Аналiз системи управлiння персоналом ВАТ "Рiвненська кондитерська фабрика"

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент



йснюiться в процесi виконання певних цiлеспрямованих дiй i передбачаi такi основнi етапи i функцii: визначення цiлей i основних напрямкiв роботи з персоналом; визначення засобiв, форм i методiв досягнення цiлей; органiзацiя роботи щодо виконання прийнятих рiшень; контроль виконання запланованих заходiв; координацiя розроблених заходiв.

Система управлiння персоналом являi собою комплекiiлей, задач i основних напрямкiв дiяльностi, а також рiзних видiв, методiв i вiдповiдного механiзму управлiння, спрямованих на пiдвищення продуктивностi працi i якостi роботи. Основними цiлями функцiонування системи управлiння персоналом пiдприiмства, на думку П.В. Журавель, i:

  • пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприiмства;
  • пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприiмства, зокрема, досягнення максимального прибутку;
  • забезпечення високоi соцiальноi ефективностi функцiонування трудового колективу;
  • формування позитивного iмiджу пiдприiмства на ринку[14, с. 33].

При формуваннi системи управлiння персоналом пiдприiмства слiд враховувати як зовнiшнi, так i внутрiшнi чинники. Успiшне виконання встановлених цiлей вимагаi рiшення таких задач в iерi управлiння персоналом:

  • забезпечення потреби пiдприiмства в робочiй силi у необхiдних обсягах i необхiдноi квалiфiкацii;
  • досягнення обТСрунтованого спiввiдношення мiж органiзацiйно-технiчною структурою виробничого потенцiалу i структурою трудового потенцiалу;
  • повне та ефективне використання потенцiалу працiвника i виробничого колективу в цiлому;
  • забезпечення умов для високопродуктивноi працi, високого рiвня ii органiзацii, мотивацii, самодиiиплiни, вироблення у працiвника звички до взаiмодii i спiвробiтництва;
  • закрiплення працiвника на пiдприiмствi, формування стабiльного колективу;
  • забезпечення реалiзацii бажань, потреб i iнтересiв працiвникiв вiдносно змiсту працi, умов працi, виду зайнятостi, можливостi професiйно-квалiфiкацiйного i посадового просування i т. п.;
  • узгодження виробничих i соцiальних задач (балансування iнтересiв пiдприiмства i iнтересiв працiвникiв, економiчноi i соцiальноi ефективностi);
  • пiдвищення ефективностi управлiння персоналом, досягнення цiлей управлiння при скороченнi витрат на робочу силу.

Система управлiння - це процес активноi взаiмодii двох iндивiдуальних субiктiв, кожний з яких маi властивостi регуляцii i саморегуляцii [33, с. 14]. У кожнiй системi управлiння i субiкт керуюча ланка (керуюча пiдсистема) i обiкт управлiння (керована пiдсистема). Субiкт управлiння це структурно-позначенi обiднання людей i керiвники на персональному рiвнi, надiленi управлiнськими повноваженнями i здiйснюючою управлiнською дiяльнiстю [33, с. 15]. Обiкт управлiння це окремi люди або групи, на якi спрямованi органiзованi, систематичнi, планомiрнi впливи субiкта управлiння [33, с. 15]. Метою такого впливу i напрямок обiкта по визначеному шляху розвитку, надання йому стану органiзованостi, вiдповiдностi визначеним вимогам.

Будучи субiктами, керiвник i пiдлеглий здiйснюють цiлеспрямовану свiдому дiяльнiсть, яка являi собою комплекс операцiй:

  1. збiр i оцiнка iнформацii. Оцiнка поступаючоi iнформацii здiйснюiться вiдповiдно властивiй субiкту мотивацii, його фаховiй пiдготовленостi i досвiду управлiнськоi дiяльностi;
  2. постановка цiлi, прийняття i розробка програм дii. На цiй стадii формуiться уявлення випереджаючоi цiлi уява бажаного результату;
  3. практична дiя по досягненню цiлi, рiшенню конкретних задач;
  4. контроль виконання й оцiнка результатiв. Порiвняння отриманих результатiв iз поставленими цiлями.

Якщо отриманий результат збiгаiться з уявленням цiлi, то цiль признаiться досягнутою. При неузгодженнi уяви дii з уявою бажаного результату задача признаiться не вирiшеноi, i вся система операцiй повторюiться з внесенням необхiдних коректив.

Постановка цiлi позначення бажаного результату, що повинний бути отриманий пiсля здiйснення дiй управлiння. Процеiiлепокладання i визначальною умовою ефективностi управлiнськоi дiяльностi керiвникiв i керiвних структур [34, c. 71].

Цiль це майбутнiй бажаний стан обiкта впливу, кiнцевий очiкуваний результат процесу управлiння, тобто основною метою управлiння i заздалегiдь позначений, запрограмований стан системи, досягнення якого в процесi управлiння дозволяi вирiшити потрiбну проблему[34, c. 71].

Прийнято розрiзняти два види цiлей: стратегiчнi (вiддаленi), тобто спрямованi на якийсь бiльш загальний, соцiально значимий кiнцевий результат, i тактичнi (бiльш близькi в часi), рiшення яких дозволить поступово наблизитися до основноi стратегiчноi цiлi. Управлiння забезпечуiться виконанням ряду функцiй, пiд якими розумiють конкретнi напрямки дiяльностi. Управлiння мiстить у собi функцii прогнозування i планування.

Прогноз в управлiннi це передбачення субiктом кiнцевого результату роботи системи в майбутньому, побудова образу цiлi i засобiв, необхiдних для ii досягнення [35, с. 8].

Планування це розробка рiшення про те, якi повиннi бути конкретнi результати, iх виконавцi, етапи виконання, шляхи досягнення [35, с. 9]. Ухвалення рiшення це пусковий механiзм у психологiчнiй структурi дii, що означаi перехiд вiд аналiзу ситуацii до практичноi дii, що здiйснюiться вiдповiдно до плану. Виконання дiй, передбачених планом, потребуi здiйснення ряду органiзацiйних