Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?СЦ, як вСЦдомо, закрСЦпленСЦ нормами цивСЦльних процесуальних кодексСЦв та СЦншими нормативними актами (ЦивСЦльним кодексом, кодексом про шлюб СЦ сСЦмю СЦ т. д.).
Заперечення вСЦдповСЦдача з питань пСЦдвСЦдомчостСЦ можуть стосуватися як субСФктивного складу спСЦрного правовСЦдношення, так СЦ його змСЦсту (ст. 24 ЦПК). ЧСЦтке знання судом найважливСЦших правил пСЦдвСЦдомчостСЦ СЦ активна допомога вСЦдповСЦдачу в цьому питаннСЦ, створить реальну можливСЦсть останньому оспорювати правомСЦрнСЦсть виникнення процесу. Стосовно до заперечення вСЦдповСЦдача з питань пСЦдвСЦдомчостСЦ, важливо звернути увагу на правила альтернативноi пСЦдвСЦдомчостСЦ, коли за дСЦючим законодавством окремСЦ вимоги можуть бути предметом судового розгляду або вирСЦшуватися СЦншим шляхом.
Як СЦ за будь-якоi альтернативи, право вибору пСЦдвСЦдомчостСЦ належить позивачу. ВСЦдповСЦдач може оспорювати тут лише доцСЦльнСЦсть зробленого позивачем вибору (розСЦрвання шлюбу в судСЦ, якщо у сторСЦн СФ можливСЦсть розСЦрвати шлюб в органах РАГСу).
Однак в СЦнших випадках альтернативноi пСЦдвСЦдомчостСЦ, коли порядок розгляду спору визначаСФться згодою сторСЦн (спСЦввСЦдношення компетенцСЦi СЦ товариського суду з деяких майнових спорСЦв) у вСЦдповСЦдача вже, природно, вСЦдсутнСФ право цього процесуального заперечення. Поняття тАЬсправа не пСЦдлягаСФ розглядовСЦ у судових органах тАЬ включаСФ у себе також спори з неправовою вимогою. На вСЦдмСЦну вСЦд непСЦдвСЦдомчостСЦ справи суду, коли вимога все ж пСЦдлягаСФ правовому захисту (але не судовому), тут мова йде про вимоги, якСЦ взагалСЦ нашим правом не захищаються. Не мають правового захисту вимоги, позбавленСЦ такого прямою вказСЦвкою у законСЦ. Сюди вСЦдноситься, наприклад, справа про встановлення батькСЦвства по вСЦдношенню до дСЦтей, якСЦ народилися до 1 жовтня 1968 р. КрСЦм того, до неправових вимог вСЦдносяться такСЦ, якСЦ за очевидним своiм змСЦстом не захищаються нСЦ в судовому, нСЦ якомусь СЦншому порядку.
З приводу цього процесуального заперечення в лСЦтературСЦ висловленСЦ рСЦзнСЦ думки. Так, проф. О. П. Клейнман вважаСФ, що на цих же пСЦдставах (неправова вимога за змСЦстом) вСЦдповСЦдач може заперечувати проти виниклого проти нього процесу3. РЖншу точку зору висловлюСФ професор М. Гурвич. ВСЦн вважаСФ, що суддя повинен вСЦдмовляти у прийняттСЦ позовноi заяви лише тодСЦ, коли прямою вказСЦвкою закону вимога вважаСФться неправовою. Розповсюдження цСЦСФi рекомендацСЦi на СЦншСЦ випадки означало б, на його думку, обхСЦд принципу колегСЦальностСЦ судового розгляду справи СЦ порушення ст. 129 ЦПК .
