ПатрСЦотичне виховання молодших школярСЦв на уроках трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? шляхами", збирання краСФзнавчих матерСЦалСЦв, участь в експедицСЦях археологСЦчних, фольклорних, етнографСЦчних, свята рСЦдноi мови, створення музеiв фольклору та етнографСЦi, тематичнСЦ години про права людини, зустрСЦчСЦ з працСЦвниками правоохоронних органСЦв, ситуацСЦйно-рольовСЦ СЦгри на громадянськСЦ й полСЦтичнСЦ теми ("Вибори", "Парламент", "Суд") та СЦншСЦ.
Вчитель виховуСФ в учнСЦв високу культуру виконання ручних операцСЦй, домагаючись, щоб матерСЦальнСЦ результати трудових зусиль були яскравим доказом сили людського розуму. Для цього використовуються не тСЦльки уроки трудового навчання, а й рСЦзноманСЦтнСЦ види суспСЦльно корисноi дСЦяльностСЦ школярСЦв. СуспСЦльно корисна праця учнСЦв це педагогСЦчно доцСЦльна, суспСЦльно необхСЦдна дСЦяльнСЦсть, яка за характером СЦ змСЦстом вСЦдповСЦдаСФ розумовим СЦ фСЦзичним можливостям дитини, спрямована на виховання позитивного ставлення до працСЦ [47, 152-153].
У початкових класах школи закладаються основи психологСЦчноi пСЦдготовки дСЦтей до працСЦ. Вона здСЦйснюСФться на роках ручноi працСЦ СЦ в результатСЦ залучення учнСЦв до СЦнших, посильних для них видСЦв суспСЦльно корисноi дСЦяльностСЦ. Як показуСФ практика шкСЦл, ручна праця учнСЦв даСФ найбСЦльшСЦй виховний ефект тодСЦ, коли вона рСЦзноманСЦтна за своiм змСЦстом, а ii продукти мають суспСЦльне значення. Вона позитивно впливаСФ також на пСЦднесення якостСЦ засвоСФння знань тим, що сприяСФ успСЦшному формуванню умСЦнь та навичок навчальноi дСЦяльностСЦ.
На уроках ручноi працСЦ СЦ формуються у дСЦтей умСЦння аналСЦзувати обСФкти та способи роботи з ними, контролювати своi дСЦi (аналСЦзуючи зразок СЦ продукт працСЦ), планувати свою роботу, виявляти в нСЦй СЦнСЦцСЦативу СЦ самостСЦйнСЦсть. Важливе значення в iх формуваннСЦ мають вказСЦвки вчителя. Спочатку вони повиннСЦ бути розгорнутСЦ, деталСЦзованСЦ, потСЦм iх можна поступово скорочувати, а вже далСЦ учнСЦв треба привчати до дедалСЦ бСЦльш самостСЦйноi постановки трудових завдань, самостСЦйного iх планування й контролю за iх виконанням [67, 52].
ЗмСЦстом трудовоi дСЦяльностСЦ у патрСЦотичному вихованнСЦ учнСЦв СФ система практичних дСЦй, що iх спрямовуСФ дитина на досягнення якоiсь зрозумСЦлоi iй СЦ бажаноi мети. Ця мета завжди маСФ певну суспСЦльну цСЦннСЦсть. Праця дСЦтей серйозна СЦ корисна справа, вона полегшуСФ працю дорослих: накритий до обСЦду стСЦл, випрана бСЦлизна для ляльки, прибранСЦ на мСЦсце СЦграшки. НавСЦть самостСЦйне прибирання свого лСЦжка, шнурування черевикСЦв або пришивання ТСудзика, тобто всяке самообслуговування, СФ справжня праця, бо вона полегшуСФ частково роботу дорослих. Звичайно, реальна цСЦннСЦсть працСЦ дитини, тим паче школяра, дуже невелика.
