Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
. Добровольського пояснюСФться його структурою права на позов. По сутСЦ тут маСФ мСЦсце вживання рСЦзноi термСЦнологСЦi. Суть залишаСФться та сама. ПроцесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача утворюють певну систему. Це, передусСЦм, заперечення, якСЦ стосуються правомСЦрностСЦ виникнення процесу, а також заперечення з приводу окремих процесуальних дСЦй позивача або суду.
4. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ВИНИКНЕННЯ ПРОЦЕСУ
Практично дуже важливим засобом захисту вСЦдповСЦдача проти позову СФ його заперечення проти самого виникнення процесу, проти порушення проти нього цивСЦльно-правового спору. Не торкаючись ще питань обгрунтованостСЦ переконливостСЦ матерСЦально-правовоi вимоги, заявленоi йому позивачем, вСЦдповСЦдач прагне довести суду незаконнСЦсть звернення позивачем з позовом у суд, неможливСЦсть розгляду цСЦСФi вимоги судом.
ВСЦдомо, що за дСЦючим цивСЦльним процесуальним законодавством (ст. 4 ЦПК УРСР) будь-яка заСЦнтересована особа маСФ право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом СЦнтересу. Метою такого звернення СФ вимога про розгляд у судовому порядку конкретноi цивСЦльноi справи СЦ одержання по нСЦй сприятливого для себе судового рСЦшення. ЦСЦй метСЦ позивача протистоiть протилежна кСЦнцева мета вСЦдповСЦдача спростувати вимоги позивача. Це спростування переслСЦдуСФ передусСЦм досягнення найближчоi метидоказ незаконностСЦ (неправомСЦрностСЦ) виникнення самоi цивСЦльноi справи у судСЦ.
Широка можливСЦсть у зверненнСЦ з позовом до суду (ст. 4 ЦПК ) однак не означаСФ, що будь-яка адресована до суду вимога автоматично приводить до виникнення процес). РЖснуСФ ряд обставин (передумов права на предявлення позову СЦ умов прийняття позовноi заяви судом), якСЦ у кожному конкретному випадку дозволяють точно визначити правомСЦрнСЦсть виникнення цивСЦльноi справи у судСЦ, правильнСЦсть прийняття судом позовноi заяви до свого судо чинства
Саме на цСЦ обставини СЦ може посилатися-вСЦдповСЦдач, оспорюючи законнСЦсть (правомСЦрнСЦсть) виникнувшоi у судСЦ справи. Наука цивСЦльного процесуального права розрСЦзняСФ два види передумов права по предявленню позову: позитивнСЦ СЦ негативнСЦ.
ПозитивнСЦ передумови це такСЦ обставини, наявнСЦстю яких визначаСФться правомСЦрнСЦсть виникнення процесу. НегативнСЦ передумови це обставини, вСЦдсутнСЦстю яких визначаСФться правомСЦрнСЦсть виникнення процесу. Природно, що обидва види передумов мають велике практичне значення як для позивача, так СЦ для вСЦдповСЦдача. Однак питання про розподСЦл обовязку доказу цих передумов для сторСЦн розвязуватиметься по-рСЦзному. Це визначаСФться однСЦСФю з найважливСЦших ознак сторСЦн протилежнСЦстю iх СЦнтересСЦв.
Для того, щоб суд прийняв до свого провадження позовну заяву, позивач повинен довести наявнСЦсть позитивних передумов (пСЦдвСЦдомчСЦсть справи суду та СЦнше - вСЦдсутнСЦсть негативних передумов (вСЦдсутнСЦсть судового рСЦшення по тотожньому позову та СЦн.). ЗовсСЦм протилежний обовязок доказу у вСЦдповСЦдача. Для пСЦдтвердження незаконностСЦ виникнення процесу вСЦдповСЦдач ж повинен довести вСЦдсутнСЦсть позитивних передумов (наприклад непСЦдвСЦдомчСЦсть справи суду та СЦн.) СЦ наявнСЦсть негативних передумов (наявнСЦсть судового рСЦшення за тотожнСЦм позовом та СЦн.).
Одним з достоiнств цивСЦльного процесуального законодавства СФ те, що в законСЦ точно визначено перелСЦк пСЦдстав, по яких суддя може вСЦдмовити у прийняттСЦ позовноi заяви (ст. 136 ЦПК). Дуже важливо, що цей перелСЦк СФ вичерпним СЦ надто широкому тлумаченню не пСЦдлягаСФ.
ЧСЦтке визначення в законСЦ пСЦдстав до вСЦдмови у прийняттСЦ позовноi заяви маСФ велике практичне значення для суду, позивача, вСЦдповСЦдача. Суддя може вСЦдмовити у прийняттСЦ позовноi заяви лише у випадках, вказаних у законСЦ (ст. 136 ЦПК ). З врахуванням тих же пСЦдстав позивач маСФ право наполягати на прийняттСЦ його заяви с\доч. У випадку вСЦдмови суддСЦ у прийняттСЦ заяви позивач маСФ право вимагати з цього питання мотивованоi ухвали. ЦСЦ ж пСЦдстави СФ найважливСЦшою процесуальною гарантСЦСФю прав вСЦдповСЦдача Посилаючись на них СЦ доводячи iх наявнСЦсть або вСЦдсутнСЦсть, вСЦдповСЦдач здСЦйснюСФ своСФ право на заперечення проти виникнувшоi проти нього цивСЦльноi справи. ВСЦдзначаючи цСЦ дуже СЦстотнСЦ права вСЦдповСЦдача, ми звертаСФмо особливу увагу на те. що тут мова йде саме про процесуальнСЦ заперечення. МатерСЦально-правовСЦ стадСЦi прийняття позовноi заяви розвязуватися не можуть, бо обгрунтованСЦсть позовних вимог пСЦдлягаСФ розвязанню у судовому засСЦданнСЦ при розглядСЦ справи по сутСЦ, а не одноосСЦбне суддею.
ЯкСЦ ж обставини входять у предмет доказування вСЦдповСЦдача, який заперечуСФ проти виникнення процесу, проти порушення проти нього цивСЦльноi справи.
А. У своiх запереченнях вСЦдповСЦдач може доводити неправомСЦрнСЦсть виникнення процесу у звязку з тим, що дана справа не пСЦдлягаСФ розглядовСЦ у судових органах. Деякий час у нашСЦй процесуальнСЦй лСЦтературСЦ поняття вимога не пСЦдлягаСФ розглядовСЦ у судових органах розглядалося обмежено. ПСЦд ним розумСЦлася лише непСЦдвСЦдомчСЦсть справи судовим органам.
Однак нинСЦ це поняття тлумачиться значно ширше, хоча СЦ тут немаСФ СФдиноi думки з цього питання. НСЦ у кого не викликаСФ сумнСЦву твердження про те, що не пСЦдлягають розглядовСЦ у судових органах справи суду непСЦдвСЦдомчСЦ. До цих справ вСЦдносяться такСЦ справи, вимоги по яких пСЦдлягають правовому захисту, але не судовим, а якимось СЦншим шляхом (громадськими органСЦзацСЦями, арбСЦтражем СЦ т. д.). ЗагальнСЦ правила пСЦдвСЦдомчос