ПозицСЦя Л. А. Гурвича глибоко не переконуСФ, бо при очевидностСЦ неправового характеру заявленоi вимоги немаСФ нСЦякого смислу приймати справу до судочинства. Про це свСЦдчать СЦ матерСЦали судовоi практики. Так, наприклад, за змСЦстом ст. 309 ЦК не пСЦдлягають судовому розгляду Спори про обмСЦн жилих примСЦщень у будинках, якСЦ належать громадянам на правах особистоi власностСЦ, вимоги житлових органСЦв до громадян про переселення з метою вилучення внутрСЦкСЦмнатних надлишкСЦв жилоi площСЦ5, позови повнолСЦтнСЦх працездатних братСЦв, сестер, про стягнення алиментСЦв, позови до правозаступникСЦв пСЦсля закСЦнчення роботи комСЦсСЦi по припиненню дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦi, що лСЦквСЦдуСФться .
СлСЦд вСЦдзначити, що в цих питаннях у судовСЦй практицСЦ СЦнодСЦ зустрСЦчаються помилки. УправлСЦння робСЦтничого постачання предявило позов до Успенськоi про вСЦдшкодування витрат у звязку з навчанням вСЦдповСЦдачки на торгово -кулСЦнарних курсах. ПСЦсля закСЦнчення навчання Успенська до роботи не приступила, в звязку з чим СЦ виникла справа у судСЦ.
Суд позов задовольнив. КасацСЦйна СЦнстанцСЦя рСЦшення суду скасувала СЦ вказала, що дСЦючий закон не передбачаСФ обовязку робСЦтникСЦв СЦ службовцСЦв вСЦдшкодовувати витрати, повязанСЦ з iх навчанням на професСЦйних курсах. Однак замСЦсть припинення справи, бо дана вимога неправова, касацСЦйна СЦнстанцСЦя винесла нове рСЦшення по справСЦ, вСЦдмовивши позивачу у позовСЦ. Посилання вСЦдповСЦдача на неправомСЦрнСЦсть виникнення процесу може мати мСЦсце СЦ тодСЦ, коли закон на певний час створюСФ перешкоди позивачу на звернення до суду.
Так, згСЦдно з ст. 14 Кодексу законСЦв про шлюб СЦ сСЦмю чоловСЦк не вправСЦ без згоди дружини порушувати справу про розСЦрвання шлюбу пСЦд час вагСЦтностСЦ дружини СЦ протягом одного року пСЦсля народження дитини.
Як ми бачимо у цьому випадку, справа не пСЦдлягаСФ розгляду судом до закСЦнчення певного часу. З цСЦСФю обставиною СЦ звязана можливСЦсть заперечення вСЦдповСЦдача проти виникнення процесу2.
У лСЦтературСЦ СЦ судовСЦй практицСЦ виникло питання про те, чи може вСЦдповСЦдач заперечувати проти виникнення процесу, якщо вСЦн по сутСЦ вимогу позивача не оспорюСФ, (вСЦдсутнСЦй спСЦр про право), але своiми пасивними дСЦями перешкоджаСФ позивачу у здСЦйсненнСЦ його права.
ПСЦд час шлюбу подружжям В. РЖ. та Н. Л.РЖ. СамощенкСЦв було споруджено будинок СЦ зареСФстровано на СЦмя чоловСЦка Самощенка В. РЖ. Через деякий час подружжя припинило шлюб, майно (в тому числСЦ СЦ домоволодСЦння) роздСЦлено не було. Самощенко вирСЦшив подарувати свою половину племСЦннику. Однак нотарСЦус вСЦдмовив у посвСЦдченнСЦ договору на дарування половини будинку, бо у правоустановчом) документСЦ власником всього будинку було вказано Самощенка В. РЖ., який СЦ не приховував, що фактично вСЦн СФ власником лише половини. Його колишня дружина не згодна була провести роздСЦл позасудовим шляхом. Самощенко В. РЖ. звернувся з позовом до суд. Представник Н. М.Самощенка пСЦд час пСЦдготовки справи до судового розгляду посилався на незаконнСЦсть виниклого процесу, бо мСЦж сторонами був в