Geum.ru

Аналiз системи управлiння персоналом ВАТ "Рiвненська кондитерська фабрика"

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент



?в, на базi яких органiзовуiться спiлкування людей.

  • змагання: принципи; критерii; методи; форми; органiзацiя. Змагання i специфiчною формою суспiльних вiдносин i характеризуiться прагненням людей до успiху, першостi, досягнень i самоутвердження.
  • спiлкування: мiжособове; особове; вербальне; невербальне. Спiлкування це специфiчна форма взаiмодii людей на основi безперервного обмiну iнформацiiю. Мiжособове спiлкування виникаi мiж рiзними людьми у формах керiвник пiдлеглий спiвробiтник друг та iнших складнiших формах спiлкування декiлькох людей. Особове спiлкування маi мiiе в простих формах взаiмин керiвника з пiдлеглим, спiвробiтникiв мiж собою, коли iснують 2 субiкти комунiкацiй. Вербальне або словесне, спiлкування виникаi чи в процесi усного письмового обмiну iнформацiiю. Невербальне спiлкування маi мiiе, коли використовуються iншi знаковi форми передачi iнформацii, наприклад, жести, мiмiка, звуки, поза i т.д. Управлiнське спiлкування включаi 3 основних етапи: видача розпорядливоi iнформацii, отримання зворотного звязку, видача оцiнноi iнформацii.
  • переговори: структура; технiка; методика; технологiя; результати. Переговори це специфiчна форма людського спiлкування, коли двi або бiльше сторiн, мають рiзнi цiлi i задачi, намагаються повязати мiж собою рiзнi iнтереси на основi продуманоi схеми розмови i, як правило, уникають прямого конфлiкту.
  • конфлiкти: мiжособовi; особовi; ролевi; дiловi; сiмейнi.

    • Конфлiкт форма зiткнення протиборчих сторiн, що маi свiй сюжет, композицiю, енергiю, якi по ходу дii транiормуються в кульмiнацiю i розвязку i закiнчуються позитивним або негативним рiшенням проблеми. Сигналами конфлiкту i соцiальна криза, напруга в групi, непорозумiння iз-за вчинкiв, вiдхилень вiд норм, психологiчнi i етичнi iнциденти на роботi i в побутi, дискомфорт або iнтуiтивне вiдчуття незручностi в компанii або на роботi [12, c. 44].

    Значення соцiологiчних методiв управлiння дозволяi керiвнику колективу обiктивно здiйснювати соцiальне планування, регулювати соцiально-психологiчний клiмат, забезпечувати ефективнi комунiкацii i пiдтримувати на хорошому рiвнi корпоративну культуру. Для цього доцiльно систематично (не рiдше за раз на рiк) проводити соцiологiчнi дослiдження в колективi.

    Психологiчнi методи управлiння грають дуже важливу роль в роботi з персоналом, оскiльки направленi на конкретну особу робiтника або службовця i, як правило, строго персонiфiкованi i iндивiдуальнi. Головною iх особливiстю i звернення до внутрiшнього свiту людини, його особи, iнтелекту, вiдчуттiв, образiв i поведiнки з тим, щоб направити внутрiшнiй потенцiал людини на рiшення конкретних задач пiдприiмства. Класифiкацiя психологiчних методiв [Додаток 5]:

    1. психологiчне планування: цiлi; критерii; методи; нормативи; результати. Психологiчне планування складаi новий напрям в роботi з персоналом по формуванню ефективного психологiчного стану колективу пiдприiмства. Воно виходить з необхiдностi концепцii всестороннього розвитку особи людини, усунення негативних тенденцiй деградацii вiдсталоi частини трудового колективу. Психологiчне планування припускаi постановку цiлей розвитку i критерiiв ефективностi, розробку психологiчних нормативiв, методiв планування психологiчного клiмату i досягнення кiнцевих результатiв.
    2. галузi психологii: психофiзiологiя; психоаналiз; психологiя працi; психологiя управлiння; психотерапiя. Галузi психологii i знання iх методiв дослiдження дозволяють зробити аналiз душевного стану людей, побудувати iх психологiчнi прiоритети, розробити способи усунення психологiчного дискомфорту i формувати хороший клiмат колективу.
    3. тип особи: органiзаторський; аналiтичний; iнженерний; творчий; iнтуiтивний. Типи особи характеризують внутрiшнiй потенцiал людини i його загальну спрямованiсть до виконання певних видiв робiт i iер дiяльностi.
    4. темперамент: сангвiнiчний; флегматичний; холеричний; меланхолiйний. Темперамент i дуже важливою психологiчною характеристикою особи для визначення призначення i мiiя кожного працiвника в колективi, розподiлу психологiчних задач i психологiчних прийомiв роботи з конкретною людиною.
    5. характер людини: риси вдачi(екстраверт, iнтроверт); вiдносини людини(до навколишньоi дiйсностi, до iнших людей, до себе, до роботи. Риси вдачi визначають спрямованiсть миру людини, рiвень потреби в спiлкуваннi.
    6. спрямованiсть особи: потреби; iнтереси; мотиви; переконання; свiтогляд. Спрямованiсть особи i важливою психологiчною характеристикою людини.
    7. iнтелектуальнi здiбностi: рiвень iнтелекту; мислення; свiдомiсть; память; логiстика; творчiсть. РЖнтелектуальнi здiбностi характеризують можливостi розумiння, мислення, свiдомостi людини i важливi для професiйноi орiiнтацii, оцiнки людей, планування карiри i органiзацii руху по службовим сходам.
    8. методи пiзнання: аналiз; синтез; iндукцiя; дедукцiя; вiдчуття; сприйняття. Методи пiзнання i iнструментами, за допомогою яких людина вивчаi дiйснiсть, обробляi iнформацiю i готуi проекти рiшень.
    9. психологiчнi образи: iсторичнi; художнi; графiчнi; вiзуальнi; знаковi. Психологiчнi образи дозволяють проводити навчання персоналу на основi типових зразкiв поведiнки iсторичних осiб, вiдомих керiвникiв i новаторiв виробництва.
    10. способи психологiчноi дii: навiювання; переконання; наслiдування; прохання; похвала; порада; примушення; засудження; вимога; заборона; тАЬплацеботАЭ (