Розвиток умiнь розвтАЩязувати задач на пропорцiйне дiлення у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?аку послiдовнiсть загальних положень математики (означень, аксiом, теорем, правил, законiв, формул), використовуючи якi до умов задачi чи до СЧх наслiдкiв (промiжних результатiв розвязання), одержуСФмо те, що вимагаСФться в задачi, - СЧСЧ вiдповiдь.
Вченими обТСрунтовано, що психологiчною основою формування вмiнь розвязувати текстовi задачi СФ основнi положення теорiСЧ поетапного формування розумових дiй (О.М. ЛеонтьСФв, П.Я. Гальперiн, Н.Ф. Тализiна та iн.) у синтезi з основними положеннями асоцiативно-рефлекторноСЧ теорiСЧ (Д.Н. Богоявленський, РД.Н. Кабанова-Меллер, Н.О. Менчинська та iн.). Умiння розвязувати текстовi задачi виробляються ефективно, якщо:
1) подавати повну орiСФнтовну основу дiй;
2) при первинному поясненнi розгорнуто подавати зразок розвязування задачi з фiксацiСФю складових операцiй;
3) опрацьовувати виконання окремих дiй, якi входять до складу загального вмiння шляхом розвязання спецiальних вправ;
4) використовувати рiзнi види моделей задачноСЧ ситуацiСЧ;
5) забезпечувати рiзнi види дiяльностi (репродуктивну, продуктивну, творчу) та тривалiсть процесу формування вмiння [4, 43].
Робота над задачами не повинна зводитись до формування навичок розвязування задач спочатку одного виду, потiм другого i т. д. Основна мета навчити дiтей свiдомо встановлювати певнi звязки мiж даними i шуканим у рiзних життСФвих ситуацiях, передбачаючи поступове ускладнення СЧх. Щоб добитися цього, вчитель повинен передбачити в методицi навчання розвязування задач одного виду рiзнi ступенi, якi мають свою мету.
На першому ступенi вчитель готуСФ дiтей до розвязування задач розглядуваного виду. На цьому ступенi учнi повиннi засвоСЧти звязки, на основi яких вони вибиратимуть дiСЧ в процесi розвязування таких задач.
На другому ступенi вчитель ознайомлюСФ учнiв з розвязуванням задач розглядуваного виду. Тут учнi навчаються встановлювати звязки мiж даними i шуканим i на цiй основi вибирати арифметичнi дiСЧ, тобто вони навчаються переходити вiд конкретноСЧ ситуацiСЧ, вираженоСЧ в задачi, до вибору вiдповiдноСЧ арифметичноСЧ дiСЧ. Внаслiдок такоСЧ роботи учнi ознайомлюються з способом розвязування задач цього виду.
На третьому ступенi вчитель закрiплюСФ вмiння розвязувати задачi розглядуваного виду. На цьому ступенi учнi мають навчитися розвязувати будь-яку задачу розглядуваного виду незалежно вiд СЧСЧ конкретного змiсту, тобто вони мають узагальнити спосiб розвязування задач цього виду [29, 19-20].
Узагальнено структура процесу розвязування задач подана на рис.
Рис. Структура процесу розвязування задачi
Розглянемо докладнiше методику роботи на кожному з названих ступенiв [8, 213-214].
Пiдготовча робота до розвязування задач того чи iншого виду (перший ступiнь) залежить вiд того, на який звязок мiж даними i шуканим треба спиратися пiд час вибору арифметичних дiй. Вiдповiдно до цього виконують спецiальнi вправи.
1. Перед розвязуванням задач у багатьох випадках виконують операцiСЧ над множинами. Пiд час ознайомлення з розвязуванням бiльшостi простих задач повиннi виконуватись вправи на оперування множинами. Елементами множин мають бути конкретнi предмети (палички, геометричнi фiгури вирiзанi з паперу, самi учнi, рисунки тощо.). Наприклад, до введення простих задач на знаходження суми пропонують вправи на обСФднання множин.
Дiстаньте картинки, де намальованi курчата. (Дiти виконують). На подвiрСЧ було 3 курчат. До них прибiгли ще 2 курчат. Скiльки тепер курчат? (Дiти лiчать картинки). Ми до 3 додали 2 (показуСФ на картинки) i дiстали 5.
Пiдготовкою до розвязування задач на вiднiмання буде виконання операцiСЧ вилучення частини певноСЧ множини, на множення виконуються операцiСЧ обСФднання рiвно чисельних множин, на дiлення подiл множин на рiд рiвно чисельних множин.
За допомогою операцiСЧ над множинами розкривають змiст виразiв тАЬбiльше на...тАЭ, тАЬменше на...тАЭ, тАЬбiльше в кiлька разiв...тАЭ, тАЬменше в кiлька разiв...тАЭ, що СФ пiдготовкою для введення задач, повязаних з поняттям рiзницi та кратного вiдношення.
2. Бiльшiсть арифметичних задач повязана з величинами (довжина, час, маса, мiсткiсть тощо), тому треба ознайомити дiтей iз цiСФю величиною. Також дiтям корисно для подальшоСЧ роботи записувати в окремi зошити чи блокноти значення деяких величин: цiни на окремi товари, швидкостi рiзних видiв транспорту, вiдстанi мiж мiстами чи найближчими селищами тощо.
3. Арифметичнi дiСЧ пiд час розвязування багатьох задач вибирають на основi звязкiв, якi iснують мiж величинами. Щоб у процесi вибору дiй дiти використовували i усвiдомлювали цi звязки, потрiбно розкрити звязки мiж величинами, розвязуючи задачi на основi СЧх конкретного змiсту.
Щоб учнi засвоСЧли той чи iнший звязок, треба органiзувати цiлеспрямованi спостереження. Щоб розкрити звязок мiж цiною, кiлькiстю i вартiстю, доцiльно органiзувати екскурсiю в магазин, де учнi ознайомляться з цiною, запишуть цiни на деякi товари в своСЧ довiдники i будуть спостерiгати процес купiвлi-продажу. Потiм на уроцi дiти складуть ряд простих задач на знаходження вартостi за вiдомою цiною i кiлькiстю, розвяжуть СЧх, опираючись на знання конкретного змiсту дiСЧ множення. Розглянувши розвязування, учнi помiтять, що коли вiдомо цiну i кiлькiсть, то вартiсть знаходять дiСФю множення.
4. Розвязування складених задач зводиться до розвязування ряду простих, тому пiдготовкою до розвязування складених задач буде навчання розвязування простих задач.
Розгляду кожного окремого виду задач маСФ передувати спецiальн