Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СЦ те, що народнСЦ суди можуть розглядати цивСЦльнСЦ справи, не чекаючи перегляду, в установленому законом порядку рСЦшень товариського суду.
Цим правилом дещо ускладнюСФться заперечення вСЦдповСЦдача, бо вСЦн мусить довести, що товариський суд при розглядСЦ справи вийшов за межСЦ своСФi компетенцСЦi. ЗмСЦнюСФться предмет доказу вСЦдповСЦдача тодСЦ, коли товариський суд розглянув СЦ розвязав пСЦдвСЦдомчу йому справу, але розвязав ii неправильно. У цьому випадку у позивача зявиться, право звернутися в суд лише пСЦсля перегляду рСЦшення товариського суду. ВСЦдповСЦдач СЦ повинен довести незаконнСЦсть або необТСрунтованСЦсть рСЦшення товариського суду. СвоСФрСЦднСЦстю заперечення вСЦдповСЦдача з даних питань СФ СЦ те, що вСЦн не може заперечувати проти виникнення справи в народному судСЦ СЦз посиланням на те, що дана справа пСЦдлягаСФ розгляду в товариському судСЦ. Свого часу в судовСЦй практицСЦ було багато помилок в цьому питаннСЦ, усуненню яких сприяло керСЦвне розяснення Пленуму Верховного Суду СРСР Пленум вказав, що цивСЦльно-правовСЦ спори пСЦдвСЦдомчСЦ товариським судам, пСЦдвСЦдомчСЦ СЦ судам.
КомпетенцСЦя товариських судСЦв чСЦтко визначена Положенням про товариськСЦ суди. Тому при процесуальних запереченнях проти процесу вСЦдповСЦдач СЦ повинен посилатися на порушення товариським судом правил про його компетенцСЦю.
НеобхСЦдно звернути увагу на те, що в юридичнСЦй лСЦтературСЦ СЦнодСЦ без достатнСЦх до того пСЦдстав ототожнюють поняття тАЬкомпетенцСЦiтАЬ товариських судСЦв з поняттям iх пСЦдсудностСЦ. ПомилковСЦсть такого ототожнення пояснюСФться тим, шо до дСЦяльностСЦ товариських судСЦв поняття пСЦдсуднСЦсть застосовуватися не може. ПСЦдсуднСЦсть категорСЦя, яка вСЦдноситься до певноi судовоi системи. ТовариськСЦ суди, як вСЦдомо, СФ громадськими органСЦзацСЦями СЦ до складу судовоi системи не входять.
Важливо звернути увагу на те, що вСЦдповСЦдач, заперечуючи проти виникнення процесу, повинен довести, що товариським судом розглянуто у межах його компетенцСЦi дана вимога, на тих же пСЦдставах, мСЦж тими ж сторонами. Тому, якщо позивач предявляСФ в суд позов на СЦнших пСЦдставах (не на тих, якСЦ були в товариському судСЦ), таке предявлення позову вважаСФться правомСЦрним, СЦ вСЦдповСЦдач не вправСЦ заявляти по ньому заперечення.
КСЦрСЦлова СЦ Герасенкова предявили позов до РЖнсарова про визначення порядку користування земельною дСЦлянкою. Суд вСЦдмовив у прийняттСЦ заяви, вказавши, що даний спСЦр вже був розвязаний товариським судом. У вищестоячСЦй судовСЦй СЦнстанцСЦi було встановлено, що справдСЦ свого часу товариський суд роздСЦлив присадибну дСЦлянку. Однак нинСЦ змСЦнилося спСЦввСЦдношення часток у жилому домСЦ. Тому позов предявлено на новСЦй пСЦдставСЦ СЦ маСФ бути розглянуто народним судом у загальному порядку. РЖнший приклад, Сокара предявив позов до Сунгуру про встановлення меж користування присадибною земельною дСЦлянкою. Суд позов задовольнив. Вищестоячими судовими СЦнстанцСЦями (за скаргою вСЦдповСЦдача) було встановлено, що свого часу земельна дСЦлянка була роздСЦлена мСЦж тими ж сторонами на тих же пСЦдставах рСЦшенням товариського суду, тому суддя не вправСЦ був приймати цей позов до свого судочинства. Отже, в цьому випадку заперечення вСЦдповСЦдача проти виникнутого процесу були обгрунтованСЦ.
ДСЦючий процесуальний закон (ст. 136 ЦПК) ознакою винятковостСЦ надСЦляСФ лише рСЦшення товариських судСЦв, а не СЦнших громадських органСЦзацСЦй. ЛенСЦнський районний народний суд м. Львова закрив судочинство за позовом Лопушанського до Шалейського про стягнення 130 крб. у вСЦдшкодування збиткСЦв, завданих знищенням посаджених позивачем городнСЦх культур (порушення права землекористування на колективних городах) на тих пСЦдставах, що цей спСЦр розвязаний вже мСЦсцевим профспСЦлковим комСЦтетом. Тут очевидна судова помилка, бо мСЦсцевий комСЦтет профспСЦлки не може розглядати такСЦ спори, а тому СЦ заперечення вСЦдповСЦдача проти виниклого процесу СФ предметним.
Г. ПроцесуальнСЦ СЦнтереси вСЦдповСЦдача можуть зачСЦпатися також у звязку з порушенням позивачем правил про пСЦдсуднСЦсть. ЦСЦ заперечення вСЦдповСЦдача не зустрСЦчаються у питаннях родовоi пСЦдсудностСЦ, Со згСЦдно з сСЦ. 123 ЦПК всСЦ справи, якСЦ пСЦдлягають розгляду в порядку цивСЦльного судочинства, розглядаються районними (мСЦськими) народними судами2.
Отже, процесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача мають практичне значення для територСЦальноi пСЦдсудностСЦ. Однак СЦ тут цСЦ заперечення не завжди можуть мати мСЦсце. Виключаються заперечення вСЦдповСЦдача при договСЦрнСЦй пСЦдсудностСЦ (ст. 129 ЦПК), бо цей вид територСЦальноi пСЦдсудностСЦ визначаСФться згодою сторСЦн. РЖ якщо вСЦдповСЦдач дав свою згоду на розгляд предявленого до нього позову в певному судСЦ, то, природно, СЦ заперечувати проти цього вСЦдповСЦдач не може. Не можуть бути припушенСЦ процесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача СЦ у справах з винятковою пСЦдсуднСЦстю (ст. 130 ЦПК), бо в цих випадках мСЦсце розгляду СЦ розвязання справи заздалегСЦдь визначаСФться законом. ТакСЦ ж висновки зявляються СЦ при аналСЦзСЦ пСЦдсудностСЦ кСЦлькох звязаних мСЦж собою справ (ст. 131 ЦПК ).
Таким чином, процесуальнСЦ заперечення вСЦдповСЦдача з питань пСЦдсудностСЦ можуть мати мСЦсце передусСЦм у справах з альтернативною пСЦдсуднСЦстю. ВСЦдомо, що в зазначених у законСЦ випадках, позивач може предявити позов за мСЦсцем знаходження майна вСЦдповСЦдача, за мСЦсцем його тимчасового проживання або за останнСЦм вСЦдомим постСЦйним мСЦсцем проживання вСЦдповСЦдача (ст. 126 ЦПК ).
РЖ ось у таких випадках вСЦдповСЦдач з врахуванням наданих йому з