Розвиток умiнь розвтАЩязувати задач на пропорцiйне дiлення у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В±ре видно, але яка безпосередньо недосяжна. У психологiчному аспектi задача це свiдома мета, що iснуСФ в певних умовах, а дiСЧ процеси або акти, спрямованi на СЧСЧ досягнення. Пiд математичною задачею розумiють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосуСФться кiлькiсних вiдношень i просторових форм, створених людським розумом на основi знань про навколишнiй свiт. Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякоСЧ величини, якщо дано числовi значення iнших величин i iснуСФ залежнiсть, яка повязуСФ цi величини як мiж собою, так i з шуканою.
У системi навчання математики учнiв початкових класiв переважають арифметичнi задачi. Робота над цими задачами даСФ можливiсть реалiзувати ряд функцiй у вивченнi математики: виховну, розвивальну, дидактичну i контролюючу. Оптимiзацiя навчальних, виховних i розвивальних функцiй задач можлива за умови, що учнi вже мають певнi уявлення про структуру задачi, володiють умiнням розвязувати задачi, якi можна використовувати як дидактичний засiб. Задачi складаються на основi матерiалiв спостережень за явищами природи, практичноСЧ дiяльностi людей, математичних закономiрностей, iнколи за казковими, фантастичними сюжетами. Пiд час складання задачi умова не повинна мiстити неправильнi твердження, числовi данi мають бути правдоподiбними, реальними, умова i запитання мають бути повязанi мiж собою.
Важливим елементом задачi, що даСФ змогу досягти мети, СФ розвязування, тобто процес перетворення СЧСЧ умови, який здiйснюСФться на основi знань з тiСФСЧ галузi, до якоСЧ належить задача, певних логiчних правил виводу i особливих правил евристичного характеру. Цей процес складаСФться з таких етапiв: аналiз задачi, пошук плану розвязування; здiйснення знайденого плану розвязування (розвязання); зясування, що здобутий результат задовольняСФ вимогу задачi (перевiрка розвязання); аналiз розвязування (зясування прийомiв розвязування, розгляд iнших способiв розвязування). При цьому видiляють здебiльшого такi чотири етапи: ознайомлення iз змiстом задачi; аналiз задачi i вiдшукання плану розвязування; розвязання задачi; перевiрка розвязування задачi.
У початкових класах розвязують типовi задачi. До типових належать задачi на знаходження четвертого пропорцiйного (на спосiб прямого i оберненого зведення до одиницi та спосiб вiдношень), на пропорцiйне дiлення, на знаходження числа за двома рiзницями, на знаходження середнього арифметичного. Методика розвязування типових задач принципово не вiдрiзняСФться вiд розгляду будь-яких iнших задач нового виду, тобто включаСФ пiдготовку, ознайомлення i розвиток умiнь. Проте деякi особливостi роботи над типовими задачами необхiдно враховувати, оскiльки типовi задачi повязанi з пропорцiйними величинами. Розвязування СЧх ТСрунтуСФться на знаннi вiдповiдних звязкiв мiж величинами. Ознайомлення з величинами провадиться одночасно з розкриттям звязкiв мiж ними. Звязки формулюються у виглядi висновкiв.
Задачi на пропорцiйне дiлення вводять у 4 класi. Цi задачi включають двi змiннi величини, повязанi з пропорцiйною залежнiстю, i одну сталу, причому дано два або бiльше значень однiСФСЧ змiнноСЧ i суму вiдповiдних значень другоСЧ змiнноСЧ: доданки цiСФСЧ суми шуканi. Вiдповiдно до кожноСЧ групи величин, повязаних пропорцiйною залежнiстю, можна видiлити 6 видiв задач на пропорцiйне дiлення, чотири з яких з прямою пропорцiйною залежнiстю величин, а двi з оберненою. У початкових класах розвязують задачi на пропорцiйне дiлення лише з прямою пропорцiйною залежнiстю величин i лише способом знаходження сталоСЧ величини.
У процесi ознайомлення з задачами на пропорцiйне дiлення краще пропонувати СЧх не в готовому виглядi, а скласти разом з дiтьми iз задач на знаходження четвертого пропорцiйного. Це допоможе дiтям побачити звязки мiж задачами цих видiв, що швидше приведе учнiв до узагальнення способу СЧх розвязування. Для узагальнення способу розвязування розглядають задачi на пропорцiйне дiлення I виду з iншими групами величин, пiсля чого вводять задачi II виду, а трохи пiзнiше III i IV видiв. При цьому поряд iз розвязуванням готових задач слiд включати вправи творчого характеру на складання i перетворення задач.
Наше дипломне дослiдження особливостей методики навчання молодших школярiв розвязуванню задач на пропорцiйне дiлення мало теоретико-експериментальний характер. У процесi розвязування задач на пропорцiйне дiлення ми використовували удосконалену методику розвязування таких задач. Для учнiв експериментального i контрольного класiв ми пропонували два комплексних варiанти завдань, побудованих вiдповiдно до розробленоСЧ нами добiрки задач на пропорцiйне дiлення. Метою розробленоСЧ добiрки задач формування таких умiнь: видiлення задач на пропорцiйне дiлення серед iнших задач; всебiчний аналiз задачi; пояснення змiсту трiйок величин; пояснення вибору дiСЧ; самостiйний запис розвязання задачi даного виду в зошит; розвязування задач на пропорцiйне дiлення за поданою схемою чи планом розвязання; порiвняння пар задач на пропорцiйне дiлення; складання задач даного виду за таблицею, схемою; самостiйне розвязання подiбноСЧ задачi.
Робота, яка проводилася нами в експериментальному класi, позитивно вплинула на пiдвищення якостi математичних знань й умiнь молодших школярiв, тобто учнi експериментального класу значно краще виконали запропонованi завдання, нiж учнi контрольного. Результати формуючого експе