Розвиток умiнь розвтАЩязувати задач на пропорцiйне дiлення у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?д розкривати особливiсть математики як науки, СЧСЧ роль у народному господарствi i в життi кожноСЧ людини, розповiдати, як ученi-математики та iншi фахiвцi дбають про правильнiсть результатiв, аналiзувати, до яких негативних наслiдкiв можуть призвести допущенi у розвязаннi задачi помилки [18, 19].
Що стосуСФться сутностi поняття тАЬвмiння розвязувати текстовi задачiтАЭ, його звязок iз знаннями i навичками, то пiд вмiнням розумiСФмо готовнiсть i здатнiсть учнiв початковоСЧ школи самостiйно i свiдомо розвязувати цi задачi. В процесi навчання математики доцiльно видiляти окремi й узагальненi вмiння. До окремих вмiнь вiдносять вмiння розвязувати задачi певного виду. Якщо учень переносить засвоСФнi дiСЧ на новi види задач, правильно i самостiйно розвязуСФ текстовi задачi широкого кола, то вiдповiднi вмiння СФ узагальненими. Кiнцевим результатом навчання СФ узагальненi вмiння.
Загальне вмiння розвязувати текстову задачу утворюСФ складний комплекс, що включаСФ активне оперування математичними знаннями i вiдповiдними вмiннями й навичками, досвiд у застосуваннi знань i певну сукупнiсть розумових дiй, якi необхiднi для розвязання [60, 47].
Вироблення вмiнь учнiв початковоСЧ школи розвязувати текстовi задачi передбачаСФ ознайомлення СЧх iз поняттям тАЭтекстова задачатАЭ i процесом СЧСЧ розвязування; ознайомлення учнiв iз структурними компонентами задачi (умова, вимога, данi вiдомi, невiдомi, шуканi), СЧх особливостями (умова i вимога звязанi мiж собою; в умовi маСФ бути не менше двох числових даних, звязаних мiж собою i з шуканим; вимога виступаСФ орiСФнтиром пошуку розвязування; вибiр дiй вiдбуваСФться шляхом встановлення взаСФмозвязкiв мiж даними i шуканими та iн.).
У тiсному звязку iз знаннями предметом цiлеспрямованого формування СФ вмiння видiляти складовi компоненти в текстi задачi, встановлювати повноту, обТСрунтовувати правильнiсть (неправильнiсть) побудови текстовоСЧ задачi, переформульовувати i самостiйно СЧх складати.
На пiдставi визначених теоретичних основ нами удосконалена методика формування загального умiння розвязувати складенi задачi, в якiй визначено мету i змiст кожного з зазначених етапiв. На вiдмiну вiд чинних пiдручникiв, ми пропонуСФмо проводити цiлеспрямовану пiдготовку до введення поняття про складену задачу. На етапi пiдготовчоСЧ роботи засобом спецiальних завдань у дiтей формуються уявлення: про те, що за двома певними числовими даними можна вiдповiсти на кiлька запитань; про те, що рiзнi задачi можуть мати однаковi розвязання; про неможливiсть вiдповiсти на запитання задачi, якщо числових даних бракуСФ; про необхiднiсть вибору числових даних для вiдповiдi на запитання задачi; про iснування задач, на запитання яких не можна вiдповiсти одразу; про iснування задач, що складаються з двох простих задач, якi повязанi за змiстом; про те, що аналiз може складатися з двох циклiв кожний з яких вiдповiдаСФ певнiй з двох простих задач [23, 53].
Традицiйно ознайомлення з поняттям тАЬскладена задачатАЭ здiйснюСФться в 2-му класi на задачах на знаходження остачi, й цi задачi пропонуються учням майже протягом усiСФСЧ теми. Але учнi запамятовують спосiб розвязування i при розвязуваннi новоСЧ задачi наслiдують його, не звертаючись до розгорнених мiркувань. Тому ознайомлення з поняттям тАЬскладена задачатАЭ та процесом СЧСЧ розвязування проводиться на рiзноманiтних математичних структурах задач. Такий пiдхiд спонукаСФ учнiв до засвоСФння дiй з розвязування задачi, а не до заучування плану розвязування [35, 3].
Формування поняття про складену задачу та ознайомлення з процесом розвязування складених задач здiйснюСФться за допомогою порiвняння задачi з двома запитаннями та вiдповiдноСЧ складеноСЧ задачi; порiвняння простоСЧ та складеноСЧ задач, якi мають однаковi умови; вибору необхiдних i достатнiх ознак для розпiзнавання складеноСЧ задачi; пiдведення пiд поняття тАЬскладена задачатАЭ; виведення наслiдкiв про належнiсть або неналежнiсть задачi до поняття тАЬскладена задачатАЭ. Спецiально опрацьовуСФться умiння виконувати аналiтичний пошук розвязування задачi спочатку до задач подаються готовi схеми аналiзу, потiм дiти повиннi самостiйно заповнити схему аналiзу на картцi з друкованою основою, а далi складають СЧСЧ самi. Аналогiчно формуСФться вмiння розбивати складену задачу на простi та визначати порядок розвязування простих задач.
РЖстотним в органiзацiСЧ дiяльностi учнiв на етапi ознайомлення з поняттям тАЬскладена задачатАЭ (або тАЬзадачатАЭ) СФ СЧСЧ спрямованiсть не на розвязання кожноСЧ конкретноСЧ задачi, а на оволодiння комплексом умiнь, на оволодiння цим поняттям [49, 74].
Формування загального вмiння розвязувати складенi задачi реалiзуСФться за допомогою систем навчальних задач для 2-го-4-го класiв. Навчання розвязувати складенi задачi доцiльно здiйснювати на рiзноманiтних математичних структурах задач, не зосереджуючись на вiдпрацюваннi розвязання задачi певноСЧ структури. РЖстотним у методицi ознайомлення iз задачами новоСЧ математичноСЧ структури СФ введення СЧх на основi або порiвняння зi схожими простими задачами, або на основi продовження сюжету простоСЧ задачi, або на основi змiни запитання простоСЧ задачi до даноСЧ умови, або на основi змiни умови або запитання складеноСЧ задачi вiдомоСЧ математичноСЧ структури.
Таким чином, дослiджуСФться вплив цих змiн на розвязування задачi; задачi новоСЧ математичноСЧ структури зiставляються з задачами вже вiдомими, що полегшуСФ СЧх засвоСФння. Крiм того, застосовуСФться й такий методичний прийом, коли задача новоСЧ структури под