Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°коном прав (ст. 133 ЦПК) може заперечувати проти обраного позивачем мСЦсця розгляду цивСЦльно-правового спору.
Тут, як вСЦдомо, вСЦдповСЦдач повинен довести у своiх запереченнях, що справа може бути розвязана в СЦншому судСЦ, де СФ бСЦльше можливостей для повного СЦ всебСЦчного дослСЦдження матерСЦалСЦв справи. ВСЦдповСЦдач, мСЦсце проживання якого не було вСЦдоме в момент подання позову, може також просити суд про розгляд справи за його справжнСЦм мСЦсцем проживання. Природно, що цСЦ заперечення вСЦдповСЦдача повиннСЦ бути достатньою мСЦрою обгрунтованСЦ.
Д. ВСЦдповСЦдач маСФ право на процесуальнСЦ заперечення проти виниклого процесу, якщо позов предявлено недСЦСФздатною особою. ЦивСЦльна процесуальна дСЦСФздатнСЦсть позивача по-рСЦзному визначаСФться з урахуванням субСФктивного складу СЦ пСЦдстав. За субСФктивним складом спСЦрних правовСЦдносин розрСЦзняють цивСЦльну процесуальну дСЦСФздатнСЦсть соцСЦалСЦстичних органСЦзацСЦй СЦ окремих громадян. ЦивСЦльну процесуальну дСЦСФздатнСЦсть мають лише тСЦ органСЦзацСЦi, якСЦ мають ознаки юридичноi особи.
Тому в своiх запереченнях вСЦдповСЦдач повинен доводити неправомСЦрнСЦсть виникнення процесу в звязку з тим, що позов предявлено органСЦзацСЦСФю, яка не СФ юридичною особою. ЦивСЦльна процесуальна дСЦСФздатнСЦсть громадян визначаСФться або вСЦком, або станом здоровя. За вСЦковою ознакою доказ недСЦСФздатностСЦ позивача особливих труднощСЦв не являСФ. Щодо недСЦСФздатностСЦ осСЦб за станом здоровя (слабоумкСЦсть або важке психСЦчне захворювання), то тут вже вСЦдповСЦдач обмежений у засобах доказу цього стану позивача.
ВСЦдомо, що особа може бути визнана недСЦСФздатною лише за рСЦшенням суду. Тому СФдиним засобом доказу недСЦСФздатностСЦ позивача може бути лише судове рСЦшення, яке вступило в законну силу. ВСЦдсутнСЦсть дСЦСФздатностСЦ у позивача може спричинитися до рСЦзних наслСЦдкСЦв (ст. 136 ЦПК ), припинення судочинства (ст. 221 ЦПК ), залишення позову без розгляду (ст. 229 ЦПК ). Однак, незалежно вСЦд можливих наслСЦдкСЦв при вСЦдсутностСЦ у позивача процесуальноi дСЦСФздатностСЦ, заперечення вСЦдповСЦдача спрямованСЦ на досягнення загальноi (для нього головноi) мети доказу неправомСЦрностСЦ виниклого процесу нинСЦ з даноi конкретноi справи.
Е. ПроцесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача проти виниклоi цивСЦльноi справи можуть стосуватися випадкСЦв предявлення позову особою, яка не маСФ повноважень на ведення справи.
Вказане у законСЦ поняття, тАЬвСЦдсутнСЦсть повноважень на порушення справитАЭ слСЦд розумСЦти у двох значеннях. ПередусСЦм, маються на увазСЦ випадки, коли цивСЦльна справа порушуСФться представником сторони, який повноважень на ведення
справи не маСФ. ПСЦд час прийняття позовноi заяви вСЦд представника позивача суддя зобовязаний перевСЦрити у нього наявнСЦсть повноважень. Якщо таких повноважень немаСФ, суддя вСЦдмовляСФ у прийняттСЦ позовноi заяви. ПроцесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача проти предявленого до нього позову представником позивача без повноважень СЦ спрямованСЦ на те, щоб довести неправомСЦрнСЦсть виниклоi цивСЦльноi справи.
Громадянин ДСЦдик О.О звернувся до суду з позовом до Мариняк А.О. в СЦнтересах своСФi сестри Кос О.А. про вСЦдСЦбрання майна, яке iй нале жить. У судовому засСЦданнСЦ зясувалося, що у позивача не було повноважень на ведення справи своСФi сестри. За запереченням вСЦдповСЦдача суд цСЦлком правильно визнав виникнення процесу неправомСЦрним СЦ залишив позов без розгляду.
Важливо звернути увагу на те, що вСЦдсутнСЦсть повноважень на ведення справи закон звязку з моментом предявлення позову. Отже, якщо позивач сам предявив позов, але представник, що зявився у судове засСЦдання, не матиме належних повноважень, вСЦн просто не буде допущеним судом до участСЦ в справСЦ. На прохання позивача суд може вСЦдкласти слухання справи, запропонувавшСЦi представнику оформити своi повноваження.
Порушення цього правила спричиняСФться СЦнодСЦ до порушення державних СЦнтересСЦв. Киiвський районний вСЦддСЦл соцСЦального забезпечення предявив позов до громадянина Ш. про стягнення незаконно одержаноi пенсСЦi." У судовому засСЦданнСЦ зясувалося, що представник вСЦддСЦлу соцСЦального забезпечення не маСФ повноважень на ведення справи.
Суд залишив позов без розгляду . З формальноi точки зору заперечення вСЦдповСЦдача досягли своСФi мети. Однак суду необхСЦдно було з урахуванням СЦнтересСЦв держави вСЦдкласти слухання справи, запропонувавши представнику позивача належним чином оформити своi повноваження.
Поняття тАЬпредявлення позову особою, яка не маСФ повноваженьтАЭ застосовуСФться тодСЦ, коли особа (органСЦзацСЦя або окремий громадянин) предявляють позов на захист СЦнтересСЦв СЦнших осСЦб з порушенням вимог закону (ст. 5 ЦПК ).
ВСЦдомо, що органСЦзацСЦi СЦ окремСЦ громадяни можуть предявляти позови в СЦнтересах СЦнших осСЦб лише у випадках прямо вказаних у законСЦ (ст. 121 ЦПК). ЦивСЦльне процесуальне законодавство цСЦ питання не регулюСФ. ВСЦдповСЦдь на них ми знаходимо у нормах матерСЦального права. Так, наприклад, державнСЦ СЦ громадськСЦ органСЦзацСЦi можуть в СЦнтересах дСЦтей порушувати справу про позбавлення батькСЦвських прав (ст. 71 Кодекс про шлюб СЦ сСЦмю), окремСЦ громадяни можуть бути СЦнСЦцСЦаторами справ про визнання усиновлення недСЦйсними (ст. 121 Кодекс про шлюб СЦ сСЦмю) державнСЦ, громадськСЦ органСЦзацСЦi, окремСЦ громадяни можуть порушувати справи про скасування усиновлення (ст. 125 Кодекс про шлюб СЦ сСЦмю ).
Таким чином, процесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача зводяться до чого, щоб в одному випадку зСЦслатися на вСЦдсутнСЦсть повн