Розвиток умiнь розвтАЩязувати задач на пропорцiйне дiлення у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и [12, 91].
Мета використання iлюстрацiСЧ виявити величини, про якi йдеться в задачi, та зясувати звязки мiж ними. Предметна iлюстрацiя допомагаСФ створити уявлення про життСФву ситуацiю, описану в задачi, i тим самим сприяСФ правильному вибору дiй та СЧх послiдовностi. РЖлюстрацiя у виглядi короткого запису (схематичного, табличного) чи рисунка фiксуСФ у зручнiй для сприймання формi величини (данi i шуканi) допомагаСФ розкрити залежностi; мiж ними. У знаходженнi неявноСЧ залежностi мiж запитанням задачi i даними полягаСФ iнтерес дiтей до процесу; розвязування задач, а це, в свою чергу, сприяСФ СЧхньому розвитку мислення. Тому недоцiльно намагатися якомога частiше розкривати звязки в задачах за допомогою короткого запису чи застосування iншоСЧ наочностi.
Розвязувати задачi з використанням короткого запису слiд у таких випадках:
- при початковому розвязуваннi простих задач, коли цей процес СФ ще, по сутi, переходом вiд операцiй над i множинами предметiв до арифметичних дiй над натуральними числами;
- при розвязуваннi простих i складених задач з метою формування в учнiв уявлення про структуру задачi;
- при використаннi задач для формування математичних понять, ознайомлення учнiв з елементами арифметичноСЧ теорiСЧ чи залежностями мiж величинами;
- при початковому ознайомленнi учнiв з задачею нового виду (i то не завжди), а також тодi, коли багато учнiв не можуть самостiйно розвязати задачу [9, 213].
Учнiв треба поступово привчати виконувати короткий запис задачi. У першому класi наслiдують зразок учителя. Як самостiйну роботу на уроцi можна практикувати запис даних у задану схему. Вдома першокласники розвязують задачу без короткого СЧСЧ запису. У 3-4 класах учитель даСФ не тiльки зразки чи опорнi схеми коротких записiв, а й ознайомлюСФ дiтей з деякими рекомендацiями щодо СЧх виконання.
Наприклад:
У дiвчинки було 5 книжок. РЗй подарували ще кiлька книжок. У неСЧ стало 9 книжок. Скiльки книжок подарували дiвчинцi?
Короткий запис:
Було доданок 5 книжок.
Подарували доданок ?
Стало сума 9 книжок.
Пiд час розвязання учнi мiркують так: У цiй задачi нам вiдомi сума i один доданок. Щоб визначити другий доданок (Скiльки книжок подарували?), треба вiд суми вiдняти вiдомий доданок.
ВiднiмаСФмо: 9 5 = 4 (книжок).
Перевiрка: вiднiмання перевiряСФмо дiСФю додавання. Щоб перевiрити, чи правильно ми розвязали задачу, треба додати до вiдомого доданка той, що ми знайшли. Якщо одержимо вiдому суму, то задачу ми розвязали правильно. ДодаСФмо: 4 + 5 = 9 (книжок).
Отже, цю задачу ми розвязали правильно, бо одержали вiдому суму.
Вiдповiдь: дiвчинцi подарували 4 книжки.
Така органiзацiя навчання аж нiяк не переобтяжуСФ память дiтей, навпаки, вона полегшуСФ формування умiнь розвязувати задачi, тому що кожен учень усвiдомлюСФ, чому цю задачу слiд розвязувати саме так.
Учнi повиннi знати, що в короткому записi треба використовувати слова, якi визначають дiю або залежнiсть мiж даними i шуканою величинами. Звязанi мiж собою данi слiд записувати в одному рядку; число, яке СФ сумою кiлькох даних, записувати справа або злiва вiд них i вiдокремлювати рискою; запитання задачi позначати знаком запитання. У табличнiй формi два значення тiСФСЧ самоСЧ величини треба записувати одне пiд одним [33, 45].
Умову задачi можна коротко записати в таблицi, або у формi креслення. Наприклад:
Задача 1. Зiбрали 100 кг яблук, а груш на 20 кг бiльше, нiж яблук. Скiльки кiлограмiв яблук i груш зiбрали?
Яблук 100 кг?
Груш на 20 кг бiльше
Задача 2. Автомобiль використав за 4 год роботи 36 л бензину. Скiльки лiтрiв бензину потрiбно для автомобiля на 8 годин роботи при тiй самiй нормi витрати за годину?
Норма витрати бензинуЧас роботиЗагальна витрата бензинуоднакова4 год
8 год36 л
?
3. Розвязання задачi. Розвязання задачi це виконання арифметичних дiй вiдповiдно до складеного плану. Планом користуються i тодi, коли задачу розвязують за допомогою складання виразу чи рiвняння.
Виконуючи дiСЧ, учнi коментують СЧх: що знайдено за допомогою кожноСЧ дiСЧ. При усному розвязуваннi задачi необовязково щоразу називати питання плану повнiстю. Можна практикувати короткi коментарi.
Якщо задачу розвязують письмово, то необхiднi пояснення чи запитання учнi можуть повiдомляти усно або письмово. Обсяг письмових пояснень збiльшуСФться в мiру оволодiння навичками письма. З рiзними формами пояснень учитель ознайомлюСФ дiтей поступово [24, 31].
Розвязок задачi буваСФ правильним i неправильним, точним i наближеним, загальним i частинним. Розвязання кожноСЧ задачi повинно бути: 1) безпомилковим; 2) обгрунтованним; 3) повним; 4) рацiональним.
4. Перевiрка розвязання та обТСрунтування доведень СФ складовою частиною i характерною рисою математичноСЧ дiяльностi. Учням молодших класiв ще важко вiдчувати потребу в обТСрунтуваннi своСЧх суджень. Тому перевiрку розвязання задачi вони сприймають лише як вимогу вчителя.
Перевiрити розвязання задачi це зясувати, правильне воно чи нi. Для вчителя цей процес СФ засобом виявлення прогалин у знаннях учнiв, а в поСФднаннi з аналiзом та оцiнкою засобом виховання iнтересу до вивчення математики. Проте така перевiрка не вичерпуСФ всiСФСЧ проблеми. Треба поступово виховувати в дiтей почуття необхiдностi самоперевiрки, ознайомлювати СЧх iз найбiльш доступними прийомами перевiрки. З цiСФю метою слiд проводити бесiди, в яких аналiзувати допущенi учнями помилки. Пiд час таких бес