Geum.ru


Розвиток умiнь розвтАЩязувати задач на пропорцiйне дiлення у початковiй школi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



Вµ дiлення пiд час усних обчислень. Наведемо приклади таких завдань.

Постав запитання до таких задач.

1.На однiй машинi 40 мiшкiв картоплi, а на другiй - 20. Скiльки... ? (+).

  1. Маса одного мiшка з цукром 50 кг. Яка маса... ? ()
  2. Три олiвцi коштують 90 к. Яка... ? (:).

РЖРЖ. Правильно добери дiю

  1. В однiй канiстрi 15 л бензину, а в другiй - 20 л. Скiльки лiтрiв бензину у двох канiстрах?
  2. У 4 банках 12 кг варення. Яка маса варення в однiй банцi?
  3. В однiй банцi 4 кг варення. Скiльки кiлограмiв варення в 3 таких банках?
  4. Цiна одного олiвця 10 к. Яка вартiсть 6 таких олiвцiв?
  5. В одному мiшку 20 кг картоплi, а в другому - на 30 кг бiльше. Яка маса другого мiшка з картоплею?

Цi та багато iнших рiзноманiтних задач можна використовувати для усного розвязання у 4-му класi, для пiдготовчоСЧ роботи, щоб дiти краще опанували розвязання складених задач. Адже для формування вмiння розвязувати задачi на пропорцiйне дiлення важливий кожен етап роботи.

Головне ж методичне правило не поспiшати переходити до нового завдання, поки не вичерпанi всi або майже всi дидактичнi можливостi, закладенi в попередньому. Про це вчителю слiд памятати протягом усього початкового курсу математики, i заохочувати прагнення дитини до занять, прагнути, щоб вона вiдчула позитивнi емоцiСЧ вiд результатiв своСФСЧ працi.

Ми враховували, що розвязування задач на пропорцiйне дiлення неможливе без чiткого вмiння розвязувати задачi способом зведення до одиницi. Тобто для того, щоб вiдповiсти на запитання задачi, треба знати величину однiСФСЧ одиницi (наприклад, цiну, масу одного ящика, продуктивнiсть працi тощо), яка СФ сталою величиною. Отже, пiд час розвязування пiдготовчих задач у дiтей формувалися вмiння знаходити однакову величину величину однiСФСЧ одиницi за загальними значеннями двох iнших величин, що СФ частиною вмiння розвязувати задачi на пропорцiйне дiлення.

Експеримент проводився у 4-му класi. Тому вiдповiдно до програми даного класу ми розробили систему завдань. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класi, позитивно вплинула на пiдвищення якостi знань й умiнь молодших школярiв. Так, учнi експериментального класу значно краще виконали запропонованi завдання, нiж учнi контрольного.

Для учнiв експериментального i контрольного класiв ми пропонували два комплексних варiанти завдань, побудованих вiдповiдно до розробленоСЧ нами добiрки задач на пропорцiйне дiлення.

Метою розробленоСЧ добiрки вправ було формування таких умiнь:

  1. видiлення задач на пропорцiйне дiлення серед iнших задач;
  2. всебiчний аналiз задачi;
  3. пояснення трiйки величин та СЧх взаСФмовiдношення;
  4. пояснення вибору дiСЧ;
  5. самостiйний запис розвязання задачi даного виду в зошит;
  6. розвязування задач на пропорцiйне дiлення за поданою схемою чи планом розвязання;
  7. порiвняння пар задач на пропорцiйне дiлення;
  8. складання задач даного виду за таблицею, схемою, малюнком;
  9. самостiйне розвязання подiбноСЧ задачi.

Розроблена нами методика складання диференцiйованих завдань ТСрунтувалася на рiвнi засвоСФння знань. Було видiлено три рiвнi:

  1. Репродуктивний рiвень умiння вiдтворювати ознаки понять, законiв, репродукування вiдомих способiв дiй даСФ змогу розвязувати завдання за взiрцем, що не сприяСФ формуванню достатньо узагальнених i мiцних звязкiв.
  2. Конструктивний рiвень мiцно засвоСФнi алгоритми виконання завдань дають змогу використовувати одержанi ранiше знання у змiнених ситуацiях, що сприяСФ встановленню одиничних звязкiв мiж поняттями, поняттям i законом i т. iн. Це, однак, не даСФ змоги робити глибокi узагальнення, застосовувати знання в нових ситуацiях.
  3. Творчий рiвень мiцно засвоСФнi основнi положення дають можливiсть забезпечити високий рiвень узагальнення знань, встановити мiжпредметнi звязки, що, в свою чергую сприяло творчому використанню одержаних знань в нових ситуацiях i дало змогу виявити новi причинно-наслiдковi звязки, зробити узагальнення i висновки.

Результати формуючого експерименту свiдчать, що використання удосконаленоСЧ методики позитивно вплинуло на розвиток умiнь i навичок учнiв експериментального класу розвязувати задачi на пропорцiйне дiлення. Таким чином, ми отримали результати, що пiдтвердили наше припущення: умiння i навички учнiв експериментального класу розвязувати задачi на пропорцiйне дiлення краще сформованi в учнiв експериментального класу, нiж контрольного (див. дiаграму).

Дiаграма. Сформованiсть умiнь розвязувати задачi на знаходження четвертого пропорцiйного в експериментальному та контрольному класах (на початку та у кiнцi експерименту)

Таким чином, експериментальне дослiдження показало, що удосконалена методика СФ ефективною для розвитку умiнь i навичок розвязувати арифметичнi задачi на пропорцiйне дiлення.

ВИСНОВКИ

Отже, задачi становлять специфiчний роздiл програми, матерiали якого учнi мають засвоСЧти, i виступають як дидактичний засiб навчання, виховання i розвитку школярiв. Проте в учнiв середнiх класiв виникають чималi труднощi пiд час розвязування задач на пропорцiйне дiлення, однiСФю з причин чого СФ недостатня сформованiсть у початкових класах понять про трiйки величин та СЧх спiввiдношення.

Термiн задача у початковому курсi математики вживаСФться в рiзних значеннях. У найширшому планi задача передбачаСФ необхiднiсть свiдомого пошуку вiдповiдних засобiв для досягнення мети, яку до