тiсному взаСФмозвязку.
Поняття органiзацiйного управлiння корпорацiСФю маСФ комплексний характер, що вiдбиваСФ складний взаСФмозвязок мiж ключовими факторами зовнiшнього i внутрiшнього середовищ, мiж горизонтальною i вертикальною диференцiацiями, мiж управлiнськими, соцiальними i економiчними категорiями. До основних вимог, якi повиннi бути покладенi в основу органiзацiйного управлiння, належать такi:
1. Органiзацiйне управлiння корпорацiСФю повинно вiдповiдати стратегiчним цiлям органiзацii, тобто департаменталiзацiя i встановлення системи вертикальних i горизонтальних звязкiв мiж пiдроздiлами i окремими працiвниками маСФ проводитися з врахуванням дiяльностi та обраних стратегiй фiрми.
2. Органiзацiйне управлiння покликано бути адекватним фактором зовнiшнього i внутрiшнього середовищ органiзацii, що робить iстотний вплив на рiшення щодо рiвня централiзацii i децентралiзацii, розподiлу повноважень i вiдповiдальностi, ступеня самостiйностi i масштабiв контролю керiвникiв i менеджерiв.
3. В органiзацiйному управлiння функцii первиннi, структура вторинна. Функцii пiдприСФмства мають вiдповiдати прiоритетним стратегiчним цiлям його керiвництва.
4. Органiзацiйний проект фiрми повинен бути перспективним, розрахованим на досягнення стратегiчних цiлей, звiдси необхiднiсть орiСФнтацii на данi активного маркетингу i служб довгострокового планування i прогнозування.
5. При створеннi системи управлiння необхiдно дотримуватися принципу вiдповiдностi, коли кожний елемент системи маСФ у своСФму розпорядженнi достатнi повноваження для вирiшення поставлених завдань i вiдповiдаСФ за iх ефективне виконання.
У практицi господарювання можуть застосовуватися кiлька типiв органiзацiйних структур залежно вiд масштабiв дiяльностi, виробничо-технологiчних особливостей, стратегiчних i поточних завдань дiяльностi пiдприСФмства (фiрми). Лiнiйна органiзацiйна структура управлiння це така структура, мiж елементами якоi iснують лише одноканальнi взаСФмодii. Перевагами органiзацiйноi структури управлiння лiнiйного типу СФ: чiткiсть взаСФмовiдносин, однозначнiсть команд, оперативнiсть пiдготовки та реалiзацii управлiнських рiшень, надiйний контроль.
Основою функцiональноi органiзацiйноi структури управлiння СФ подiл функцiй управлiння мiж окремими пiдроздiлами апарату управлiння. Вiдтак кожний виробничий пiдроздiл одержуСФ розпорядження одночасно вiд кiлькох керiвникiв функцiональних вiддiлiв. Така органiзацiйна структура управлiння забезпечуСФ компетентне керiвництво стосовно кожноi управлiнськоi функцii. Проте цей тип оргструктури маСФ певнi недолiки: можлива суперечливiсть розпоряджень, труднощi координацii дiяльностi управлiнських служб, гальмування оперативностi роботи органiв управлiння. Лiнiйно-функцiональна органiзацiйна структура управлiння спираСФться на розподiл повноважень та вiдповiдальностi за функцiями управлiння i прийняття рiшень по вертикалi. Вона даСФ змогу органiзувати управлiння за лiнiйною схемою, а функцiональнi вiддiли апарату управлiння корпорацii лише допомагають лiнiйним керiвникам вирiшувати управлiнськi завдання. При цьому лiнiйнi керiвники не пiдпорядкованi керiвникам функцiональних вiддiлiв апарату управлiння. Така структура управлiння завдяки своiй iСФрархiчностi забезпечуСФ швидку реалiзацiю управлiнських рiшень, сприяСФ спецiалiзацii i пiдвищенню ефективностi роботи функцiональних служб, уможливлюСФ необхiдний маневр ресурсами. Вона СФ найдоцiльнiшою за масового виробництва зi сталим асортиментом продукцii та незначними еволюцiйними змiнами технологii ii виготовлення. Проте за умов частих технологiчних змiн, оновлен