Управлiння корпоративною власнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ласностi; системного аналiзу i синтезу, iндукцii i дедукцii для аналiзу моделей та методiв управлiння корпоративною власнiстю; науковоi абстракцii для формування висновкiв; кореляцiйно-регресiйний для розрахунку ступеня ризику управлiння корпоративними портфелями власностi.
РЖнформацiйну базу дослiдження складають працi вiтчизняних i зарубiжних учених, джерела енциклопедичного характеру з питань економiки, перiодична лiтература, ресурси глобального iнформацiйного середовища РЖнтернет. У роботi використанi законодавчi i нормативнi акти, що регулюють корпоративнi вiдносини на територii Украiни.
РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОРЗ ВЛАСНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВА
1.1 Поняття та сутнiсть корпоративноi власностi пiдприСФмства
Як показуСФ практика, найчастiше корпорацii органiзовуються у формi акцiонерного товариства. Можна сказати, що обСФднання капiталiв лише початковий процес розвитку сучасноi корпорацii. ВважаСФмо за можливе назвати цей аспект внутрiшнiм.
Важливим елементом формування сучасного розумiння сутi корпорацiй зясування процесiв господарськоi i органiзацiйноi iнтеграцii в зовнiшнiй сферi, тобто зовнiшнього аспекту проблеми. Аж до середини XX сторiччя в розвинених краiнах панувала тенденцiя укрупнення виробництва, базою якоi була концентрацiя i централiзацiя капiталу. Результатом стала поява багатьох рiзноманiтних форм органiзацii господарськоi дiяльностi, що супроводжувалася процесами iнтеграцii. РЖнтеграцiя йшла по шляху вертикальноi, горизонтальноi i конгломератноi консолiдацii капiталiв, що обумовлено багато в чому технологiчними факторами. Рiзнi поСФднання взаСФмодii господарюючих субСФктiв давали багато варiантiв побудови iнтегрованих господарських обСФднань, наприклад, картелi, синдикати, трести, консорцiуми, асоцiацii, концерни та iн. Оцiнюючи рiзноманiтнiсть i конкретне значення рiзних форм корпоративноi iнтеграцii, слiд вiдзначити, що межi мiж всiма цими формами достатньо розпливчатi. Разом з тим автор вважаСФ за необхiдне вказати на те, що в основi всiх корпоративних iнтеграцiйних утворень можна видiлити двi iстотнi економiчнi ознаки: по-перше, наявнiсть акцiонерноi форми обСФднання капiталу i, по-друге, зростаюче значення оптимальноi iнвестицiйноi дiяльностi на основi залучення банкiвського капiталу. Отже, певна специфiка побудови корпоративних моделей, зокрема в маСФ прямий звязок з активнiстю фiнансовоi полiтики, що проводиться вхiдними органiзацiями, що входять, з одного боку, i рiвнем консолiдацii власностi членiв групи, тобто вибраною схемою побудови корпоративних вiдносин, з iншого боку [13].
Процес формування iнтегрованих корпоративних структур одна з найважливiших тенденцiй розвитку економiки. Саме великi структури складають свого роду каркас iндустрiально розвинених краiн i свiтового господарства в цiлому, пiдвищують рiвень стабiльностi економiчного спiвробiтництва на всiх рiвнях, виступаСФ партнерами держави у виробленнi i реалiзацii стратегiчноi лiнii в процесi модернiзацii економiки. Промисловi групи стали ефективною формою консолiдацii матерiальних ресурсiв i виробничого капiталу рiзних компанiй. Цi загальносвiтовi тенденцii починають проявлятися i в Украiнi, хоч i мають iстотнi особливостi.
У перехiднiй економiцi iз здiйсненням дерегулювання державного сектора, вiдходом вiд директивних методiв керiвництва i скасуванням iСФрархiчних структур, що iснували ранiше, зростаСФ роль асоцiативних форм дiяльностi i iнтегрованих структур управлiння пiдприСФмствами на пiдставi ринкових принципiв господарювання. Затверджуються новi форми iнтеграцii господарюючих субСФктiв: 1) шляхом входження пiдприСФмств у вертикальнi структури (корпоративнi групи), реорганiзованi з галузевих структур або створюванi наново; 2) на пiдставi формування горизонтальних асоцiативних утворень [38].
Тенденцiя до створення великих структур корпоративного типу активно почала формуватися ще в умовах централiзованоi плановоi системи управлiння. Це i експеримент щодо створення раднаргоспiв, коли багато галузевих мiнiстерств скасовувалися i вводилася комплексна органiзацiя управлiння взаСФмоповязаними виробництвами на територiальнiй основi, i повернення до галузевого принципу, проте, iз створенням при цьому державних комiтетiв мiжгалузевого значення; нарештi, великомасштабна практика утворення виробничих, торгово-виробничих обСФднань, агропромислових i територiально-виробничих комплексiв. Не можна не згадати i про державнi виробничi обСФднання, що створювалися вже в перiод перебудови. Навiть при рiзкому спадi виробництва значнi пiдприСФмства (з чисельнiстю промислово-виробничого персоналу бiльше 500 чоловiк) забезпечували переважну частину всього обсягу випуску продукцii в краiнi.
Усi цi форми iнтеграцii пiдприСФмств, що дозволяли формально органiзовувати спiльну виробничо-господарську дiяльнiсть, виявилися заблокованими тим, що в умовах панування державноi власностi i максимальноi централiзацii управлiння неможливо було забезпечити реальне злиття фiнансового i промислового капiталу, iх органiчну взаСФмозалежнiсть, використання ринкових механiзмiв конкуренцii, цiнового регулювання. Не руйнування, а трансформацiя цих форм iнтеграцii в ринковi структури могла дати реальний шанс появi великих господарських обСФднань спiльних корпорацiй асоцiативного типу.
Крiм заг