Потреба працювати одна з найбСЦльш життСФвих потреб сучасноi людини. КрСЦм того, трудова дСЦяльнСЦсть вСЦдповСЦдаСФ природнСЦй потребСЦ дитини в активному розумовому дСЦяннСЦ. ОскСЦльки результат дСЦяльностСЦ звичайно наочний, реальний, вСЦн СФ сам собою, зокрема в старших дошкСЦльникСЦв, дуже привабливою метою. ПривабливСЦсть працСЦ посилюСФ й переживання дСЦтьми почуття радостСЦ вСЦд спСЦльноi з дорослими та СЦншими дСЦтьми дСЦяльностСЦ.
Мотиви трудовоi дСЦяльностСЦ набувають у 6-10-рСЦчних дСЦтей дедалСЦ яскравСЦшого суспСЦльного значення. ДСЦти працюють на дСЦлянцСЦ, щоб iх дитячий садок добре пСЦдготувався до зустрСЦчСЦ батькСЦв. Першокласники збирають макулатуру, щоб можна було приготувати багато зошитСЦв для всСЦх дСЦтей, щоб iх клас, iх школа були кращими в цСЦй спСЦльнСЦй кориснСЦй роботСЦ. УчнСЦ 2-го класу, якСЦ взяли шефство над дитячим садком, почали керуватись високим суспСЦльним мотивом робити для малят, а отже, якомога краще, красивСЦше, зручнСЦше [45, 24].
Досягнення реального результату працСЦ породжуСФ в дитини почуття величезного пСЦднесення. Воно зявляСФться тому, що дСЦти: iх зусилля витраченСЦ не даремно (зробленСЦ до свята прапорцСЦ, прибраний зал, вишита серветочка); б) починають усвСЦдомлювати своi сили (от що я можу); в) починають вСЦдчувати радСЦсть колективноi роботи, iх захоплюСФ сам процес працСЦ; г) запалюються похвалою, схваленням дорослих [17, 7]. ПозитивнСЦ переживання в процесСЦ трудовоi дСЦяльностСЦ розвивають у дСЦтей працьовитСЦсть СЦ впевненСЦсть у своiх силах.
Праця розвиваСФ й удосконалюСФ всСЦ психСЦчнСЦ якостСЦ дСЦтей, зокрема, точнСЦсть сприймання, спостережливСЦсть СЦ чутливСЦсть до виконуваних рухСЦв. Готуючись саджати овочСЦ, 6-7-рСЦчнСЦ дСЦти перебирають насСЦння, сортують його за величиною, формою, обмацують поверхню. Кидаючи у воду, стежать, якСЦ насСЦнини спливають, а якСЦ падають на дно. Вишиваючи серветочки, вони навчаються визначати СЦ порСЦвнювати товщину СЦ якСЦсть швСЦв, оцСЦнювати вибрану розцвСЦтку вСЦзерунка, його розмСЦщення [48, 54].
У працСЦ дитина повинна всебСЦчно використовувати свСЦй досвСЦд. Для того, щоб дСЦти охоче працювали, треба дати iм зрозумСЦти значення працСЦ людей, важливСЦсть ii для суспСЦльства. Особливе значення маСФ праця для розвитку в дСЦтей ручних навичок та СЦнтелектуальних умСЦнь. Дитина повинна володСЦти, проте, не тСЦльки автоматизованими дСЦями, тобто навичками, а й спецСЦальними СЦнтелектуальними вмСЦннями.
Праця неможлива без розумового СЦ фСЦзичного напруження, тобто без значних вольових зусиль, при цьому СЦнодСЦ протягом тривалого часу, бо на шляху до досягнення мети можуть бути зовнСЦшнСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ перешкоди. Як колективна дСЦяльнСЦсть, праця потребуСФ вСЦд кожноi дитини спСЦвучастСЦ в спСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ. НавСЦть тодСЦ, коли дСЦти працюють начебто нарСЦзно, коли дитина для себе клеiть, пере або доглядаСФ за своСФю грядкою, вона завжди користуСФться знаряддями, матерСЦалами, досягненнями СЦнших людей. iх думки стають для дитини основним критерСЦСФм оцСЦн